Цькування та маніпуляції: чим насправді займається ГО «Стоп корупції»

В Україні поки що є таке ганебне явище, як корупція. Задача організацій, які з нею борються – викривати тих, хто заробляє нечесно. Проте журналісти, що займаються розслідуваннями мають керуватися певними моральними стандартами. Зокрема, спиратися на факти, які за необхідності можна довести в суді. А не маніпулювати словами, називаючи прямі образи “точкою зору” та не цькувати людей, мов дичину в лісі. Між тим, ГО з гарною назвою “Стоп корупції” була помічена саме в цих діях. Інформатор розкриває подробиці.

Заступника мера міста цькували, мов зайця

У квітні 2017 року до Дніпра приїхала команда «Стоп корупції», щоб поспілкуватися з заступником міського голови Дніпра Михайлом Лисенком.
Журналісти разом з місцевим активістом, екс-начальником місцевого ЖЕКу №37 Сергієм Варфоломієм прийшли до чиновника, щоб запитати про програму підтримки ОСББ. Однак чиновник з певних причин не був готовий до розмов. Він порадив із питаннями звернутися до пресслужби міської ради.
Зазвичай за таких обставин журналісти домовляються про інтерв’ю на іншу дату чи про можливість отримати коментар від заступника Лисенка. Але цивілізований шлях не входив у наміри “Стоп корупції”. Представники організації бігали за чиновником та намагалися не залишити його наодинці. Це було схоже на полювання, коли мисливці заганяють звіра. 

Ми не знаємо достеменно, що сталося після цього. ЗМІ пишуть, що Варфоломій звинуватив заступника мера в корупції, після цього почалася бійка. З цієї події "антикорупціонери" зробили декілька матеріалів про те, як Лисенко, як Джекі Чан, бився одразу з усіма – активістом та журналістом «Стоп корупції». Координатор проекту «Стоп корупції» Роман Бочкала теж у всьому звинуватив чиновників Дніпра. 

Ми не знайшли в текстах та відео про цю подію коментарів іншої сторони, які мали б взяти представники ГО. Але за стандартами журналістики вони мають там бути. Як в матеріалах інших видань. 

Облити брудом та виправдовуватись точкою зору

У квітні 2021 року до Шевченківського районного суду Києва поскаржився на той час представник податкової Ігор Сінгаєвський. 

Про нього «Стоп корупції» написали, що Сінгаєвський нібито «має репутацію хабарника, що «кошмарив» бізнес та вимагав кошти в обмін на безпроблемну діяльність», «в Одесі через суспільне обурення чиновника таки звільнили з посади…» та «через корупційні скандали він навіть потрапив у список осіб, які підпадають під люстрацію». З цього зробили матеріал та відео для ютубу. 

Чиновник дуже засмутився та подав до суду. На засіданнях представники «Стоп корупції» заявляли, що все, що було написано та змонтовано - це оціночні судження, а сайт належить взагалі невідомо кому. 

«Деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав, - йдеться в рішенні суду. - Оскільки інформація містить відомості про обставини, які піддаються доведенню, то вона є саме твердженням про факти, а не оціночним судженням».

Щодо того, кому належить вебресурс, то на сайті у розділі «Регламент створення медійних матеріалів» йдеться про те, що «до центральних ресурсів «Стоп корупції» належать спеціальна програма «Стоп корупції» на 5-му каналі, інформаційний портал «СТОПКОР», канал YouTube, сторінка у Facebook». Тобто суд встановив, що це все одна організація.

«В даних матеріалах журналіст … безпідставно, без наведення конкретних фактів та доказів, діючи свідомо, поширено щодо позивача інформацію, яка як і не відповідає дійсності (є недостовірною), тобто містить відомості про події, яких не існувало взагалі, так і про події, які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (є перекручені)», - до такого висновку прийшов суддя.

Чиновник виграв, тому що мав довідку, що «не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні чи пов`язані з корупцією правопорушення». Навіть якщо допустити, що хтось не прав, то в Україні діє правило, за яким не можна називати нікого хабарником чи крадієм, допоки це не встановить суд. 

Заперечити на це було нічого, тому у серпні 2022 року суддя Шевченківського райсуду Києва Анзор Саадулаєв визнав інформацію «Стоп корупції» про Сінгаєвського недостовірною, яку потрібно було спростувати. З тексту потрібно було прибрати згадування про хабарництво та люстрацію. Проте це нічого не дало: матеріал в оригінальному вигляді можна читати та поширювати навіть у лютому 2023 року.

Дивний вибір Міністерства оборони

Інформатор писав, що міністр оборони Сергій Резніков запросив борців з корупцією допомогти навести лад у його відомстві. Серед поважних організацій у списку тих, хто погодився слідкувати за доброчесністю в міністерстві, була громадська організація «Стоп корупції». Міністр Резніков запросив контролювати міноборони антикорупціонерів. 

За інформацією видання «Детектор медіа», яке слідкує за додержанням профстандартів серед українських журналістів, «Стоп корупції» була фактично виключена із Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN (Global Investigative Journalism Network). Таке рішення було підтверджено двічі. 

Також «Детектор медіа» навів приклади сумнівних «розслідувань» цієї організації, серед яких була спірна забудова в Києві та неприхована реклама пастора Мунтяна. Все це вказує на можливу професійну непридатність, коли матеріали журналістів «Стоп корупції» не показують читачам та глядачам іншу точку зору та не посилаються на факти, що є основною вимогою для якісних видань.