Чому «Північний потік - 2» не запрацює в цьому році

Україна виступає проти легалізації «Північного потоку - 2». Нафтогаз, згідно газової директиви Європейського союзу, навіть подав заявку на участь у сертифікації російського газового оператора, як зацікавлена ​​країна. Експерти з міжнародного права стверджують, з юридичної точки зору, сертифікація «Північного потоку - 2» в повному обсязі неможлива, але - політика, великі гроші та бізнес можуть спробувати обійти навіть європейське законодавство.

Інформатор розбирався, яким європейським державам вигідний запуск російського газового оператора на повну потужність, і як Україна може вплинути на рішення Європейської комісії.

Сертифікація почалася

Ще у вересні німецький регулятор офіційно зайнявся сертифікацією «Північного потоку - 2». Згідно з європейським законодавством, рішення з цього приводу має бути винесено протягом 4 місяців, а саме, до 8 січня 2022 року. Відповідно, вже зовсім скоро весь світ дізнається, чи може «Газпром» монопольно постачати "блакитне» паливо в Європу, всупереч газової директиви ЄС.

При запуску російського газопроводу Україна щорічно втрачатиме від 3 млрд доларів на рік. Про це вже кілька років поспіль говорять економісти. А цього літа збиток від запуску «Північного потоку - 2» оцінив і особисто президент Зеленський - теж у 3 млрд гривень. Але в питанні запуску російського газопроводу в роботу мова йде не тільки про нашу країну. Монопольне становище Росії на європейському енергетичному ринку призведе до прямої газової залежності цих країн від монополіста. І особливо яскраво свою ненадійність у питаннях поставки «блакитного» палива РФ демонструє прямо зараз, коли через дефіцит енергоресурсів ціни на майбутні поставки газу на європейських біржах злітають до позначки 2 тис. доларів за 1 тисячу кубометрів. Здавалося б, після такого нахабного шантажу з боку Росії ніхто не захоче зв'язуватися з цією країною, але робота над запуском «Північного потоку - 2» тим не менше триває.

Більш того, 18 жовтня оператор вже заповнив технічним газом першу нитку газопроводу. Бентежить, що РФ всупереч здоровому глузду продовжує вимагати, щоб Євросоюз - заради «Північного потоку - 2» - порушив власне законодавство.

«Наша основна позиція полягає в тому, що «Північний потік - 2» не може бути сертифікований, оскільки не забезпечено його повну відповідність Європейському законодавстві. Сертифікація оператора «Північний потік - 2» завдасть шкоди конкуренції на німецькому й на загальноєвропейському ринках. Зокрема, мова про ринки Словаччини, Угорщини, Чехії, Австрії. Підкреслюю, питання не тільки в тому, що Україна як транзитна держава страждає від того, що Росія використовує газ як енергетичну зброю. Європейське законодавство чітко говорить про те, що оператор газотранспортної системи, у даному випадку - оператор «Північного потоку - 2», не може контролюватися «Газпромом» чи паном Путіним, який стоїть безпосередньо за «Газпромом», - сказав на брифінгу глава правління НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко.

Однак сам «Газпром» впевнений, що може. Власник труби переконаний, що саме для нього Євросоюз має зробити виняток зі своїх же правил. «Газпром» навіть відстоював своє право в Європейському суді, щоправда, поки безуспішно.

Чому судиться «Газпром»

Незважаючи на те, що нинішня газова Директива ЄС діє з 2009 року, лише у 2019 році її дія поширилася на треті країни, які не є членами Євросоюзу. Звичайно, історія не терпить умовного способу, але, якби «Північний потік - 2» встигли ввести в експлуатацію до 23 травня 2019 року, монополія Газпрому стала б реальністю в Європі без можливості оскарження в суді. Але, на щастя, оператор газопроводу прострочив дедлайни з прокладки труби, і тільки у вересні цього року подав заявку на сертифікацію.

Природно, «Газпром» просто так не відмовився від своїх монопольних бажань, заявивши, що завершити проєкт вчасно компанії завадили американські санкції. Саме цей аргумент «Газпрому» став одним з основних у рамках вже завершеного судового процесу. Аргумент виявився непереконливим і 25 серпня 2021 року Вищий земельний суд Дюссельдорфа відхилив позов Nord Stream AG - оператора «Північного потоку-2» - щодо звільнення компанії від норм газової Директиви ЄС.

Ще один аргумент «Газпрому» в спробі уникнути дії на компанію європейської Директиви був значно менш переконливим, але Nord Stream AG продовжує використовувати його в якості козиря. Російська компанія запевняє, що не є монополістом у питаннях поставки і транспортування газу до ЄС, - пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Газпром каже, що, типу, ми розмежовані, оскільки постачає газ ТОВ «Газпром експорт». А «Газпром експорт» - 100% компанія «Газпрому», вона не може бути незалежною, і тому жодних шансів отримати сертифікацію відповідно в них немає. Але, звичайно, можуть вплинути якісь політичні рішення в Європі, які потім можна буде оскаржити в судовому порядку, але це потім», - каже Володимир Омельченко.

