«Я прихильник не гадати, а вивчати трофеї, щоб точно розуміти, що є, а чого немає, як це реалізовано і, головне, як протидіяти"
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Жінка працює у приватній стоматологічній клініці дитячим дантистом
Крім того, що Херсонську область залишило більша частина населення, в окупації продовжують жити багато тих, хто чекає на звільнення зайнятої ворогом території. Одна з таких Наталя, вона працює у приватній стоматологічній клініці дитячим дантистом.
Попри небезпеку, дівчина з двома доньками залишається у місті, бо там є діти, яким може знадобитися її кваліфікована допомога, - повідомляє Інформатор.
"Для мене було травматичним, коли клініка була тимчасово закрита. Так тривало перші тижні війни. Щоб якось відволіктися та допомогти дітям із зубним болем, я працювала по домівках. На місці лікувала пацієнтам зуби, консультувала батьків телефоном".
Незважаючи на те, що херсонці виїжджали, був ажіотаж, люди хотіли упорядкувати зуби, особливо ті, хто їхав до Європи. Тому клініка, де працює Наталія, відкрилася на третьому тижні війни.
"До нас приходили росіяни, дізнавалися, чим ми займаємося і вимагали надавати їм послуги. У цей момент я зраділа, що займаюся виключно дітьми. Крім того, що важко морально витримувати такі моменти, є серйозні проблеми з медикаментами та матеріалами для роботи".

Пересування містом було і залишається великим ризиком для мирних жителів. На всіх ключових розв'язках стоять ворожі блокпости. Тому під час пересування по Херсону зник не один українець.
"Мою машину зупинили та вимагали показати салон. Я була в кофті з довгими рукавами, але за звичкою підняла їх угору. Росіяни одразу побачили татуювання на передпліччі і почалися проблеми. Їх розлютили соняшники, та я дивом поїхала далі. Швидше за все, що в наступній машині був хтось цікавіший за мене".
З упевненістю, що окупація – тимчасове явище, Наталя навчилася жити із цією думкою. Каже, що набагато легше, коли допомагаєш тим, кому ще гірше. Так, вона разом із друзями почала займатися волонтерством.
"Дуже давило, що більшість друзів і знайомих виїхало, дефіцит необхідних товарів і весь цей режим. Я часто збиралася, думала - ось-ось і теж поїду. Але я не хочу. Я в себе вдома, мені є кого лікувати. Частина дітей залишилася, а їм може знадобитися кваліфікована допомога.
Наталя свого часу вже мала справу з ворожою окупацією. У той час, коли вона закінчувала навчання у Кримському медичному університеті, росія окупувала півострів. Тоді вона не роздумуючи, одразу поїхала в Україну, але в ситуації з Херсоном у дівчини інша думка. Вона продовжує працювати в окупації, допомагає іншим людям і чекає якнайшвидшого приходу ЗСУ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.