Фронт – фіктивний, гроші – справжні: справа Шабуніна як симптом глибокої кризи «антикорапшна»
Суспільство вміє забувати гучні скандали і дозволяти старим «героям» знову і знову повертатись у публічну площину. Саме це, зокрема, дозволило багатьом активістам-грантоїдам претендувати на статус борців з корупцією попри їхні чисельні скандали з порушенням закону та відсутність реальних результатів. Але так було до недавнього часу.
Цього тижня завершилась перша частина скандалу з професійним активістом Віталієм Шабуніним, шахрайством та ухилянням від служби. Завершилась підозрою у скоєні злочину. Щоб більш точно відповісти на запитання «а хто це та чому навколо стільки гаму?», - розібрали детально цей кейс, який давно став прикладом глибокої кризи інституту «антикорапшн» в країні.
Якщо коротко, Історія Шабуніна – діагноз системі подвійних стандартів, де під прикриттям «антикорупції» чиниться політичний тиск, незаконне лобіювання інтересів окремих наближених до НАБУ персонажів, та таке ж фінансове збагачення і уникнення відповідальності.
Хто такий Шабунін?
Віталій Шабунін – очільник ГО «Центр протидії корупції», який з 2013 року отримав понад $8 млн донорських коштів – переважно від USAID. Починаючи з 2022 року, фінансування лише зростало: 2022 – $1,3 млн, 2023 – $1 млн, 2024 – майже $1,5 млн. Більша частина цих коштів, згідно з публічними звітами, пішла на операційну діяльність самої організації. Гроші часто заходили на рахунки ФОП самого Віталія і звітність за ними було важко знайти. Якщо провести аналогію з нещодавнім скандалом з Назарієм Гусаковим, який, за даними ЗМІ, витрачав мільйони пожертв українців у казино, то Шабунін такі пожертви збирав у іноземних грантодавців.
Будучи активістом та працюючи за гранти Шабунін, піддавався критиці опонентів через гроші, які брав з громадської організації, і придбаний будинок під Києвом площею 120 м². При цьому Віталій мав проблеми з декларуванням статків, обвинувачувався у зловживаннях та ледь не сів за грати за фізичне насильство. Але дивним чином, йому завжди вдавалося виходити «сухим» з цієї «води».
Його Центр протидії корупції безпосередню пов’язаний із офіційною системою «антикорапшну»: надає «медійну підтримку» розслідуванням НАБУ. За словами експертів, так відбувається, коли Бюро потрібно прикрити відсутність доказів. Але з часом не зовсім чисту діяльність центру почало помічати суспільство. Наприклад, головна редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник звинуватила ЦПК разом з Шабуніним в систематичному медійному кілерстві та спотворенні фактів під виглядом боротьби.
«Це не вирішує системних проблем. А найгірше — розводить зраду там, де її немає, і дуже активно транслює це все на захід, який чекає чергового приводу урізати підтримку Україні», – заявила вона.
Що інкримінують голові ЦПК
То ж звідки взялася підозра? У 2022 році Шабуніна було мобілізовано до 207 окремого батальйону ТрО (військова частина А7376). Проте, як зʼясувалось пізніше, сам він у частині практично не зʼявлявся. Бо, начебто, був у відрядженні у НАЗК. Примітно, що у наказі про «відрядження» Шабуніна фігурують листи, підписані головою НАЗК Олександром Новіковим та його заступником Артемом Ситником – колишнім директором НАБУ. Навряд кожен військовозобов’язаний може задіяти зв’язки в НАБУ. Але Шабунін – не кожен.
Так, за словами товаришів, Шабунін за весь період служби з’являвся в батальйоні всього кілька разів. Тим часом отримував не лише звичайне грошове забезпечення – понад 20 тис. грн, але й «бойові» надбавки – до 30 тис. грн щомісяця. Віталія жодного разу не бачили на передовій, але постійно зустрічали в київських ресторанах.
Підозра у цій справі була оголошена Шабуніну 11 липня 2025 року. Вона охоплює одразу два епізоди: ухилення від військової служби (ч. 4 ст. 409 ККУ) та шахрайське заволодіння майном (ч. 2 ст. 190 ККУ). У разі доведення вини, йому загрожує до 10 років ув’язнення.
Слідом за підозрою суд визначив запобіжний захід для Шабуніна: особисте зобов’язання терміном до 20 серпня.
Допомога НАБУ: кришування, закриття справ, скандали
На всіх етапах справи незмінну підтримку своєму «співзасновнику» надавало НАБУ. З моменту свого створення, можливості цієї структури використовуються для сприянню, захисту та порятунку Шабуніна. Чи порушує Бюро таким чином закон – тема окремого матеріалу.