Разом із тим назвати газову Директиву Євросоюзу жорсткою щодо «Газпрому» теж не можна. Якщо говорити з точки зору права, то можлива сертифікація тільки 50% потужностей «Північного потоку-2», інші 50%, за європейським законом, «Газпром» має віддати незалежним компаніям-постачальникам. Тобто при повній потужності прокачування, яка становить 55 млрд кубів газу на рік, «Газпром» має право заповнити лише 27,5 млрд кубів. Але на такі умови російська сторона, не згодна, оскільки компанію цікавить тільки і виключно 100%-ва монополія. І таке прагнення російської компанії цілком зрозуміло, тому що в рідній країні конкурувати з «Газпромом» не можна за законом.

«Діяльність «Газпрому» регулюється правом Російської Федерації. Згідно права РФ існує єдине експортне вікно з транспортування та постачання природного газу, і це компанія «Газпром», - пояснює Володимир Омельянов.

Решті до труби - зась! А тут Європа вимагає дотримання норм ринкової економіки, заради якої Росія міняти своє законодавство не має наміру.

Кому з країн ЄС вигідний «Північний потік - 2»

Ще в січні, коли будівництво «Північного потоку - 2» було виконано лише на 95%, український експерт із міжнародних енергетичних відносин і питань безпеки Михайло Гончар розповідав, що в проєкті «Газпрому» занадто багато зацікавлених сторін. Ще у 2015 році оператор «Північного потоку - 2» Nord Stream AG і низка інших іноземних компаній уклали цікаву угоду.

«У даному випадку ми говоримо про другий «Північний потік», усього там 5 компаній: 2 німецьких, 1 австрійська, 1 нідерландська і 1 французька. У цій акціонерній угоді є пункт, який передбачає, що з моменту пуску газопровідної системи компанія-оператор, зареєстрована у Швейцарії, отримуватиме плату за надання послуг з організації транспортування газу новозбудованою системою в обсязі, який відповідає максимальній проєктній потужності системи - тобто 55 млрд кубічних метрів. Про що це говорить? По трубі можуть 0 або 1 млрд кубів газу прокачати, але отримають плату за послуги так, ніби прокачали 55 млрд кубів газу на рік. У грошовому еквіваленті мова йде про 1,4 млрд доларів на рік», - пояснив Михайло Гончар.

Можливо, це ще одна причина, по якій «Газпром» так жадає добитися від Євросоюзу офіційного дозволу ввести в експлуатацію газопровід із правом працювати на повну пропускну потужність.

Звичайно, при такому розкладі позиція України та союзників у питаннях зниження впливу «Північного потоку - 2» на енергетичний ринок Європи виглядає слабкою. Однак після вересневих виборів у Німеччині, Україна може придбати нового союзника в особі оновленої коаліції в німецькому бундестазі.

 Німеччина VS «Північний потік - 2»

Ще один ворог «Північного потоку - 2» - партія Зелених Німеччини. Навесні цього року члени екологічної організації Союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) через суд призупинили прокладку російського газопроводу. Звичайно, адміністративний суд Гамбурга виніс рішення не на їхню користь, але свою позицію «зелені» позначили чітко. А після того, як на недавніх виборах у Німеччині «Союз-90»/«Зелені» пройшли в бундестаг, вони цілком можуть увійти й до складу правлячої коаліції. Ось тоді ставлення Німеччини до "Північного потоку - 2» може кардинально змінитися.

«У 2019 Німеччина імплементувала своє законодавство під європейське. Його потрібно дотримуватися. А зараз «зелені» грають не останню скрипку в політичному житті країни, і все це може вплинути на перегляд позиції Німеччини», - пояснює Михайло Гончар.

Згоден із ним політолог Володимир Фесенко. На його думку, якщо Європейський союз піде на поступки в питаннях сертифікації «Північного потоку - 2», це вдарить не тільки по іміджу ЄС. Але й побічно підсилить проросійські сили в середині Євросоюзу.

«Якщо раз зроблять поступку, то цим можуть скористатися й інші оператори ринку. У Євросоюзі не діє прецедентне право, але тим не менш, при якихось конфліктних ситуаціях можна буде послатися, мовляв, був прецендент. Росія демонструє право сильного. Намагається показати, що Європа слабка. Але я думаю, що в підсумку все це спрацює проти Росії, і Європа швидше перейде на альтернативні джерела енергії», - стверджує Фесенко.

Природно, варто враховувати, що корупціогенний потенціал Росії в Європі дуже високий. Але, наприклад, Польща й Литва, будучи повноправними членами Євросоюзу, так просто в боротьбі з російською газовою монополією не здадуться. Якщо ці країни не влаштує підсумковий висновок Європейської комісії щодо фактичного виведення газопроводу з зони впливу європейської юрисдикції, представники Польщі та Литви (ймовірно також приєднання до них Чехії та Словаччини) мають намір оскаржити ситуацію в суді, тим самим знову затягуючи процедуру введення «Північного потоку - 2» в експлуатацію.

Виходячи з усіх вищевказаних причин, шанси на те, що російський газопровід запрацює в цьому році, практично дорівнюють нулю. І ймовірність повного його введення в експлуатацію наступного року також під великим питанням.

Раніше Інформатор писав, що Україна готова перекрити потужності газопроводу «Північний потік-2». Крім того, колишній радник Путіна заявив, що Росія може почати повномасштабну війну проти України після завершення будівництва «Північного потоку-2».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.