Гаазький суд завершив 10-річну суперечку Росії та України про води навколо окупованого Криму – хто насправді переміг
Постійна палата третейського суду в Гаазі оголосила рішення щодо прав на води навколо Криму, Москва святкує перемогу, але юрист пояснює, чому це не так
Постійна палата третейського суду в Гаазі оголосила рішення у справі, яка тривала десять років: спір між Росією та Україною про права прибережної держави у Керченській протоці, Азовському морі та водах Чорного моря навколо Криму. МЗС Росії одразу назвало рішення "крахом зусиль оскаржити суверенітет РФ над Кримом", а МЗС України - "черговим підтвердженням нехтування РФ нормами міжнародного права". Кому насправді вигідне рішення - розбираємося на основі аналізу фахівця.
Суд виніс рішення 15 червня. Про що конкретно сперечалися Київ і Москва та що означає результат для обох сторін, розповідає Медуза з посиланням на П'єра Тевенена, фахівця з міжнародного морського права та дослідника Stockholm International Peace Research Institute. Суперечка виникла через окупацію Криму Росією. Ще у вересні 2016 року Україна передала справу арбітражному трибуналу, який діє в рамках Конвенції ООН з морського права. Поштовхом стало введення Росією нормативних актів щодо окупованої території та будівництво Кримського мосту.
Україна висунула три блоки вимог. Як зазначив Тевенен:
"Трибунал визначив, що Азовське море та Керченська протока є внутрішніми водами і Росії, і України - на підставі Договору 2003 року про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки. Тому морські зони КПМП - територіальне море, виняткова економічна зона та континентальний шельф - у Азовському морі та Керченській протоці не існують".
Через цей висновок суд відмовив Україні у двох ключових блоках вимог - щодо порушення суверенних прав у зоні рибальства та нафтогазорозвідки, а також щодо незаконності режиму судноплавства через Керченську протоку. Компенсацію у розмірі 1,94 мільярда доларів, яку вимагав Київ, суд також не присудив.
Водночас Трибунал знайшов порушення з боку Москви. Росія не виконала зобов'язань щодо захисту морського середовища: не обмінялася з Україною інформацією щодо будівництва Кримського мосту та не провела оцінку екологічного впливу розливу нафти поблизу Севастополя у травні 2016 року. Суд також підтвердив законність закриття Росією власного територіального моря у Чорному морі біля входу до Керченської протоки з боку Новоросійська та перереєстрацію бурових установок під російським прапором.
Що змінило рішення у морському праві
З правової точки зору арбітражне рішення остаточно визначило режим судноплавства через Керченську протоку. Тепер зрозуміло, що ні режим транзитного проходу, ні режим мирного проходу там не застосовуються - питання, яке раніше викликало суперечки серед фахівців. Відкритим залишається лише питання про точні межі права судноплавства іноземних суден в Азовському морі.
За оцінкою Тевенена, на практичний стан справ у Чорному та Азовському морях рішення, найімовірніше, не вплине. Договір 2003 року, на який спирався суд, не передбачає механізму вирішення суперечок у судовому порядку - тож повторний позов за тим самим сценарієм Україна подати не зможе. Залишаються лише дипломатичні інструменти. З політичного погляду жодна зі сторін не досягла переконливої перемоги, попри голосні заяви Москви.
Крим під ударами Сил оборони
Поки суди з'ясовували морські права, окупаційна адміністрація Керчі та Феодосії отримала наказ терміново евакуювати цінні документи та техніку - до 3 липня включно. Про це повідомили агенти партизанського руху АТЕШ. Частина чиновників оформила лікарняні та виїхала до Краснодарського краю РФ ще до закінчення дедлайну.
Напередодні Сили оборони уразили залізничний міст через Красногвардійський канал у Криму - об'єкт, який Росія використовувала для перекидання особового складу, зброї та боєприпасів. Генштаб також підтвердив ураження станції радіоелектронної боротьби в районі Артемівки та підрозділу радіоелектронної розвідки у Севастополі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
