Країни Європи готують серйозні зміни для українських біженців: що на них чекає
Деякі західні уряди прагнуть заохочувати українців повернутися на Батьківщину за допомогою грошових виплат. Інші ж, навпаки, хочуть сильніше інтегрувати біженців
У березні 2025 року закінчується дія директиви ЄС про тимчасовий захист для українців. Низка країн готує зміни у програмах допомоги. Також відбувається перегляд програм інтеграції біженців.
Деякі держави хочуть у майбутньому мотивувати українців повернутися на Батьківщину за допомогою грошових виплат. Інші навпаки, пропонують забезпечити біженцям умови для подальшого перебування на їхніх територіях. Про це з посиланням на західні видання у четвер, 9 листопада, повідомляє "РБК-Україна".
Чи скасують виплати для українських біженців у 2024 році
Країни Європи приймають різну кількість українських біженців, з найвищими цифрами в Німеччині, де зафіксовано понад 1,1 мільйона осіб, а також у Польщі та Чехії, які прийняли 960 тисяч та 360 тисяч осіб відповідно. Соціальну підтримку в цих країнах також надають на різних умовах. У деяких державах, як-от Німеччина та Ірландія, біженці можуть отримувати до 500 євро щомісяця плюс безкоштовне проживання. В інших країнах, як Польща та Чехія, менш значні соціальні виплати мотивують біженців шукати роботу.
Тим часом багато європейських урядів обговорюють можливість скорочення соціальних виплат для біженців, щоб пом'якшити фінансовий тягар для своїх бюджетів. У Польщі, наприклад, уряд розглядав ідею припинення виплат у розмірі 500 злотих (4353 грн) на місяць для дітей до 18 років з першого кварталу 2024 року, але офіційного рішення ще не ухвалено.
В Ірландії можливе скорочення соціальних виплат українським біженцям передбачається до кінця 2023 року. На даний момент доросла особа отримує 824 євро на місяць з додаванням безкоштовного житла. Але уряд планує внести зміни, які передбачатимуть часові обмеження на безкоштовне житло та скорочення грошових виплат.
У Німеччині та Нідерландах деякі політики також висловлюються за скорочення допомоги українським біженцям. Однак станом на тепер державні рішення з цього питання не прийнято.
Європейські країни посилюють інтеграцію українців
Приймаючі українців держави активізують заходи для їхнього соціалізування. Зокрема, акцент робиться на входженні дорослих на ринок праці та інтеграції дітей у освітній простір.
В Німеччині, наприклад, працевлаштовано лише 19% українців, які мають здатність до праці, що є відчутно нижче, ніж у Польщі (65%), Великобританії (61%) та Швеції (56%). Німецька влада прагне покращити цю статистику, полегшуючи мовні вимоги для найму на роботу.
Норвегія також реформує свою програму прийому громадян України для більш ефективної адаптації на працевлаштування. В контексті цих програм, українці отримають можливість відвідувати заняття, спрямовані на працевлаштування, зі стипендією в розмірі приблизно 1400 євро на місяць, причому продовження навчання буде можливим тільки при наявності роботи або досвіду роботи.
У Румунії теж прийнято рішення про запровадження спеціалізованих курсів румунської мови для українських біженців через Національне агентство зайнятості, аби підвищити їх шанси на знайти працю. У Швеції пропонують українцям доступ до розширених курсів шведської мови, які мають на меті допомогти їм зайняти вакантні місця у секторі охорони здоров’я та освіти.
Низка країн пропонують українцям залишатися
Країни Європи активно розробляють спільний план дій стосовно українських біженців, чий тимчасовий захист має завершитись у 2025 році. У цьому контексті також враховуються результати соціологічних опитувань, які вказують на бажання деяких мігрантів залишитись у країнах, де вони вже адаптувалися.
Багато європейських держав та членів ЄС розмірковують над потенційними варіантами вирішення ситуації. Згідно із чинною директивою, є обмеження тривалості захисту на період у три роки. Після його закінчення необхідно буде визначити новий статус для цих осіб, заявила Жасмін Слотєс, заступниця директора Європейського інституту міграційної політики.
Європейська комісія вже розпочала дискусії про можливі шляхи подальшої підтримки українців. Лодевейк Ашер, який є спеціальним радником по питаннях України, запропонував розширити термін тимчасового захисту до періоду, необхідного для відновлення України, що може становити близько десяти років.
Низка європейських урядів розглядають можливість надання українцям можливості продовжити перебування на їх території. Міністр внутрішніх справ Чехії, Віт Ракушан, нещодавно висловився, що хоча Чехія не має наміру забирати громадян України, примусово висилати їх також не буде.
У травні в Ірландії передбачали, що приблизно 40% українців, згідно з опитуванням, прагнутимуть залишитися в країні навіть після завершення війни. З огляду на те, що країна надала притулок майже 100 тисячам українців, ірландський уряд почав розробку програми, яка дозволить тисячам українців отримати дозвіл на постійне проживання, в той час як інші отримають фінансову підтримку для повернення до рідної країни. Розглядається пропозиція видавати дозволи на проживання тим, хто має стабільну роботу або навчання.
Також у Великій Британії понад половина дорослих українців висловили намір залишитися в країні після війни, згідно з дослідженням Національної статистичної служби. У зв’язку з цим місцеві політики звертаються до уряду з вимогою переглянути можливості надання українцям більш довгострокового статусу для забезпечення стабільності не тільки для самих біженців, але й для їх роботодавців та громад.
Термін тривалості трирічної візи для більшості українських біженців виходить в 2025 році. Без нових рішень уряду щодо їх подальшого перебування чи надання нового статусу близько 100 тисячам українців може загрожувати депортація.
В той же час у Швейцарії розроблено план для сприяння поверненню українців після закінчення їхнього статусу тимчасового захисту, що був продовжений до березня 2025 року. Пропонується стимулювати повернення 80% з них (приблизно 70 тисяч людей) грошовою компенсацією в розмірі від 1000 до 4000 євро. Очікується, що близько 20% біженців (14 тисяч осіб) вирішать залишитися у Швейцарії навіть після завершення терміну дії статусу S. Біженці, які проживатимуть у країні безперервно протягом 5 років, зможуть отримати швейцарський дозвіл на проживання категорії "B", що підлягає щорічному оновленню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
