Корпусна реформа ЗСУ завершена: нові підрозділи вже на фронті - генерал-майор Гнатов
Начальник Генштабу ЗСУ генерал-майор Андрій Гнатов підтвердив, що всі новостворені корпуси виконують завдання у складі визначених угруповань. Завдяки реформі ворог не зміг реалізувати плани швидкого наступу на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. Паралельно триває створення Штурмових військ та Кіберсил, а підготовка бійців продовжує удосконалюватися
На даному етапі перехід Збройних Сил України на корпусну структуру завершено. Усі новостворені корпуси уже виконують завдання у складі визначених угруповань. Про це заявив начальник Генштабу ЗСУ генерал-майор Андрій Гнатов в інтерв’ю для Укрінформ.
За словами Гнатова, корпусна реформа стала одним із ключових елементів зміцнення обороноздатності і дозволила унеможливити швидке просування ворога на окремих напрямках. Зокрема, він зазначив, що "завдяки в тому числі проведенню корпусної реформи не були реалізовані плани ворога щодо швидких наступальних дій на території Донеччини, Харківщини, Запоріжжі тощо".
Генштаб продовжує роботу над створенням нових типів військ - серед них Штурмові війська та Кіберсили, які формуються з урахуванням сучасних вимог ведення війни. Гнатов підтвердив, що ці підрозділи отримуватимуть жорсткішу, спеціалізовану підготовку і будуть оснащені сучасною технікою та озброєнням.
В інтерв’ю також підтверджено кадрові зміни в командуванні: Гнатов повідомив про зняття з посад командувачів 17‑го та 20‑го армійських корпусів Володимира Сіленка та Максима Кітугіна - інформацію, що раніше з’являлася в ЗМІ, начальник Генштабу визнав достовірною.
Підготовка та мотивація бійців
Підготовчі цикли для особового складу Сил оборони були подовжені - з 30 днів до 51 дня. Програма навчання тепер включає психологічну підготовку, навички маскування, тактичну медицину та тренування ведення бою в умовах активного застосування ударних і розвідувальних дронів. У новостворених Штурмових військах, за словами Гнатова, підготовка є жорсткішою через специфіку операцій.
Оплата військовослужбовців буде диференційована залежно від складності завдань, які вони виконують, наголосив начальник Генштабу. Крім того, в армії триває робота з дебюрократизації процедур списання майна - аби скоротити затримки і зменшити адміністративне навантаження.
Озброєння та міжнародне співробітництво
Гнатов прокоментував питання постачань і наявності зброї:
"У нас усе добре з будь‑якою зброєю. Звісно, що є проблемні питання щодо кількості, яка потрібна для того, щоб отримати перевагу, але росіяни з їх кількістю, наприклад, літаків, не мають вирішальної переваги для перемоги у війні", - сказав він.
Водночас начальник Генштабу підкреслив готовність давати рішучу відповідь на дії агресора:
"Будь-яка дія ворога матиме нашу протидію. Ми знайдемо і можливості, знайдемо і зброю, і проведемо операції, і росіяни обов'язково зрозуміють, що таким чином (спробою спричини блекаут в Україні, - ред.) вони не досягнуть переваги".
Наразі, за його словами, вибудовується новий формат співпраці зі США, у якому дедалі більшу роль відіграватимуть європейські країни. Україна також ділиться з партнерами досвідом боротьби з безпілотниками.
Дрони і ескалація в Європі
Гнатов назвав прецеденти із перетином російських безпілотників повітряного простору сусідніх країн не випадковістю. У зв’язку з цим, за словами начальника Генштабу, від РФ можна очікувати провокацій, і необхідна готовність до спільної рішучої відповіді:
"Зальот російських дронів в повітряний простір Польщі - це не помилка, а акт агресії", - підкреслив він, додаючи, що Москва намагається загострити ситуацію не лише на полі бою в Україні, а й у Європі загалом.
Ситуація на фронті і прогноз
Гнатов описав противника як той, що веде наступальні дії вздовж усієї лінії зіткнення на тринадцяти основних оперативних напрямках. На головних ділянках, за його словами, ворог створює перевагу в силах і засобах у 5-6 разів. Найбільш напружена обстановка залишається на сході - противник, за підтримки авіації, артилерії та широкого використання ударних БпЛА, намагається встановити контроль над низкою населених пунктів, у тому числі йдеться про Часів Яр і Торецьк. Також РФ буде створювати умови для блокування Костянтинівки.
Від розвитку подій на Покровському напрямку, зазначив Гнатов, буде значною мірою залежати характер дій противника на інших фронтах, зокрема Запорізькому. Він також вважає, що з великою вірогідністю росіяни продовжуватимуть наступальні операції з метою повної окупації Донецької й Луганської областей, а основні зусилля зосередять на Покровському та Добропільському напрямках.
Економічний аспект війни
Начальник Генштабу торкнувся й економіко‑військового аспекту: зокрема, у згадках про виробництво "шахедів" прозвучали твердження про те, що на Єлабузі за деякими даними працює близько 20 000 північнокорейських робітників. Також Гнатов окреслив своє уявлення перемоги:
"Перемога для Гнатова - це коли територіальна цілісність і незалежність нашої держави буде відновлена", - сказав він, додавши, що військово‑політичне керівництво агресора має бути притягнуте до відповідальності.
Водночас у публічному просторі тривають дискусії про темпи формування корпусів і кадрові призначення, у тому числі заяви журналістів і експертів щодо взаємодії між головнокомандувачем, міністром оборони та іншими посадовцями під час реформування структури армії.
"На даному етапі перехід Збройних Сил України на корпусну структуру завершено. Усі новостворені корпуси уже виконують завдання у складі визначених угруповань", - сказав Андрій Гнатов.
Що відомо про корпусну систему в ЗСУ
Збройні Сили України до кінця листопада планували офіційно представити концепцію реформування військової структури. Її ключовим елементом стає перехід на корпусну систему управління. Як писав Інформатор, основою реформи визначено модель "корпус – бригада". Вона має зменшити витрати та водночас забезпечити ефективнішу організацію військ у масштабній війні.
У ЗСУ пояснювали, що створення більш складної системи, наприклад "корпус - дивізія", потребувало б значно більших фінансових і людських ресурсів, яких Україна наразі не має. Водночас процес формування армійських корпусів певний час гальмувався. Журналіст Юрій Бутусов у Facebook стверджував, що це відбувалося через ексміністра оборони Рустема Умєрова, який нібито затягував погодження кандидатур командирів. Бутусов називав "абсурдом" і сам факт необхідності погодження цих призначень із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
