Чи стане сланцевий газ основою енергетичної безпеки України після перемоги

Про видобуток сланцевого газу на сході України багато говорили у 2012-2013 роках. Потім розпочалася війна з росією і про проект забули. Але питання залишилися. 

Інформатор вирішив розібратися, чи Україна зможе спиратися на сланцеві родовища у побудові нової енергетичної стратегії після перемоги.

Чи був сланцевий газ справжньою причиною нападу росії на Україну?

Економіст Михайло Крапивко вважає, що плани західних компаній щодо видобутку сланцевого газу в Україні могли стати однією з головних причин російської агресії на Донбасі. 

«Можна скільки завгодно говорити про мрії про відновлення СРСР, але росія живе газом. Це її годівниця, це її бюджет, це політичний вплив. Якщо раптом в Україні розпочнеться розробка сланцевого газу у великому Юзівському родовищі, розташованому між Донецьком та Харковом, яка планувалася із залученням західних партнерів, які мають колосальний досвід, вплив та доходи росії могли постраждати. При отриманні своїх великих обсягів газу, Україна теоретично могла б обмежити доступ російського газу до своєї ГТС, замінивши рф на європейському ринку. Це була реальна та досить серйозна загроза», – каже Михайло Крапивко.

Еколог Олексій Ангурець, який серйозно вивчав цю тему у 2012-2014 роках. разом із колегами з організації «Мільйодефенсі» (Нідерланди) вважає, що від планів видобутку сланцевого газу відмовилися з економічних та екологічних причин. 

«У 2012-2013 рр. компанії Shell (Нідерланди) та Chevron (США) розглядали можливість видобутку сланцевого газу на сході України (Харківська та Донецька області) та на заході (Львівська область).Тривали переговори з Януковичем щодо отримання концесії. Тоді цю тему широко обговорювали. З одного боку, малювалися райдужні економічні перспективи, з іншого — похмурі екологічні. На той час компанія Shell вивчала можливість видобутку сланцевого газу не лише в Україні, а й у Нігерії та низці інших країн. У той же час у США видобуток сланцевого газу був на піку. І на цю технологію дивилися із великим оптимізмом.

Думка про те, що російська агресія обумовлена ​​цими дослідженнями, пов'язана з тим, що вони співпали за часом з Революцією Гідності та початком війни з росією. Не виключено, що цей міф підтримувався зусиллями Росії. Насправді, наскільки мені відомо, дослідження родовищ на сході України показало, що їхня розробка не дуже цікава з фінансової точки зору. Результати пробних відкачувань Shell почала отримувати ще до Майдану, у середині 2013 року. І їхній інтерес до проекту падав. Наступна війна перекреслила всі плани. Але, думаю, вони не були б реалізовані і у разі її відсутності. За сукупністю економічних та екологічних причин. Дискусії тих років про видобуток сланцевого газу в Україні зафіксовано на цьому сайті», – каже Олексій Ангурець.

Екологічні проблеми 

За словами Олексія Ангурця, інтерес до сланцевого газу скоротився у всьому світі. Він став падати й у США, та інших країнах. Справа в тому, що якщо розглядати цю діяльність у середньо- та довгостроковій перспективі, вона не здається настільки привабливою, як на перший погляд. Фракінг (видобуток сланцевого газу) передбачає видавлювання газу з родовища за допомогою хімічних речовин, які під великим тиском закачуються в землю. Все це призводить до серйозного екологічного забруднення території, перетворення землі на пустелю. 

«Вже після 2014 року питання видобутку сланцевого газу на підконтрольній Україні території вивчали українські компанії, але це також нічим не закінчилося. Після нашої перемоги Україні доведеться добряче переглянути свою енергетичну стратегію. Не виключено, що перед нами знову стане вибір: повертатися до вугілля або розробляти родовища сланцевого газу. Обговорюватиметься, яку роль в енергетичній системі займе ядерна енергетика та енергетика з відновлюваних джерел (сонце, вітер). Але поки що ця дискусія серйозно не розпочалася», – каже Олексій Ангурець.

Ольга Палій