Литва, Латвія та Естонія консультуються з українськими компаніями щодо бомбосховищ, бо виробництво безпілотників у Росії стрімко зростає
Литва, Латвія та Естонія шукають в Україні досвід, який може захистити їхніх громадян від ударів дронів, які падали на території їх країн. Балтійські уряди і бізнес почали шукати практичні рішення там, де їх уже протестували в бойових умовах. Компанії та представники балтійських країн звернулися до українських виробників оборонної продукції і спеціалістів із цивільного захисту, щоб обговорити закупівлю та будівництво бомбосховищ.
Переговори на цю тему підтвердила українська компанія "Метінвест", на яку посилається видання Politico. Її генеральний директор заявив, що "бомбосховище може побудувати кожен, але цінним є тактичні знання". Саме цього - практичного досвіду виживання під масованими ударами - Балтії і бракує.
Про ситуацію видання поговорило з керівником однієї з провідних груп оборонної промисловості України Ігорем Федірком. За його словами, країни Балтії останнім часом активно зверталися до українських оборонних компаній та експертів із питань захисту цивільного населення. Федірко запевнив, що Україна готова допомагати партнерам з огляду на наявний досвід.
У Міністерстві закордонних справ Литви визнали, що український досвід є дуже цінним для посилення систем захисту цивільного населення та передачі практичних знань, щоб підвищити стійкість держави. Проте у відомстві уточнили, що не мають підтвердженої інформації про конкретне обговорення бомбосховищ із Україною на урядовому рівні.
Тим часом публічні укриття в балтійських країнах здатні вмістити лише 2-4% населення.

На початку травня два українські безпілотники, які мали атакувати Росію, впали на нафтосховище в Латвії - це спричинило урядову кризу, яка зрештою завершилася відставкою міністра оборони та прем'єр-міністра країни. Кількома тижнями по тому літак НАТО вперше збив дрон у повітряному просторі Естонії, а Литва оголосила повітряну тривогу і тимчасово зупинила роботу аеропорту у Вільнюсі та залізничне сполучення навколо столиці.
За даними The Telegraph, справжньою причиною падінння дронів є технологія GPS-глушіння та спуфінгу з боку Росії - потужний передавач у Калінінграді виводить із ладу GPS-сигнали на сотні кілометрів навколо.
Занепокоєність відбилася і на ринку нерухомості балтійських країн, де попит на житло з підвальними приміщеннями помітно виріс. Оскільки виробництво безпілотників у Росії різко зростає, розвідувальні служби Європи попереджають, що Москва може становити пряму військову загрозу для НАТО протягом кількох найближчих років.
Україна сьогодні має найбільший практичний досвід сучасної дронової війни у світі. Після 2022 року вона набула унікальних знань у повітряному просторі, кіберпросторі та сфері критичної інфраструктури.
Як писав Інформатор, країни НАТО провели в грудні 2025 року навчання, на яких умовна Росія окупувала Латвію, Литву та Естонію всього за кілька днів силами 15 тисяч солдатів. Також Буданов попереджав, що Росія скоригувала свої плани і може розпочати новий виток агресії проти Балтії значно раніше, ніж прогнозувалося.