Чому Трамп хоче Гренландію і чим все це завершиться? Все, що треба вам знати про найбільший острів планети
Гренландія вже сотні років перебуває під контролем Данії, але США мають свої військові бази на острові та великий американський космічний центр, який, зокрема, може захистити Америку у разі нападу Росії
Дональд Трамп, який рівно за тиждень офіційно стане 47-м президентом США, відверто заявляє про бажання контролювати Гренландію, яка відіграє важливу роль для нацбезпеки держави. Данія, яка контролює острів, категорично відмовляється його продавати, але готова обговорити співпрацю щодо цієї території зі Сполученими Штатами. Натомість у самій Гренландії взагалі заговорили про бажання повної незалежності від інших країн. Чим закінчиться ця історія - поки незрозуміло, адже аналітики не виключають, як і можливий напад США на Гренландію, так і те, що Трамп побалакає собі та перестане, нічого в результаті не зробивши.
Гренландія - автономна країна в складі Королівства Данія та найбільший на Землі острів, розташований в Арктиці. Площа острова 2166 мільйонів квадратних кілометрів, що складає близько 25% території США. Гренландія - це найменш густонаселена країна світу, там мешкає близько 56 тисяч людей, переважно корінні жителі - інуїти.
Близько 80% території острова вкриті льодом, тому люди переважно мешкають на південно-західному узбережжі навколо столиці - міста Нуук. Цей острів має як військове, так і економічне значення в умовах зміни клімату і танення льодовиків. Там розташовані данські й американські військові бази.
Основу економіки Гренландії становить рибальство. Втім в останні роки також спостерігається підвищений інтерес до природних ресурсів Гренландії, зокрема до видобутку рідкоземельних мінералів, урану й заліза. Вони можуть стати більш доступними, оскільки глобальне потепління призводить до того, що частина льоду, що покриває острів, тане. Зокрема, за даними The Economist, зараз компанії бурять на 170 ділянках порівняно з дванадцятьма ще 10 років тому.
Як Гренландія опинилась в одній країні з Данією?
Гренландія вже близько 300 років перебуває під контролем Данії, що майже за 3 тисячі км від острова. Гренландія стала Данською колонією в 1814 році, а після прийняття в Данії Конституції 1953 року острів ввійшов до складу Королівства Данія, і гренландці стали данськими громадянами.
У 1979 році внаслідок референдуму Гренландія стала автономією, здобула самоврядування і власний парламент. У 2008 році гренландці проголосували за Закон про самоуправління, який передав велику кількість повноважень від данського королівського уряду місцевому гренландському уряду. У 2009 році закон набрав чинності, тому автономія території посилилася. Гренландія отримала контроль над законодавчими та адміністративними повноваженнями в більшості внутрішніх сфер, включно з такими як оподаткування, права на видобуток корисних копалин, сімейне право, імміграційне законодавство та прикордонний контроль.
Гренландія самостійно визначає освітню програму, системи соціального забезпечення та цивільної інфраструктури. Але в автономії є й обмеження: Гренландія не має власної конституції, валюти, громадянства або верховного суду. Вона розділяє зовнішню політику, безпеку, оборону і грошово-кредитну політику з Копенгагеном. Вона також отримує від Данії близько 500 мільйонів євро щорічно у вигляді субсидій.
Чи хочуть гренландці незалежності?
Днями прем'єр-міністр острова Муте Егеде заявив, що Гренландія має бути незалежною, а не належати Данії чи ввійти до складу США. Відповідно до чинного законодавства, острів може стати незалежним за результатами референдуму. Егеде раніше натякав, що такий референдум може відбутися вже навесні 2025 року.
"Ми не хочемо бути датчанами, ми не хочемо бути американцями, ми хочемо бути гренландцями", - цитує Егеде видання DW. На думку політика, збереження статус-кво, за якого Гренландія залишиться у складі Данії, це "не варіант".
