Чемпіон з корупції: що відомо про голову УАФ Павелка, якого суд відправив до СІЗО

15 червня Андрія Павелка, голову Української асоціації футболу - по суті, головної спортивної федерації країни - відправили під арешт на 60 діб по справі про розкрадання коштів. Несподіваною цю подію назвати важко, оскільки за екс-нардепом від "Блоку Петра Порошенка" вже давно тягнеться шлейф з безлічі журналістських розслідувань, відмови від декларації розкоші та навіть погроз іноземним журналістам.

Інформатор зібрав головні скандали за участі заарештованого голови УАФ.

"Кучеряві" поля Павелко

У 2018 році розслідувачі проекту "Наші гроші" викрили схему з будівництва і реконструкції футбольних майданчиків Федерації футболу України (зараз - Української асоціації футболу). Зʼясувалося, що з кінця 2017 року компанія "ФФУ Продакшн", засновником якого є громадська організація Павелка "ФФУ", отримала поза конкурсом близько 66 замовлень на майже 95 млн гривень тільки в Києві.

У 2017 році уряд оголосив програму будівництва футбольних полів у всіх регіонах України. На програму виділили понад 1,2 млрд грн, частину з яких мали заплатити місцеві бюджети.

Будучи народним депутатом від "Блоку Петра порошенка" і одночасно головою комітету Верховної Ради з питань бюджету та президентом федерації, з березня 2015 року, за даними ЗМІ, змінив цільове використання грошової допомоги від УЄФА у розмірі 5,5 млн євро. Зокрема, допомога передбачала безкоштовне будівництво на всій території України штучних полів, однак була спрямована на будівництво заводу з виробництва штучного покриття для футбольних майданчиків, яким наразі є ТОВ "ФФУ Продакшн".

Цей завод почав діяльність після змін до державного бюджету, якими було виділено 250 млн грн на будівництво футбольних майданчиків у регіонах України. Зазначимо, що перед прийняттям відповідний законопроект пройшов комітет, в якому головував Павелко. Окрім цього відомо, що у 2017 році, ймовірно, на прохання Павелка, Мінрегіон розробив проект з будівництва спортивного майданчика для міні-футболу розміром 42х22, в якому, міститься орієнтування для регіональних замовників лише на одне покриття, яке виробляє в Україні тільки "ФФУ Продакшн". Цю вимогу закладали в тендери на реконструкцію і будівництво майданчиків і надалі. 

Журналісти дійшли висновку, що вартість штучного покриття для майданчиків у завода Павелка була вищою, ніж у Європі - переплата становила від 1900 євро. Приблизно тоді ж стало відомо, що ФФУ закуповувала обладнання для заводу через компанію S.D.T FZE з Об’єднаних Арабських Еміратів з переплатою, сума якої нібито становила понад 1 млн доларів

Сам Павелко заявляв, що йому не відомо про діяльність цієї фірми, і не міг пригадати її назви. Згодом спільну фотографію депутата з директором офшору, громадянином ОАЕ журналісти знайшли на сторінці останнього в соцмережі Facebook.

6 травня 2020 року стало відомо, що завод Павелка переїжджає з-під Києва до Краматорська. 25 грудня 2022 року поліція фіксує ракетний удар окупантів територією заводу. За даними FootballHub, коли поліцейські обстежили цехи та приміщення, обладнання заводу з виробництва штучного покриття там не було.

У 2018 році Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування у справі про можливу корупцію при будівництві заводу з облаштування футбольних полів. Слідство встановило, що під час закупівлі обладнання для будівництва заводу із виготовлення штучного покриття для футбольних майданчиків, посадовці УАФ заволоділи 26,5 млн грн, а в подальшому вони легалізували частину цих коштів. 29 листопада минулого року Печерський суд обрав президенту Української асоціації футболу Андрію Павелку запобіжний захід у вигляді арешту на 2 місяці з можливістю внесення 9 мільйонів 880 тисяч гривень застави. Заставу за Павелка одразу внесли.

Вже 16 червня 2023 року Павелка рішенням Шевченківського райсуду Львова заарештували на 60 діб, суму внесеної раніше застави перерахують на користь держави.

