Пекін посилює контроль над експортом семи рідкоземельних елементів, які критично важливі для виробництва електрокарів, зброї та чипів. Обмеження стали відповіддю на нові мита США та можуть спровокувати глобальну кризу у високотехнологічній промисловості
У відповідь на нові американські мита Пекін вдався до стратегічного кроку - обмежив експорт семи критично важливих рідкісноземельних металів для США. Цей крок може суттєво вплинути на глобальні ланцюги постачання. Особливо це стосується галузей, що залежать від високотехнологічних матеріалів - зокрема виробництва електрокарів, оборонної продукції та електроніки.
Як повідомляє Bloomberg, у п’ятницю, 4 квітня, Китай оголосив, що вводить жорсткіші експортні правила для таких елементів, як самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій і ітрій. Ці матеріали мають ключове значення для технологічного сектору. Китай, який контролює майже 70% світового видобутку рідкісноземельної сировини, фактично використовує цей ресурс як важіль у протистоянні з адміністрацією Дональда Трампа.
Водночас два з найчастіше використовуваних рідкоземельних елементів - неодим і празеодим - під обмеження не потрапили. Ці метали широко застосовуються у виробництві потужних магнітів і мають більше альтернативних джерел за межами КНР.
Міністерство торгівлі Китаю наголосило, що нові заходи є частиною політики експортного контролю над матеріалами подвійного призначення - тобто тими, що можуть бути використані як у цивільних, так і у військових цілях. Китайська асоціація виробників кольорових металів водночас запевнила: обмеження не зашкодять легальній міжнародній торгівлі, якщо компанії дотримуватимуться вимог безпеки й не діятимуть усупереч інтересам Китаю.
Новина одразу вплинула на фінансові ринки: вже 7 квітня акції компаній, пов’язаних із видобутком рідкісноземельних металів, значно зросли. Так, цінні папери China Rare Earth Holdings подорожчали на 10%, Northern Rare Earth - на 9,2%, а австралійська Lynas Rare Earths - на 5,1%.
Аналітики Citic Securities застерігають: хоча повної заборони на експорт немає, нові регуляції уповільнюють ланцюги поставок і можуть призвести до дефіциту, оскільки експортерам доведеться проходити сувору перевірку та сертифікацію.
Раніше Китай вже вдавався до схожих заходів, зокрема щодо вивезення германію, галію, графіту та сурми. Експерти вважають, що політика Пекіна свідчить про намір захистити власні національні інтереси та зміцнити позиції на ринку стратегічної сировини.
Запроваджені обмеження Китаю стали відповіддю на заяву Дональда Трампа від 2 квітня про нові мита. За планом, мінімальна ставка мит становитиме 10%, а для країн із великим торговим дефіцитом - до 34%. Зокрема, США мають намір встановити 25% мита на імпорт автомобілів і вантажівок.
При цьому Трамп запровадив величезні тарифи на імпорт майже всіх товарів з Китаю, на що Пекін відповів дзеркальними митами. Хоча ще на початку другої каденції американського лідера Піднебесна планувала укласти з ним глобальну угоду. Втім, тепер там готуються до торговельної війни.
Китай оголосив про підвищення мит на американські енергоносії, вугілля, нафту, сільгосптехніку та авто, а також погрожує новими тарифами для імпорту з Канади й Мексики. ЄС, у свою чергу, розкритикував ці дії як економічно шкідливі для обох сторін, з огляду на тісну взаємозалежність у виробничих процесах. Трамп заявив, що "не хоче, щоб ринки падали", але при цьому він не збирається відступати від своєї митної політики. Більше того, він погрожує Китаю митами у 104%, якщо в КНР не скасують свої тарифи проти Америки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.