Куди українські біженці їхали найчастіше і де їх приймають краще за все, – результати дослідження

За кордон виїхала майже чверть Запорізької області і майже п’ята частина Київської області. Також свій порятунок в інших країнах віднайшли мешканці Дніпропетровщини та Харківщини. А з Луганщини за кордон виїхали тільки 1% українців. Люди зі сходу віддають перевагу Німеччині, а з Заходу – Італії та Чехії. Загалом станом на кінець 2022 року в інших країнах перебувало від 3,8 до 4,7 млн українських біженців. Експерти Центру економічних стратегій впевнені – частина з них не повернеться. Що слід зробити, щоб вони змінили своє рішення?

Фахівці провели дослідження, а результати опублікували у звіті. Треба визнати, що не всі біженці втікають від війни. Їх поділили на чотири кластери:

• класичні біженці. Переважно жінки з дітьми, які виїхали до Польщі
• квазітрудові мігранти, що виїхали за кордон не лише через війну, а й для роботи
• професіонали. Люди, які хочуть працювати за спеціальністю і не готові полишати її
• люди із зон бойових дій, постраждалі від війни.

40% біженців поїхало в період з 1 по 15 березня. Більшу частину мігрантів складають жінки віком від 35 до 49 років та діти.

Автори дослідження сумніваються в тому, що всі вони повернуться назад. Наводять приклад Боснії. Як і Україна, вона розташована в Європі, але туди повернулось мало біженців після війни. І ось які причини можуть бути:

• чим довше триватиме війна, тим більше українців знайдуть роботу і адаптуються до нових умов
• деякі українці вважають, що для їхніх дітей більше перспектив за кордоном, навіть якщо життя в Україні їм подобалось більше
• людям нема куди повертатись, якщо знищена їхня домівка. Тому повернення українців залежатиме й від того, як швидко вдасться відновитись країні після війни.

За попередніми розрахунками, за кордоном може залишитись від 860 тисяч до 2,7 млн українців. Експерти зазначають, що порівняно з попередніми хвилями мігрантів теперішнім українським біженцям легше адаптуватись за кодоном. Це пов’язано з тим, що більшість країн ЄС готові прихистити їх та надати максимальну допомогу, рівень освіти і компетенції в українців вищий, і вони готові кинути додаткові зусилля на пошук роботи. Через неповернення українців вітчизняна економіка може втратити від 2,55 до 7,71 % свого ВВП.

Проблеми на новому місці – бюрократія, виплати, мова

Центр економічної стратегії спирається на дослідження та інтерв’ю Info Sapiens. Більшість респондентів вважають, що саме в Німеччині є найвищий рівень забезпечення (71,2%). Для отримання соціальних стипендій там потрібно вивчати німецьку мову, і 62,2% опитуваних дотримуються цього. Мовні курси є обов’язковими для подальшого працевлаштування. Деякі джоб-центри оплачують курси для біженців, адже вважають це теж роботою. Також для отримання виплат там потрібна реєстрація в центрі зайнятості – половина респондентів вказали на це.

Що стосується житла, то дві третини респондентів в Німеччині отримає компенсацію за нього і мешкає безкоштовно. В тому числі – і в окремих дво- і трьохкімнатних квартирах.

“Розмір наданого державою житла залежить від розміру сім’ї. Особливістю Німеччини є те, що держава є одним з найбільших власників житлової нерухомості у країні”, – йдеться у звіті.

В Польщі є деякі проблема з житлом. Держава або роботодавець тут також надає безкоштовне житло. Попри це, 62% українських біженців платять за квартиру, кімнату або будинок з власної кишені. І серед країн Європи це найвищий показник. Але, за словами біженців, винайняти житло без поручителя – місцевого мешканця – неможливо. До того ж є великий попит на квартири чи будинки. Загалом понад 80% мігрантів у Польщі з України задоволені поточними умовами проживання. Єдиною постійною вимогою для отримання субсидій є наявність дітей. Її в Польщі висувають набагато частіше, ніж в інших країнах.

В Італії частіше за інші країни не висувають жодних умов. Натомість 74,2% опитаних зазначили, що мова в цій країні є обов’язковою для працевлаштування. Втім, це поширене явище і в решті країн Європи. Деякі українські батьки скаржаться на освіту в Італії. Порівнюючи з іншими країнами, тут найвищий відсоток мігрантів, які не хочуть, щоб діти продовжували освіту після завершення війни. Скаржаться на часті страйки вчителів, через які діти не можуть вчитись. Або самі приміщення шкіл значно гірші, ніж в Україні. А діти часто не можуть отримати підручники через “освітню бюрократію”.

Якість медицини суттєво відрізняється від країни до країни. Найбільше респондентів відзначають її високий рівень в Іспанії та Франції. В решті країн є проблема з доступом до неї, адже треба довго чекати на вільний запис до лікаря.

Більшість українців (67%) все ж задоволені перебуванням за кордоном. Але найбільш популярними проблемами залишаються:

• складний доступ до медицини – 45,4%
• бюрократія – 26%
• несвоєчасне оформлення документів або виплат 13,3%.

“Така оцінка, хоч і є абсолютно суб’єктивною, є важливим підґрунтям для повернення біженців додому. Необхідно скористатися цим та створити максимально комфортні умови для того, щоб більшість тимчасово переміщених українців мали не тільки суб’єктивні, а й об’єктивні причини для повернення додому”, – підсумовують у звіті.

Виїзд українців за кордон

Після повномасштабного вторгнення європейські країни надали українцям тимчасовий прихисток. Величезні черги до кордону і на вокзалах свідчили про те, що багато людей цією можливістю скористалося. Та соціологи зазначають – багато людей після закінчення війни не повернуться додому.

Раніше ми писали про те, що Верещук пропонує примусово евакуйовувати дітей з Бахмута. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Отключить проверкуПремиальные предложенияОтключить проверкуПремиальные предложенияОтключить проверкуПремиальные предложения