Гуманітарне розмінування: трактор-безпілотник, чоботи-павуки та інша протимінна творчість українських підприємців та школярів

Міжнародні експерти оцінили Україну, як найзамінованішу країну у світі – за даними уряду, в країні заміновано понад 174 тисячі  квадратних кілометрів територій. Втім, українці, не дивлячись на всі роботи з розмінування професійних саперів, до справи підходять творчо. «Інформатор» дізнався, як наші громадяни допомагають з розмінуванням територій.

За словами міністра оборони України Олексія Рєзнікова, нашій країні на розмінування потрібно буде близько 30 років, якщо вона рухатиметься темпами Хорватії, де війна закінчилася 28 років тому, а частина територій досі заміновано. За підрахунками Міноборони, у середньому на рік можна розмінувати 50 квадратних кілометрів, при тому, що війна все ще триває.

Директор Кризового бюро Програми розвитку ООН Асако Окай стверджує, що на території України мінні поля становлять більш, як 180 тисяч квадратних кілометрів. В МВС у свою чергу підрахували, що Україні знадобиться понад 10 років на розмінування лише сільськогосподарських угідь.  За словами міністра внутрішніх справ Ігора Клименка, наразі заміновано близько 30% території України. За даними МВС, наразі заміновано близько 30% території України. З огляду на це у МВС створили Міжнародний координаційний центр з гуманітарного розмінування.

А віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук підрахувала, що Україні потрібно 40 млрд доларів на розмінування своїх територій, тому без допомоги союзників не обійтись.

Чоботи-павуки

Керівник Харківського підприємства «Український ресорсний центр» Ігор Єфименко власними силами організував випуск спеціального взуття для розмінування. Чоловік має у своєму розпорядженні декілька станцій техобслуговування – з початком повномасштабного вторгнення він допомагав з ремонтом техніки ЗСУ.

«Вперше задумався над випуском протимінного взуття, коли мій родич потрапив на міну та підірвався. Він займався евакуацією, а після того, як підірвався на міні втратив пальці на нозі. Тоді ж я поміркував, що працюю з металом, почав розглядати різні варіанти – як убезпечити ноги воїна», - розказує Єфименко.

За досвід взяли канадські технології і з лютого цього року почали випуск спеціального протимінного взуття.

«Спочатку думали використовувати метал,  робити металеві устилки, щоб нога при вибуху залишалась цілою. Але порадились з фахівцями, саперами і вирішили в роботі використовувати пластик. Він більш легкий, а при вибуху просто розсипається і не травмує ноги», - каже Єфименко.

Зараз підприємство виготовляє спеціальні чоботи-«павуки» - спецвзуття з «лапками». Вони не можуть повністю вберегти власника від травм, проте полегшують травму та допомагають уникнути ампутації нижніх кінцівок, оскільки нога знаходиться не в епіцентрі вибуху.  

«Деталі друкуємо на на 3D-принтері – таким чином можна і вдосконалити конструкцію і обійтися без матриць. На те, аби виготовити деталі йде 20 годин. В середньому за день можемо робити про 3 – 5 пар такого взуття. Вже виготовили понад 250 пар і отримали додаткові замовлення. В такому взутті працюють сапери, рятувальники, енергетики», - пояснює керівник підприємства.

Собівартість пари взуття – 15 тисяч гривень. Харків’яни назвали свою розробку «Павук». Такі черевики добре захищають від протипіхотних мін ПФМ-1 «Пелюсток», ПМН та ПМН-2.

Трактор-безпілотник

З травня цього року на полях Харківщини працює перший трактор-безпілотник, який розміновує сільськогосподарські угіддя. Він побудований на базі гусеничного трактора і оснащений танковим обладнанням. Машина працює дистанційно та обладнана тралом, який встановлюється на танках. Вага одного катка становить 350 кг. Для управління технікою використовується пульт. Це дає змогу не наражати на небезпеку життя саперів і фермерів.