У серпні 2024 року було відкрите кримінальне провадження про фіктивне відрядження Шабуніна до НАЗК. Його розслідував детектив Бюро Артем Бірюков. За «дивним» збігом обставин, нічого незаконного в ухилянні від служби Шабуніна він не побачив і справу закрив.
Але 17 січня 2025 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постанову детектива скасував. У своєму рішенні суд, зокрема, наголосив на неповноті проведення досудового розслідування та недослідженні усіх ознак кримінальних правопорушень Шабуніна. Тим самим підтвердивши, що НАБУ намагається вигородити «свого» і спустити справу на гальмах.
Згодом той таки Бірюков закрив ще одну справу – за фактом зловживання службовим становищем директором НАЗК Новіковим і заступником директора НАЗК Ситником, завдяки яким Шабунін був відкомандирований у тил. Знову втрутився слідчий суддя ВАКС та скасував й цю постанову детектива НАБУ.
І ось у липні цього року Шабуніну оголошують підозру, щоправда – це вже інший орган, Державне бюро розслідувань, оскільки в НАБУ так і не спромоглися або не захотіли адекватно розслідувати свої провадження. І у справі відбувся ще один несподіваний поворот – адвокатом Шабуніна став Сергій Рокунь, ексдетектив НАБУ. У 2018 році він був причетний до організації незаконного стеження за синагогою, а через рік – і в Європейському суді з прав людини. Тоді НАБУшники втягнули Україну у міжнародний скандал, оскільки діяли поза правовим полем. Зокрема ЄСПЛ навіть виносив окреме рішення щодо диких методів НАБУ.
Але звільнили Рокуня не за синагогу та не за ЄСПЛ. За даними правозахисників, звільнили його нещодавно після скарги на заступника директора НАБУ Гізо Углаву – щодо «зливів» фігурантам розслідувань внутрішніх документів Бюро. Тоді Шабунін також активно брав участь в скандалі. Детектив ймовірно задавдання виконав і тепер пішов працювати на замовника вже безпосередньо.
І от людина з таким репутаційним шлейфом, як у Рокуня, стає захисником Шабуніна у суді. Цей захисник та НАБУ відзначилися ще раз вже під час розгляду клопотання про запобіжний захід у Печерському суді. Там Рокунь намагався долучити до справи матеріали іншого провадження – ті самі, які НАБУ отримало в ході розслідування за фактом зловживання службовим становищем Новіковим і Ситником. Суд природно відмовив: «Ці документи не належать до матеріалів справи щодо Шабуніна. Це – інше провадження, інший орган, інші обставини». А ще це дуже схоже на злочин у вигляді незаконного розкриття даних досудового розслідування.
І останній штрих до портрета захисника Шабуніна. Як зазначають юристи, Рокунь купив свідоцтво адвоката, оскільки не знає елементарних юридичних речей. Наприклад, він на всю країну заявив, що буде оскаржувати в апеляції «особисте зобов’язання» Шабуніна і в нього на це є 10 днів. По-перше, на апеляцію щодо запобіжного заходу дається 5 днів, а по-друге, особисте зобов’язання не можна оскаржити.
У підсумку виходить, що НАБУ, мало того, що належним чином не розслідує свої провадження щодо Шабуніна – воно ще всіляко втручається в інші справи, які веде ДБР за цим же персонажем. І робить це у незаконний спосіб. «НАБУ фактично поділилось матеріалами провадження з підозрюваним і його адвокатом, попри законодавчу заборону. Тобто детектив Бірюков фактично грав на боці фігуранта, не маючи на це повноважень», – наголосив ветеран російсько-української війни Володимир Бойко, за заявами якого було відкрито кримінальні провадження проти Шабуніна.
Реакція суспільства: «Псевдовоїн» має відповідати на рівні з іншими
Суспільна реакція на справу не забарилася. Волонтери, військові, правники, журналісти – усі, хто роками спостерігав за діяльністю ЦПК – висловилися прямо та однозначно. Оцінки військових та волонтерів звучать гучніше, ніж вирок:
«Шабунін з колегами звинувачували і поливали брудом тих, хто їм не подобався. Навіть якщо ті не вчиняли корупційних злочинів, або (як, наприклад, я) боролися з корупцією їхніх друзів. Відбілювали від звинувачень у корупції своїх союзників», – заявив волонтер Віталій Дейнега.
«Ти своїм прикладом показуєш, що можна петляти від службових обов’язків і мутити далі бізнес з розслідуваннями і гучними викриттями», – наголосив ветеран АТО Олександр «Гром» Грамарчук.
«Це сигнал усім мобілізованим ухилянтам із тилового батальйону «Невидимка»: не можна паразитувати на ЗСУ», – написав військовий Олексій Сталкер.
