Іванов намагався зупинити Путіна у 2022 році - ексглава розвідки розкрив деталі протистояння
Ексміністр оборони Росії виступав проти повномасштабного вторгнення та пропонував інші сценарії тиску на Україну, розповів генерал Маломуж
Напередодні стало відомо про смерть колишнього міністра оборони Росії та екскерівника адміністрації президента Сергія Іванова. Тепер з'ясувалось, що у 2022 році виступав проти початку повномасштабної війни - він наполягав на інших сценаріях тиску на Україну. Іванов був не просто чиновником - він міг стати альтернативою Путіну на президентській посаді. Проте Путін свідомо усунув його від вершини влади, замінивши слухняним Дмитром Медведєвим.
Детально про роль Іванова в оточенні Кремля та його суперечки з Путіним 24 каналу розповів генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. За його словами, Іванов був системним керівником спецслужб із високим рівнем інтелекту та організаційних здібностей. Певний час його розглядали як головного претендента на президентське крісло - передбачалося, що саме він очолить Росію після першої або другої каденції Путіна.
Як пояснив Маломуж, у Путіна були власні амбіції - залишатися при владі назавжди. Він розумів: якби Іванов став президентом, то показав би себе ефективнішим лідером і вже не дозволив би Путіну повернутися. Тому Кремль зробив ставку на Дмитра Медведєва, який виконував функції президента з 2008 по 2012 рік під фактичним контролем прем'єр-міністра Путіна. Цей сценарій спрацював.
"Іванов наполягав на окремих локальних спецопераціях, тиску, домовленостях, але під контролем російських спецслужб. Він відпрацьовував цей варіант і разом з деякими наближеними до Путіна особами виступав проти того, щоб Росія розпочинала війну. А наполягав на використанні інших сценаріїв щодо контролю над нашою державою", - сказав Маломуж.
Іванов висловлювався проти активних бойових дій ще під час підготовки операції по Криму, а у 2022 році знову зайняв позицію проти повномасштабного вторгнення. Путін його не почув - він вважав, що Іванов не має системного впливу, і знецінив його роль як стратега та потенційного конкурента серед еліт. Згодом Іванов перейшов на другорядні ролі у владі. У лютому 2026 року його виключили зі складу Ради безпеки Росії.
При цьому Маломуж наголосив: Іванов не був другом України. Він мав власну стратегію відносин між двома країнами і прихильників, які виступали проти війни. Проте такі голоси в оточенні Путіна ніколи не були домінуючими. Іванов також був небезпечним для України - він умів формувати проросійські уряди в різних країнах, зокрема в Україні, та впливати на їхню економіку й інформаційні системи.
Останні близько десяти років Іванов боровся з тяжкою хворобою, пройшов кілька етапів лікування. На 74-му році життя він помер. Маломуж припустив, що на перебіг хвороби могли вплинути тиск і умови, у яких доводилося жити колишньому соратнику Путіна.
Хто такий Сергій Іванов і чому він мав вплив
Іванов вийшов із радянського КДБ і пройшов через зовнішню розвідку. Він очолював російське Міністерство оборони з 2001 по 2007 рік, потім обіймав посаду віцепрем'єра, а у 2011-2016 роках керував адміністрацією президента Росії. З Путіним він був знайомий ще з часів роботи у радянських спецслужбах - саме тому його вважали одним із найвпливовіших людей у Кремлі. Путін тримав його поруч за старою традицією і дружбою, водночас свідомо обмежуючи його повноваження.
Спеціалізацією Іванова були не класичні військові операції, а оперативні дії прихованого типу - вони дозволяли формувати проросійські уряди та впливати на економіки країн СНД. У певний спосіб він уособлював ту частину кремлівської еліти, яка вважала пряму війну неефективним інструментом. Але Путін обрав інший шлях - і Іванов залишився на узбіччі кремлівської політики.
Тріщини у путінській вертикалі
Загибель Іванова відбувається на тлі ознак наростаючого розчарування серед кремлівської еліти. Аналітики фіксують, що впливові голоси у російському оточенні розчарувалися у війні, проте Путін ігнорує ці сигнали і продовжує курс на ескалацію. Випадок Іванова показує, що навіть найближчі до Кремля люди не могли змінити рішення одноосібного лідера.
Показово, що внутрішні суперечності у Москві відбиваються і на рейтингах довіри. Дослідження фіксують, що підтримка Путіна серед росіян знизилася до найнижчих рівнів з початку повномасштабного вторгнення. Це свідчить про те, що стратегія ізоляції й усунення таких постатей, як Іванов, у довгостроковій перспективі послаблює самого Путіна.
Слідкуйте за нами у Telegram