За інформацією FootballHub, проти Павелка відкрито ще три справи: розкрадання грошей УЄФА, погроз фізичного насильства та залякування журналіста. Ще одна справа була відкрита в Німеччині щодо змови з керівництвом УАФ з метою розкрадання коштів організації.

База збірної України і зниклі 7 млн доларів

У вересні 2021 року керівництво Української Асоціації футболу звинуватили у привласненні більш як семи мільйонів доларів, виділених УЄФА і ФІФА для будівництва футбольної бази для збірної України з футболу у Княжичах під Києвом.

За словами журналіста Костянтина Андріюка, у січні 2017 року УАФ отримала від УЄФА 4,5 мільйона євро на будівництво Національного тренувального центру збірних команд України з футболу.

"Але гроші ці УАФ не витрачає на будівництво, а вкидає у створення вже легендарного заводу з виробництва штучних полів. Який успішно загнувся ще 2 роки тому і не працює досі", - заявив журналіст.

Вже у січні 2018 УАФ уклала з УЄФА нову угоду, в якій зобовʼязується витратити 4,5 мільйона євро на будівництво бази до 6 серпня 2020 року. Станом на червень 2023 року вона так побудована і не була.

"У 2017-му році сумарну вартість необхідної кількості ділянок для будівництва бази в селі Княжичі УАФ оцінює в 300 тисяч доларів. Після чого керівництво УАФ направило лист до ФІФА, де їм "оцінює" вартість цих земель у 2 мільйони євро. ФІФА вірить і направляє платіж у розмірі 1,8 мільйона доларів", - додав розслідувач.

У підсумку зʼясувалося, що ділянки для бази в Княжичах були куплені в межах рекреаційної зони.

"Побачивши це, проектувальні та будівельні організації масово відмовляються від проведення там будь-яких робіт... Тепер держава Україна за кошти платників податків має побудувати тренувальну базу футбольних збірних. А УАФ вже подбає, щоб ви не згадували – куди зникли сумарні 7,08 мільйона доларів, від ФІФА та УЄФА. До речі, на завод зі штучними полями УАФ витратила 7,8 мільйона доларів", - додав Андріюк.

Погрози журналісту

Суд Лозанни (Швейцарія) у лютому 2019 року відмовив народному Павелку в його вимозі видалити з сайту видання L'Illustré матеріали журналіста Арно Беда про корупцію в ФФУ.

До цього ФФУ подала в суд на Беду і L'Illustré після публікації матеріалів про причетність Павелка до офшору в ОАЕ, за допомогою якого він, за даними автора, відмив кілька мільйонів доларів кредиту УЄФА. У виданні заявили, що після публікацій статей про Павелка Беда "піддавався погрозам і залякуванням".

"7 листопада 2018 року, 3.33 ночі, коли я працював у своєму офісі, мені зателефонували на мобільний з українського номеру. Багаторазово повторена мною вимога представитися була проігнорована. Замість цього хтось англійською рішуче сказав мені не втручатися у справи, що не стосуються мене – після чого додав, що знає, де я перебуваю і пообіцяв "подбати" про мене", – розповідав сам Беда.

Джерела в Україні "запевнили, що цей номер відповідає ноутбуку Павелко", заявив журналіст, додавши, що тепер він боїться за своє життя.

Засідання суду по цій справі має відбутися 12 жовтня в суді Порантрюї. Адвокат Беда Джорджіо Кампа сподівається на справедливість швейцарського суду.

Мальдіви, Бентлі і оренда квартири за $17 тисяч

У листопаді 2018 року журналісти зʼясували, що Павелку орендує квартиру в Києві за $17 тисяч, дарує цивільній дружині Bentley та коштовності, відпочиває в найдорожчих готелях світу та має інші незадекларовані витрати на 20 мільйонів гривень.

"У декларації за 2017 рік Павелко не вказав жодного об’єкту нерухомості у власності чи користуванні. Однак завдяки соцмережам журналісти програми знайшли помешкання, в якому вони жили майже два роки. Це елітна новобудова в центрі Києва", - йдеться у розслідуванні.

ЗМІ повідомили, що така велика ціна пояснюється оздобленням помешкання у 320 м2 гальванічним золотом. Також житло має окрему кімнату для гардеробу, камін та винну шафу. За мінімум два роки, які родина Павелка проживала в елітній квартирі, вартість оренди склала майже півмільйона доларів.