Підтримали військових і представники медіа, які наголосили на подвійних стандартах. І не лише Шабуніна, але й тих, хто його підтримує.
«Громадянське суспільство», яке головною своєю чеснотою представляє моральну досконалість, яке на кожному кроці розказує про подвиги наших хлопців і дівчат, не бачить нічого страшного в тому, що один з його представників був «припаркований» до частини, де насправді не служив. І всі знали, що не служив, бачили постійно в Києві і на ефірах. Знали, чим займається. Але робили вигляд, що так ок», – написала головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник.
І навіть «Дзеркало тижня» визнало, що до нього є запитання.
«Так, імовірно, у ситуації з отриманням військової зарплати Шабунін вчинив не правильно. Якщо він не мав юридичної можливості не отримувати її – варто було спрямовувати ці кошти на підтримку фронту. Так, Шабунін припускався помилок і в кадровому лобіюванні – не завжди обирав найкращих кандидатів», – йдеться у заяві видання.
В очікуванні нових підозр: шахрайство та Шерембей
Кримінальні справи проти Віталія Шабуніна мають отримати продовження. Вже зараз суспільство чекає на підозру ще одному фігуранту в цій історії – тричі засудженому за квартирні крадіжки Дмитру Шерембею, близькому соратнику Шабуніна, засновнику низки «громадських» структур.
Він разом із Шабуніним був формально зарахований до складу 207 батальйону територіальної оборони (військова частина А7376). І так само, як і Шабуніна, у частині його не бачили. Зате обидва регулярно отримували грошове забезпечення – включно з «бойовими» надбавками, які передбачені лише для військовослужбовців, що виконують завдання на фронті.
Ще одним епізодом у справі Шабуніна, що чекає на свою підозру, є використання ним автомобіля Nissan Pathfinder. Нещодавно співзасновник та керівник благодійного фонду «Паладини» Денис Долинський зробив сенсаційну заяву: Шерембей та Шабунін втягнули фонд «Паладини» у шахрайську схему. За його словами, навесні 2022 року друг активіста Шерембей втерся у довіру до бізнесменів CEO Club Ukraine, щоб придбати автівку для Шабуніна.
«Виступаючи перед підприємцями, Шерембей подав історію під соусом, мовляв, Шабуніна мобілізовано, він відправляється на Донбас, де стоятиме з автоматом в окопі та відбиватиметься від ворожих атак. Після цього бізнесмени CEO Club зібрали гроші (середня вартість таких автівок складає €5-7 тис.), а наш благодійний фонд організував логістику з поставки машини, потративши власні кошти. Таким чином, Nissan Pathfinder, 2005 року випуску заїхав в Україну як гуманітарне авто. Благодійний фонд «Паладини» передав особисто Шабуніну з конкретною ціллю – для обороноздатності країни! Це зазначено в акті прийому-передачі», – зазначив Долинський.
Проте замість того, щоб надійти до військової частини, автомобіль залишився у Шабуніна – і досі перебуває у його розпорядженні. За даними реєстру МВС, авто не було офіційно передано на баланс військової частини, а право власності не переоформлено на жодну державну структуру.
Замість висновків
На відміну від багатьох гучних справ, справа Шабуніна викликала не співчуття, а обурення – навіть серед його колишніх союзників. Військові, волонтери, журналісти – всі вимагають одного: дотримання закону. Інакше – суспільство втратить довіру до держави та її правової системи.
Поведінка «антикорупційної тусовки» – свідчення системного лицемірства. Відмова публічно засудити очевидні порушення, спроба звести все до «нюансів» – це вже не захист репутації, а самооголення гнилої системи.
Примітно, що найбільш активність у спробах відмазати підозрюваного є правоохоронний антикорупційний орган – НАБУ. У хід йдуть усі можливі методи. І це – ще одна цеглинка до ініціатив юридичної спільноти та громадських діячів, що НАБУ потрібно розформувати та наново будувати антикорупційну систему. Бо зараз це – не про захист інтересів держави, а про власні інтереси та гроші.
Примітна реакція Євросоюзу та, навіть, послів країн G7 на кейс із Шабуніним. Її немає. Бо, очевидно, західні партнери зрозуміли: за фразами про прозорість і реформи приховано систему приватного збагачення та набуття інших благ під виглядом боротьби з корупцією.
Справа Шабуніна – це не про окрему людину. Це – про модель, в якій війна стала приводом для особистого збагачення. І якщо раніше це були мільйони іноземних грантів, то зараз підійшли і 50 тис бюджетних коштів з «бойовими» разом. Рішення суду щодо Шабуніна має стати сигналом для всіх професійних активістів: «антикорапшн» не позбавляє від відповідальності.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
