Чи переросте військова операція в Нагірному Карабасі в повноцінну війну на Кавказі

Слідом за Балканами та Тайванем, на політичній карті з’явилася ще одна «гаряча точка», що має потенціал перерости у велику війну в регіоні. Військово-політичне керівництво Азербайджану повідомило про початок військової операції на території Нагірного Карабаху.

Інформатор розбирався, що призвело до ескалації військового конфлікту та які наслідки він матиме.

Що відбувається зараз

Міністерство оборони Азербайджану  розпочало контртерористичну операцію «Возмездие» на території невизнаної Нагірно-Карабахської республіки.  Про це оборонне відомство повідомило 3 серпня 2022 року. За офіційним повідомленням, операція стала відповіддю на порушення Вірменією умов мирної угоди від листопада 2020 року. Йдеться про виведення з території Карабаху підрозділів регулярної армії Вірменії та збройних провокаціях зі сторони, контролюється «російськими миротворцями». 

«У результаті операції у відповідь «Возмездие», здійсненої підрозділами азербайджанської армії, було взято під контроль висоти Гирхгиз, Сарибаба і ряд інших важливих висот вздовж Карабахського хребта Малого Кавказу. В даний час нашими підрозділами ведуться інженерні роботи щодо обладнання нових позицій і прокладення шляхів забезпечення на вигідних рубежах», –повідомляє Міноборони Азербайджану.

Надвечір в Мережі з’явилися відео, на якому, нібито іранські військові, на фоні загострення ситуації в регіоні, перекидають військову техніку до кордонів з Азербайджаном. Жодних офіційних повідомлень чи оперативних зведень про хід операції станом на 4 серпня не повідомляється.

В Європейському Союзі вже закликали негайно припинити бойові дії та повернутися за стіл переговорів для пошуку рішень. Прикметно, що ситуацію досі не прокоментували ані МЗС Вірменії, ані рф, що виступала посередником мирних домовленостей 2020 року.

Які будуть наслідки

На думку Гліба Парфьонова,  координатора напрямку безпекової політики Центру політичних студій «Доктрина», події в Карабаху не повинні нікого насправді дивувати. Азербайджан неодноразово і дуже довго попереджував Вірменію стосовно того, що треба виводити військові формування з оговорених території.

«Вірменія цього не робила, ігнорувала, ба більше, під захистом російського контингенту посилювала свій вплив в регіоні. Тому не дивно, що врешті решт Баку відповіли силовим методом», – пояснює Інформатору Парфьонов.

На початку липня 2022 року президент Азербайджану Ільхам Алієв звинувачував рф в порушенні гарантій мирних домовленостей у Нагірному Карабаху. Тоді він заявляв, що російська сторона обіцяла забезпечити виведення вірменських військових з Карабаху до червня, але ця домовленість не виконана. В свою чергу, Армен Григорян, секретар Ради безпеки Вірменії, запевнив, що виведення військ має завершитися у вересні. При цьому, він уточнив, що мова йде про регулярну армію, а не сили самооборони Карабаху.

В свою чергу, Ілія Куса, експерт з міжнародної політики аналітичного центру «Український інститут майбутнього», вважає, що початок військової операції в регіоні є результатом незадоволення тим статус-кво, що склалося після завершення бойових дій в 2020 році.

«Незважаючи на заяви про перемогу, Азербайджан залишився не задавлений результатом. Ймовірно, з огляду на війну в Україні, в якій зав’язла рф, Баку вирішив далі тиснути на Вірменію для досягнення своїх цілей. Йдеться, в першу чергу, про Лачинський транспортний коридор. Ймовірно, Азербайджан планує довести до кінця ті плани, що не встигли реалізувати в 2020 році», – розповідає Інформатору Куса.

Лачинський коридор є єдиним транспортним сполученням між Вірменією та Нагірним Карабахом. Азербайджан заявляє, що коридор знаходиться під його юрисдикцією, натомість невизнана Нагірно-Карабахська республіка вважає його своїм. 

Куса нагадує, що військове напруження в Карабаху вже не вперше після завершення активних бойових дій 2020 року. Але «російські миротворці», які мають забезпечити ситуацію в регіоні, жодним чином не реагували. Це може вказувати на те, що ситуативні інтереси Азербайджану та рф щодо Карабаху збігаються.

«У кремля є свої інтереси в ситуації навколо Карабаху, в першу чергу задля психологічного тиску та розхитування політичної ситуації у Вірменії. Єреван вже демонстрував своє небажання підтримувати дії рф, та навпаки, підтримує західні санкції і критику», – говорить експерт.   

 Чи розпочнеться велика війна на Кавказі?

Чи буде повномасштабна війна на Кавказі зараз мало хто береться прогнозувати. Зрозуміло, що армія Азербайджану в рази переважає можливості Нагірного-Карабаху, що в чисельності, що в оснащенні сучасним озброєнням. До слова, військові дії 2020 року вперше продемонстрували вогневу ефективність турецьких безпілотних ударних комплексів Bayraktar. Інша річ ймовірність війни між Азербайджаном та Вірменією, на території якої знаходиться військова база рф – в Гюмрі знаходиться штаб Групи російських військ у Закавказзі. Чисельність контингенту складає 3,5 тис. кадрових військових. Крім того, москва має зобов’язання перед Єреваном в рамках Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Але тут важливо нагадати,  що 22 лютого 2022 року між рф за Азербайджаном було підписано новий союзницький договір, так звану «Московську декларацію». В документі, крім іншого, зафіксовано визнання територіальної цілісності обох держав. Тобто, фактично і юридично визначив Нагірний Карабах за Азербайджаном. Декларація також зафіксувала утримання від будь-яких дій, які завдають, на думку однієї зі сторін, шкоди стратегічному партнерству.

 «Зараз складно робити прогнози, фундаментально не зрозуміло, який масштаб матиме військова операція Азербайджану, та яку позицію займуть Туреччина та рф», – сказав Куса.

В свою чергу Парфьонов запевнив, що розвиток ситуації залежатиме від офіційного Єревану. Якщо влада не піде на виконання тих домовленостей, що було досягнуто в 2020 році, Азербайджан може розпочати війну у відкриту. Але Баку до останнього цього буде уникати, даючи можливість вирішити це питання дипломатично.

 Нагадаємо, що Нагірний Карабах знаходиться на території Азербайджану та має відповідне юридичне визначення. В регіоні здебільшого проживає вірменське населення, що й стало приводом того, що в 1991 році Вірменія та Нагірно-Карабахська автономія підписали документи про об’єднання. Це спричинило військові дії з боку Азербайджану. Єреван, залучившись військовою підтримкою москви, окупував Нагірний Карабах та сім прилеглих до нього районів. Війна тривала до 1994 року та закінчилася тристоронньою угодою між Азербайджаном, Вірменією та Нагірним Карабахом.  Документ не поклав кінець протиріччям, а військові ескалації відбували мало не кожні десять років. 27 вересня 2020 року Азербайджан розпочав військову операцію в регіоні. За шість тижнів офіційний Баку отримав контроль над половиною Нагірного Карабаху, на іншій території розмістилися «російські миротворчі війська». Саме російська сторона виступила посередником угоди про припинення вогню. За офіційними підрахунками, військові втрати становили понад 6,5 тисяч загиблих.