Розробник Іван Яловол каже, що на винахід пішло півтора місяці. Працювали разом військові, підприємці, науковці та сапери. Зараз трактор-безпілотник виявляє 99% вибухонебезпечних пристроїв. Техніка працює в Балаклійській громаді.

Схожий винахід тестують і в Кривому Розі – там машину для розмінування створили на основі гусеничного трактора.

 Машину обладнали спеціальним навісним обладнанням, яке застосовується для знешкодження мін. Система включає основний корпус гусеничного екскаватора, обертовий ланцюговий пристрій розмінування з захисним щитом спереду машини та броньовану кабіну водія-оператора.

«Молотки на ланцюгах мають силу удару від 1500 до 1700 кг. Для підриву протитанкової міни достатньо 150 кг. Тобто якщо міна буде закопана достатньо глибоко, то сили удару буде достатньо, щоб вона спрацювала. Також ці молотки розташовані далеко від щита, майже за 2 метри. І це забезпечує більш безпечну роботу оператора і самої установки», – розповіли військові з Ради оборони міста.

Для проектування та виготовлення цієї машини розмінування криворізьким розробникам знадобилось чотири місяці. Екскаватор також обладнаний камерами спостереження, що полегшують роботу оператора, який бачить навколишню обстановку. Машина розмінування  розвиває швидкість до двох кілометрів на годину.

Голова Вінницької облради Вячеслав Соколовий ще на початку року похвалився вінницькою розробкою для сільськогосподарської техніки. А саме пристроєм для виявлення мін на полях, який монтується на сільгосптехніку.

Технологію створило підприємство Frendt LLC спільно з науковцями Вінницького національного технічного університету аби спростити роботу вибухотехнічнихї служб. Винахідники поєднали прилади дистанційного управління та звичайні трактори.

«На трактор кріпляться металодетектори. Передній фіксує інформацію та в режимі онлайн передає її на диспетчерський центр. Трактор автоматично зупиняється, якщо на шляху виявлений небезпечний предмет. Далі – чекає подальших вказівок оператора», - пояснив Соколовий.

Квадроцикл для розмінування

Конструктори команди волонтерів «Інженерного корпусу» створили дрон-сапер на базі квадроциклу  для гуманітарного та військового розмінування. Процес розробки зайняв 3 місяці та ще 9 місяців пішло на вдосконалення.

Дрон створений на базі рами від дитячого квадроциклу, але конструктори зазначають, що її теж переробили. Зараз прототип дрона-сапера проходить випробування в польових умовах.

Квадроцикл може розвивати швидкість до 360 кілометрів на годину, має вантажопідйомність до 100 кг, обладнаний камерою з підвісом 3х zoom 10x
та пошуковим зондом 2000х500 мм. Дальність керування пристроєм складає до 2 км.

Олівець-сапер

Державний концерн «Укроборонпром» розробив «олівець для розмінування» - пристрій для безпечного розмінування територій, який візуально схожий на олівець.

«Фахівці одного з підприємств «Укроборонпрому» створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу (ВПМ) SF-1, зовнішньо схожий на олівець. Завдяки його екзотермічній порошковій суміші він ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів. Це спричиняє вигорання вибухової речовини», — йдеться в повідомленні пресс-служби концерну.

Такий олівець можна застосовувати під час розмінування територій, зазначили у концерні.

Розробники вже працюють над технологією дистанційного використання ВПМ SF-1 за допомогою безпілотних літальних апаратів. Це підвищить якість розмінування та збереже життя людей.

«Важливо, що пристрій безпечний у використанні», — наголошують у концерні. За даними «Укроборонпрому», підприємство-розробник олівця є оператором протимінної діяльності в Україні. Воно отримало сертифікат, який дає право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території України.

Штучний інтелект з розмінування

Державний грант у розмірі 500 тисяч гривень отримали розробники системи з розміновування Minect.ai.

