Житель Павлограда разом зі спільником з окупованої території виманив реквізити карток у клієнтів банку, серед постраждалих - військові
Житель Павлограда, що на Дніпропетровщині, майже два роки переховувався від українського правосуддя у Німеччині - і таки не втік. У червні поточного року його передали українській стороні після затримання на території ФРН. Тепер він постане перед судом за шахрайство та відмивання коштів.
У 2023 році підозрюваний налагодив злочинну співпрацю зі спільником, який перебував на тимчасово окупованій території та відбував там покарання. Деталі справи розкриває Дніпропетровська обласна прокуратура. Спільник телефонував клієнтам одного з українських банків, представлявся працівником служби безпеки та виманював конфіденційні дані платіжних карток. Далі в хід вступав павлоградець - він прив'язував реквізити чужих карток до сервісу безконтактної оплати на своєму телефоні та отримував доступ до коштів на рахунках жертв.
Вкрадені гроші злочинець не тримав у готівці - за них він купував мобільні телефони та іншу техніку, яку потім перепродував. Таким чином він приховував злочинне походження коштів - саме тому справа містить окрему статтю про легалізацію майна. Серед постраждалих - військовослужбовці. Загальна сума збитків становить майже 600 тис. грн.
Схему розкрили прокурори Павлоградської окружної прокуратури разом із правоохоронцями. У грудні 2023 року провели санкціоновані обшуки, однак підозрюваний встиг виїхати за кордон і залишався недосяжним для слідства. У лютому 2025 року чоловіка оголосили в міжнародний розшук - і це спрацювало. Невдовзі його затримали на території Німеччини, а компетентні органи ФРН за запитом України ухвалили рішення про видачу.

Чоловіку заочно повідомили про підозру ще під час розслідування. Йому інкримінують шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 4 ст. 190 КК України), та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України). Після екстрадиції суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування та оперативний супровід здійснює Павлоградський районний відділ поліції ГУНП у Дніпропетровській області.
Ця справа - частина ширшої тенденції. З початку 2026 року прокуратура забезпечила екстрадицію до України 19 осіб: 8 - з Польщі, 6 - з Німеччини, 2 - з Чехії та по одній - з Іспанії, Латвії та Бельгії. Після 2022 року екстрадиційні процеси між Україною та країнами ЄС активізувалися через зростання міжнародних розшуків та розширення співпраці правоохоронних органів. У центрі механізму - запити українських судів та Офісу Генерального прокурора, які через Міністерство юстиції передаються до іноземних держав.
Аби екстрадиція була можливою, українські правоохоронці мають зібрати докази, відкрити кримінальне провадження та оголосити підозру або заочно винести вирок. Після цього подається екстрадиційний запит, і лише тоді іноземні суди можуть розпочати розгляд його обґрунтованості. Саме цим шляхом і пройшла справа павлоградця.
Схема, яку застосовував підозрюваний - виманювання банківських реквізитів і прив'язка чужих карток до мобільного телефону - є різновидом так званого "дропінгу". Схеми легалізації вкрадених активів нині набули широкого поширення: злочинці використовують підставних осіб, аби заплутати фінансові сліди і вивести гроші з-під уваги правоохоронців. Кіберполіція попереджає: навіть той, хто "просто переказував" чужі кошти, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності як співучасник.
За 2025 рік в Україні зареєстрували майже 49 тисяч кримінальних проваджень за шахрайство, і більшість афер відбувається через психологічний тиск, а не технічний злам. Найбільша концентрація таких злочинів фіксується у Києві, Дніпропетровській та Харківській областях. Про те, як прокурори повертають підозрюваних з-за кордону та які схеми вони використовують, Інформатор вже розповідав на прикладі криворізького угруповання.