Також журналісти помітили у Катерини Чаус коштовні ювелірні прикраси, зокрема комплект VanCleef загальною вартістю у майже 2 мільйона гривень та світлини з курортів.

Окрім цього розслідувачі повідомили, що наприкінці 2014 року Павелко та Чаус відпочивали у п’ятизірковому готелі RoyalPalmMauritius, де тижневий тур на двох коштував на момент виходу матеріалу 200 тисяч гривень. А взимку 2015 року Катерина разом з Павелком відпочивала в одному з найдорожчих готелів на Мальдівах - ChevalBlanc. Тижневий відпочинок на двох в цьому готелі коштував півмільйона гривень.

У соцмережах цивільної дружини павелка та її доньки Лізи є фото з салону автомобілю Bentley Continental 2010 року випуску, модель на момент виходу розслідування коштувала більше 100 тисяч доларів.

"Він був зареєстрований на Катерину в день її народження. На сторінці Спрашивай.ру Катерина розповіла, що цей автомобіль їй подарував особисто Андрій Павелко", - кажуть розслідувачі.

Згодом Bentley продали, а Катерина Чаус стала власницею Range Rover 2017 року випуску, ціна на який стартує від 120 тисяч доларів.

"У свою електронну декларацію за 2017 рік Павелко вніс 15 годинників, орендований автомобіль Lexus та 30 мільйонів гривень готівки. Цей обсяг готівки лишається практично незмінним вже три роки, не дивлячись на багатомільйонні витрати, які засвітила в своїх соціальних мережах Катерина Чаус", - повідомляли журналісти у 2018 році.

Всього, за підрахунками ЗМІ, за три роки в обхід декларування неофіційна дружина Павелка засвітила в соціальних мережах витрат на 21 мільйон гривень, не відображених у декларації вже екс-нардепа за 2017 рік.

Минулого року журналісти опублікували ще одне розслідування щодо Павелка. Згідно з ним, голова УАФ живе у розкішному маєтку біля Києва, а його мати у вересні 2022 року стала власницею цього будинку і землі вартістю понад 5 мільйонів доларів. У жовтні 2022 року до будинку завітали з обшуками у справі про розкрадання коштів в УАФ.

Андрій Павелко: коротка біографія

Голова УАФ народився 7 жовтня 1975 у Дніпрі. Закінчив Юридичну академію ім. Я. Мудрого у Харкові, спеціальність — "правознавство" (2003), факультет перепідготовки фахівців ДНУ, спеціальність — "менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" (2005), аспірант заочної форми навчання Дніпропетровського інституту Академії державного управління при Президентові України на кафедрі "Державне управління та місцеве самоврядування".

Працював у Дніпропетровському інформаційно-обчислювальному центрі, займав посади директора та заступника директора у компаніях "Стройдніпросервіс", "Дніпромайн", "Ніктранс". У 2001 році став головою Федерації футболу у Дніпропетровській області. 17 березня 2009 — обраний головою Дніпровського обласного відділення Національного олімпійського комітету України.

На парламентських виборах 2012 року балотувався до парламенту від партії "Батьківщина", ставши нардепом. У жовтні 2013 вийшов з партії "Фронт змін", очолив партію "Демократи" (колишня Партія національно-економічного розвитку України) та був виключений з фракції "Батьківщини" у Верховній Раді. На парламентських виборах 2014 став нардепом від БПП.

6 березня 2015 року обраний президентом Федерації футболу України. 7 лютого 2019 року обраний до складу Виконавчого комітету УЄФА. 29 травня 2019 року обраний головою Комітету УЄФА зі статусу гравців, трансферів, агентів та матч-агентів. У квітні 2023 року попри корупційні скандали був переобраний до складу Виконавчого комітету УЄФА на чотири наступних роки.

Восени 2022 року Печерський столичний суд ухвалив рішення про заборону проведення дострокових виборів глави УАФ, а також інших посад організації. Конгрес мав відбутися у березні, але було перенесено на невизначений термін. Наприкінці травня відповідну заборону було знято у судовому режмі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.