Minect.ai працює з потоками візуальних даних, отриманих з різних носіїв, таких як дрони, роботи і навіть смартфони. Робота системи — це взаємодія дронів та обладнання для виявлення вибухівки (ґрунтопроникаючих радарів, металодетекторів, тепловізорів та штучного інтелекту).  Керує процесом оператор, який знаходиться на безпечній відстані.

Розробкою та тестуванням системи займається Zpoken AI – українська data-science компанія, яка займається розробками в області штучного інтелекту. Керівник компанії Антон Герасименко пояснив головну ідею свого стартапу.

«На даний момент розглядаємо концепцію чотирьох дронів. Перші два дрони по черзі будуть летіти і робити карту певних нерівностей, виявлених на досліджуваній території.  2Третій дрон-сапер буде летіти з металодетектором (або георадаром, який буде сканувати землю на глибину до 2 метрів) і по детальній мапі території скануватиме об’єкти на предмет вибухонебезпечності. За результатами роботи трьох дронів у нас буде повноцінна карта розташування всіх об’єктів, які залягають у ґрунті, ще й деталізованих за технічними характеристиками. Четвертий дрон-сапер – демайнер, він буде детонувати міну», - розказав він.

Мобільний додаток при цьому допомагатиме основному комплоексу. Місцеві жителі із його допомогою зможуть надсилати до нас в базу фото підозрілих об’єктів для аналізу. Ця інформація буде направлятись в оперативний штаб і наноситись на загальну карту розташування мін. 

Системою Minect.ai вже зацікавились такі міжнародні організації, як НАТО, фонд FSD та організація Urs Endress. 

Шкільні стартапи

15-річна школярка з Луцька Аліна Сичук разом з батьком-викладачем Віктором Сичуком розробила робота-аватара для розмінування.

Ним можна керувати на відстані 10-20 метрів за допомогою спеціального пристрою, який одягається на руку. Вбудовані передавачі розпізнають рухи людини, переводять їх у команди й відправляють сигнали роботу, а той змушує міну детонувати.

Сам робот також складається з дешевих матеріалів — його собівартість складає близько 15 тис. грн. У разі вибуху міни чи гранати постраждають лише найтендітніші деталі, а основна електроніка має вціліти, отже, ремонт коштуватиме близько 3 тисяч гривень. Аліна Сичук і її батько працюють над тим, щоб зробити апарат ще дешевшим.

Школяр з Івано-Франківщини Юрій Тумир теж працює над безпекою українців і за допомогою 3D-принтера створив дрон-міношукач. Такий апарта проводить пошук мін і позначає їх на карті мобільного додатку

За словами школяра, дрон вміє не лише помічати міни та додавати їх до інтерактивної мапи, а й визначає розмір та тип ворожого боєприпасу. Розробляли дрон-розвідник методом проб та помилок близько 4-х місяців. Зараз же квадрокоптер активно тестують. 

Студент з КПІ Ігор Клименко теж створив схожого дрона-робота для розмінування, а минулого року отримав премію Global Student Prize та 100 тисяч доларів на розробку власних роботів для розмінування. «Квадрокоптерний детектор мін» - це безпілотний літальний апарат, спеціально обладнаний для пошуку вибухових пристроїв з повітря.

За словами Клименка, квадрокоптер оснащений металошукачем, який знаходить металеві об'єкти на поверхні землі та у грунті з точністю до двох сантиметрів, а потім передає координати саперам. Також розробник додав програму для створення карти, завдяки яким сапери бачитимуть місцевість, де знаходяться міни.

Зараз студент працює над впровадженням штучного інтелекту, який визначатиме типи мін та пропонуватиме військовим найефективніші способи їх знешкодження.

Гуманітарне розмінування після початку повномасштабної війни стало не тільки великою проблемою і викликом для українського суспільства. На сьогодні це досить перспективна ніша для винахідників, розробників та виробників всього, що стосується розмінування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.