Жителі Гренландії не хочуть ставати частиною США, пише газета Financial Times. Видання зазначає, що заяви обраного президента США Дональда Трампа про те, що острів має стати частиною США, занепокоїли багатьох гренландців. Дехто навіть відчув себе ображеним, повідомив колишній прем’єр Гренландії Куупік Клейст. Їм не сподобалося, що їхню батьківщину обговорюють як об’єкт для угоди з нерухомістю.
Хоча зараз це автономна територія Данії й вона має право приймати рішення з більшості питань, за винятком зовнішньої політики та безпеки, всі гренландці, які спілкувалися з FT, заявили про бажання мати більше політичного контролю. Водночас багато гренландців вважають, що в острова недостатньо сильна економіка, щоб повністю розірвати зв’язки з Копенгагеном і діяти самостійно. Зараз Гренландія як і раніше фінансово залежить від Данії.
А от американська організація Patriot Polling 12 січня опублікувала опитування, згідно з яким 57,3% гренландців нібито підтримують приєднання острова до США, а проти - 37,4%. Однак в опитуванні взяли участь лише 416 людей, в той час, як населення острова складає близько 56 тисяч мешканців.
Навіщо Гренландія Дональду Трампу?
Дональд Трамп - не перший американський лідер, який торкнувся теми контролю Гренландії. Приєднання найбільшого у світі острова до Сполучених Штатів - давня ідея американських президентів. Ще у 1867 році державний секретар Сполучених Штатів Вільям Сьюард досліджував перспективу придбання Гренландії, однак ідею відхилив Конгрес.
США фактично контролювали Гренландію упродовж Другої світової. Так, у квітні 1941 року американці окупували острів, щоб не допустити туди Третій рейх, та створили на ньому ряд авіабаз. 1945 року контроль над островом США повернули Данії.
У 1946 році президент США Гаррі Трумен пропонував Данії продати Гренландію, яка тоді ще була колонією, однак королівство відхилило оферту. Тоді Трумен пропонував 100 мільйонів доларів (сума, еквівалентна сучасним 1,4 млрд доларів) в обмін на Гренландію. У 2019 році видання The Washington Post підрахувало, що шість років тому (тобто, станом на 2019 - ред.) острів міг би коштувати до 1,7 трильйона доларів.
Пропонував купити Гренландію і Дональд Трамп під час своєї першої каденції. Ініціативу активно обговорювали його радники й соратники. Але далі абстрактних міркувань реалізація ідеї тоді не просунулася. Однак в грудні 2024 року Трамп відновив цю ідею, і, схоже, всерйоз націлений її втілити.
Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є важливим для національної та економічної безпеки США. Він вважає, що і місцеві жителі хотіли б перебувати у США.
"З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю", - заявляв Трамп 22 грудня 2024.
Гренландія важлива для США, зокрема, через те, що на острові з часів Другої світової війни перебувають американські військові. Космічна база Пітуфік є надважливим складником американських систем раннього попередження про ракетний напад й управління військовими супутниками. Також завдяки Гренландії НАТО контролює Фареро-Ісландський рубіж, або GIUK - акваторію у Північній Атлантиці між Гренландією, Ісландією та Великобританією, що забезпечує логістику між США та їхніми європейськими союзниками, а також обмежує активність ВМС Росії в північній частині Атлантики.
"Якби Росія направила ракети в бік США, то найкоротший шлях для ядерної зброї пролягав би через Північний полюс і Гренландію. Ось чому космічна база Пітуффік має величезне значення для захисту США", - пояснював Марк Якобсен, доцент Данського королівського оборонного коледжу.
Гренландія грає важливу роль й у відносинах США та Китаю, тут теж йдеться і про безпековий момент, як з РФ. Через глобальне потепління арктичний торговий шлях все важливіший для Китаю та його стратегії Полярного шовкового шляху, який мав би скоротити час доставки продукції з Китаю до Європи, а також спростити експорт російських енергоносіїв до азійських ринків. І загалом забезпечити домінування Пекіна, а також Москви в цій частині світу.
