Чим українці вже рік заїдають стрес: Анна Абрамова, керуюча Manana та Hoppy Pub у Дніпрі - про ринок стрітфуда у воєнний час

Для українського ринку стрітфуда, як і для будь яких закладів, рік з початку агресії росії був не схожий ні на що з попереднього досвіду. Анна Абрамова, керуюча закладів Manana та Hoppy Pub у Дніпрі, пригадує, що не відчинились вони лише раз за весь час воєнних дій. А працювали у перші дні тому, що відчували, як потрібні людям. 

Інформатор-Україна разом з pershe agency, що активно просуває проекти, пов’язані з їжею у прифронтовому місті Дніпро (шляхом реклами у гугл та фейсбук), збирає історії з перших вуст: реальна картина, прогнози та тренди 2023. 

Анна Абрамова відповідає на цікаві питання: чому МакДональдс з’їв увесь борщ, а ринок стрітфуда виріс до 70 відсотків? Та чим консервативні дніпряни заїдають стрес вже рік – у місті шаурми, піци та суші і ще салату цезар? Заїдемо у лютий 2022 до лампового закладу на житловому масиві з символічною назвою – Перемога.

Початок війни

Вранці 24-го ми як і всі прокинулись від вибухів та розуміння, що Росія почала повномаштабний напад на нашу країну та порадившись з командою вирішили не відчинятись того дня.

Вже ввечорі 25-го ми зрозуміли, що сидіти без діла ніхто не може, тому 26-го вранці ми їхали на роботу, щоб просто готувати їжу тим, хто потребує, не маючи розуміння хто того потребує і як менеджерити ці процеси. Але тоді все так швидко оберталось, що вже в той день із продуктів, що були на наших складих ми змогли віддати близько 150 порцій. На той момент це були пости тероборони, військомат та війсковий госпіталь.

Вже ввечорі цього дня до нас приєдналась не лише команда закладу, але й просто наші гості, которі допомогали готувати/пакувати/розвозити. Це була величезна допомога в тому числі від жителів нашого ЖК, котрим ми досі безмежно вдячні та з багатьма маємо дружні відносини.

Десь через месяць-півтора такої роботи ми почали співпрацю з американським фондом WCK, від которого отримли велику підтримку. Влітку середня кількість виданих порцій вдень була порядку 600-800.

На цей період часу як заклад ми не працювали, а наш винний простір перетворився на їдальню та склад провізії.

МакДональдс та вітчизняний стрітфуд

Наприкінці літа ми вже розуміли, що переселенців стає менше, в горячій їжі потреби не так багато, тому ми вже готувались до повного відкриття закладу.

З вересня місяця ми переформотували формат закладу зі страв виключно підходящих по гастропарі до винчіка і додали більш стритфуда, бо розуміли свою перевагу, коли на райончику не працює МакДональдс.

За два місяці (вересень-жовтень) ми змогли вийти на продажі довоєнного часу, повністю укомплектували команду, багато з працівників переселенці, доречі і наразі вся команда довоєнна та ті хто приєднались досі з нами і нам вдалось сформувати класну синергію.

"Контрастний душ" та волонтерство

Після повного відкриття ми не закінчили волонтерську діяльність, але трохи переформотували підхід.

Ми збирали допомогу для деокупованих місць, та власноруч наш співзасновник Роман Хомуха відвозив це в міста. Ми навіть знімали міні-влог з цих поїздок, можете переглянути в нашому ютуб-каналі — «Контрастний душ». Про назву казати не буду, самі побачите у відео, чому така назва… 

Складна зима

До зими ми готувались завчасно, бо розуміли, що вона буде важкою. Ми заздалегіть закупили генератор та обладнання, з яким можемо працювати під час відключеннь світла. Це було важко, і морально в тому числі, але в радіусі Перемоги ми були єдині, которим не довелось скорочувати меню, та готували ми все як в буденні дні.

Що стосовно глобальної аналітики можу сказати, що виріс відсоток замовлень на доставку, та доля стрітфуда наразі займає приблизно 70%. Тобто люди дають перевагу баргерочку, а не устрицям з ігристим. 

Але ми чекаємо сезону літніх терас, та не втрачаємо надії. 

Крафт, вино та трохи особистого

Стосовно вина, рітейл трохи знизився, але ми всеодно маємо дорогі позиції на своїй полиці і кожна пляшечка знаходить свою людину.

І так, ми настільки віримо в наших котиків з ЗСУ, що наважились на відкриття другого закладу. Ми давно поклали око на це приміщення, та вирішили, що коли, як не зараз? Ми не хотіли, щоб формати закладів перетинались, тому у нас хлопці на ліво (за пивком), а дівчата на право (за винчиком). Якщо не зрозуміло, то два наші заклади через стінку друг від друга )

Наразі дуже рано судити про якусь статистику в нашому Хоппі, бо ми відчинились в середині березня, але єдине чому ми раді — наша старушка Маньяна не пасує задніх поруч з новеньким закладом. А ми дуже цього боялись.

Якщо коротко про наш Hoppy Pub, то мы називаємо його дитиною війни, бо навіть рішення стосовно приміщення нам довелось приймати в день великої трагедії всього Дніпра, коли в 500 метрах від нас в житловий будинок прилетіла підарська ракета.

Тому наш Хоппі має продовження назви, а саме — Hoppy Pub Як ся маєш?

Фраза «Як ся маєш» для нас порівнюється з освідченням в коханні, бо яке саме питання ми задаємо найріднішим, коли почуємо вибухи чи прочитаємо в новинах, що прилітіло в район проживання близького? На початку війни це було «Как ты?», а коли ми викоренили рашські словечка зі свого лексикону це «Як ти? Як ся маєш?». В цьому питанні криється філософія щирої турботи у близької людини.

Тому наш Хоппі — місце зустрічі з друзями, де ти можеш запитати «Як ся маєш» с келихом пінного в руці). 

Доречі, на кранах в нас виключно український крафт, бо нашою місією є підтримка нашого українського бізнесу та розвиток культури споживання якісного алкоголю. 

І якщо казати про плани глобальні на 2023 — відчинимо заклад в українській Ялті.