ДПС планує змінити механізм блокування реєстрації податкових накладних
Державна податкова служба вже передала свої пропозиції до Міністерства фінансів щодо змін у постанову уряду № 1165, йдеться про зменшення кількості блокування податкових накладних, спрощення процедури реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу, мінімізацію адміністративного тиску
Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко ініціював зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Служба вже передала свої пропозиції до Міністерства фінансів щодо змін у постанову Уряду № 1165. Про це йдеться у повідомленні пресслужби Податкової.
“Ініціював зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Удосконалюємо роботу системи СМКОР. Державна податкова служба вже передала свої пропозиції до Міністерства фінансів щодо змін у постанову уряду № 1165. Йдеться про зменшення кількості блокування податкових накладних, спрощення процедури реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу, мінімізацію адміністративного тиску. Шість ключових змін. Прогнозуємо, що вони скоротять кількість заблокованих накладних. Але легше буде працювати тим, хто працює прозоро. Схеми та ухилення від податків не пройдуть!”, - написав Руслан Кравченко.
Пропонуються наступні зміни:
- Збільшено ліміти для безумовної реєстрації накладних – граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн., змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5).
- Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, цей ліміт нині становить 5 тис. грн. Ліміт загального обсягу таких операцій в поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).
- Спрощено перевірки податкових накладних для підприємців, які працюють у зонах із потенційною загрозою бойових дій, але де наразі немає активних боїв. Планується також швидша обробка накладних з експортними операціями, якщо їхні коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не вважається ризиковим.
Менше бюрократії після виключення платників з переліку ризикових – накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови. - Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника – зниження потреби подавати документи для врахування таблиці.
- Зміни окремих показників позитивної податкової історії – більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема ліміти обсягу операцій збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тисяч, змінено умову в частині кількості платників на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5).
- Змінено критерій ризиковості операцій щодо розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ, а саме не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі становить 30). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.
“Сподіваюся, що запропоновані зміни будуть підтримані Мінфіном та Кабміном. Постійно спілкуюся з бізнесом. В усіх регіонах, де вже був, чи не кожне друге питання від підприємців стосується недоліків в роботі СМКОР”, - написав Руслан Кравченко.
Очільник Податкової зазначив, що служба організувала в регіонах 29 центрів, де податківці надають максимальну допомогу підприємцям у питаннях, які стосуються зупинення накладних, виведення з категорії ризикових. У лютому майже вдвічі – до 0,39% – знизили показник заблокованих накладних, з початку року 9,3 тис. субʼєктів підприємництва виведені з ризикових.
Що відомо про Руслана Кравченка
31 грудня 2024 року року Кабінет міністрів призначив головою Державної податкової служби (ДПС) Руслана Кравченка. Колишній очільник Київської обласної військової адміністрації (КОВА), а також кар'єрний прокурор почав керувати ключовим фіскальним органом країни, від роботи якого залежить фінансування обороноздатності під час війни.
Призначення Кравченка ознаменувало зміну сфер впливу в країні. Тривалий час співрозмовники ЕП в бізнес-середовищі та серед політиків називали "куратором" податкової служби голову профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Мовляв, він контролював усі процеси, які відбуваються всередині служби, зокрема й систему адміністрування ПДВ. До того ж обов'язки заступника голови ДПС виконував колишній помічник Гетманцева Євгеній Сокур.
Сам Гетманцев не раз заперечував свій вплив на податкову, хоча про цей вплив він сам неодноразово писав у своїх соцмережах. Наприклад – влаштовуючи показові звільнення керівників обласних податкових, помічених у корупції. Після публікації рішення про призначення Кравченка Гетманцев публічно подякував команді ДПС, після чого протягом кількох днів звітував про досягнення податкової, демонструючи слайди підготовленої заздалегідь презентації.
Проте, схоже, "епоха Гетманцева" в ДПС закінчилася. Як повідомляють співрозмовники ЕП серед депутатів, із зміною керівництва податкової контроль над нею перейде до голови Офісу президента Андрія Єрмака та його заступника Олега Татарова. Втрату впливу Гетманцева над податковою підтверджує й те, що Кабінет міністрів звільнив з посади заступника голови ДПС Сокура, зберігши при цьому на посаді заступниці колишню виконувачку обов'язків голови служби Кірієнко. Зміна неформального контролю над податковою – частина ширшої картинки. Як розповіли ЕП співрозмовники в парламенті, керівництво Офісу президента давно намагалося посилити свій вплив на ті сфери, які наразі контролюють депутати коаліції.
Цікавий факт: уже на третій день своєї роботи Кравченко встиг посприяти Службі безпеки України в затриманні податківця-корупціонера, на чому публічно наголосила пресслужба СБУ.
Блокування податкових накладних - одна з головних проблем українського бізнесу
ДПС тривалий час очолює рейтинг органів, робота яких завдає найбільше клопотів підприємцям. Наприклад, у третьому кварталі 2024 року бізнес скаржився на роботу служби більше, ніж на митників, усіх правоохоронців, регуляторів та інші державні органи разом узяті, свідчать дані Ради бізнес-омбудсмена. За весь 2024 рік до Ради бізнес-омбудсмена надійшло 730 скарг на роботу податківців. Найбільша кількість стосувалася невиконання податковою рішень судів щодо розблокування накладних з ПДВ, податкових перевірок, включення підприємства до числа ризикових та безпідставного блокування податкових накладних. Масові проблеми у платників ПДВ почалися наприкінці 2022 року, коли Мінфін несподівано вніс зміни до системи адміністрування цього податку (система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків або коротко – СМКОР). Після цього її намагалися кілька разів "полагодити", вносячи зміни до урядових постанов. Утім, адміністрування ПДВ залишається головною проблемою бізнесу й нині. Самі ж підприємці нарікають, що більшість рішень податкової про блокування накладних розвалюється в судах. Від цього програють не лише підприємці, а й держава.
Проте "ручна" робота системи адміністрування ПДВ, яка ставить палки в колеса білому бізнесу, – не єдина проблема, вирішення якої очікують від новопризначеного голови ДПС. Так, у 2024 році за підтримки Світового банку податкова провела опитування серед підприємців щодо їхньої взаємодії з ДПС. За підсумками дослідження виявилося, що бізнес в Україні витрачає в середньому 74,4 людинодня та 103,3 тис. грн на рік на різні формальності, пов'язані із сплатою податків. При цьому чим більше підприємство, тим більші його грошові та часові витрати на взаємодію з ДПС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