Китайські компанії активно пропонують інфраструктурні проєкти Гренландії, інвестиції не лише у видобуток, а й у портову й авіаційну інфраструктуру. У 2016 році Китай також намагався придбати у Гренландії стару американську військово-морську базу, і не факт, що наступні спроби китайців закріпитися на острові Данія зможе заблокувати. Особливо, якщо Гренландія таки оголосить незалежність й постане питання, чи приєднається нова держава до НАТО.
"Гренландія тісно пов’язана з нашою безпекою з багатьох причин, і це було помітно з часів Другої світової війни. Через постійні спроби китайців розширити свій вплив ми знаємо, що вони хочуть стати арктичною державою. Отже, враховуючи географічну близькість Гренландії до США, це стратегічний інтерес", - заявляв The Free Press колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон.
За даними американського Арктичного інституту, Китай і Росія останніми роками нарощують свій арктичний військовий потенціал. Тому фахівці інституту закликають США продовжувати розвивати свою присутність в Арктиці, щоб протистояти своїм суперникам.
Що на все це кажуть в Данії?
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен на фоні заяв Трампа оголосила, що Копенгаген хотів би зберегти Гренландію у складі Данії. Але підкреслила, що прагнення острова до незалежності є "легітимним і зрозумілим". За її словами, Гренландія не продається. Втім Данія готова до співпраці зі США.
8 січня журналісти CNN повідомили, що союзники та радники Трампа попередили данських чиновників про серйозність його слів щодо Гренландії. 11 січня видання Axios написало, що Данія надіслала команді Дональда Трампа приватні повідомлення, в яких висловила готовність обговорити посилення безпеки в Гренландії. Також країна попросила команду обраного американського президента уточнити, що він мав на увазі, коли говорив про майбутнє Гренландії.
Джерела Axios додали, що уряд Данії у меседжі чітко дав зрозуміти, що Гренландія не продається, але вони готові обговорити "будь-який інший запит США щодо острова". Зокрема, можливість збільшення військової присутності США на острові. 13 січня Данія підтвердила готовність до діалогу з Трампом щодо острова.
Якими є варіанти розвитку подій?
Як пише BBC, аналітики назвали чотири варіанти подальшого розвитку подій навколо Гренландії. Перший сценарій - найпростіший - Трамп втрачає інтерес і нічого не відбувається. Є припущення, що заяви Трампа - просто "балачки", спроба змусити Данію зміцнити безпеку Гренландії перед загрозою з боку Росії та Китаю. Доцент Датського королівського оборонного коледжу Марк Якобсен вважає, що подібними заявами Трамп "позиціонує себе перед вступом на посаду". Гренландія ж використовує це як можливість заявити себе на шляху до незалежності.
Другий сценарій - Гренландія голосує за незалежність і прагне більш тісних зв'язків із США. А Данія прийме це і ратифікує. Однак малоймовірно, що Гренландія проголосує за незалежність, якщо її мешканцям не буде надано гарантій збереження субсидій, які вони зараз отримують від Данії у сфері охорони здоров'я та системи соціального забезпечення.
Третій сценарій - посилення економічного тиску. Існує також припущення, що економічна риторика Трампа потенційно є найбільшою загрозою для Данії, оскільки США можуть різко підвищити тарифи на данські або навіть європейські товари, змушуючи країну піти на певні поступки щодо Гренландії. Від рішення Трампа потенційно може постраждати одна з основних галузей промисловості Данії - фармацевтика.
Четвертий сценарій - вторгнення США до Гренландії. Аналітики вважають такий варіант малоймовірним, але Трамп відмовився виключити застосування військової сили. Сполученим Штатам не важко взяти острів під контроль, враховуючи, що у них там є бази і війська. При цьому будь-яке застосування військової сили США призведе до міжнародного інциденту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
