Буданов оцінив ризик наступу з Білорусі - Лукашенко нас почув
Очільник ОП Кирило Буданов заявив, що прямої загрози з боку Мінська немає, а реакція Лукашенка на вимогу щодо ретрансляторів є позитивним сигналом
Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що станом на сьогодні не бачить жодних ознак загрози з боку Білорусі - ні наземного наступу, ні інших форм військової ескалації. Вимкнення ретрансляторів у Білорусі вже позбавило Росію можливості керувати дронами в режимі онлайн - і саме цю реакцію Мінська Буданов назвав "дуже правильним кроком". Олександр Лукашенко почув застереження України, і це, на думку очільника ОП, важливо сприймати саме так. Водночас він підкреслив: відкривати ще один фронт Україні невигідно.
Про це йдеться в ексклюзивному інтерв'ю виданню РБК-Україна. За словами Буданова, ставитися до питання Білорусі варто спокійніше. Він наголосив, що Україна не зацікавлена у появі ще одного активного напрямку бойових дій.
"Станом на зараз, на момент розмови, загроз якихось, я не кажу тільки про наступ на землі, я не бачу. Але в принципі мати ще одного ворога і ще одну зону бойових дій нам точно невигідно. Те, що вони нас почули - це дуже правильний крок. І треба сприймати його саме так", - заявив Кирило Буданов.
Буданов також висловився жорстко щодо можливих наслідків для Лукашенка: війна з Україною завершиться для нього крахом, і сам він це розуміє. На думку голови ОП, білоруському лідеру подібний сценарій просто не потрібен.
Нагадаємо, 19 червня президент Володимир Зеленський публічно вимагав від Мінська демонтувати ретранслятори для наведення російських дронів. Ретранслятори припинили роботу з 22 червня - саме ця реакція, за оцінкою Буданова, свідчить: Лукашенко не хоче ескалації.
Буданов припустив завершення активної фази війни
Окрім білоруського питання, в інтерв'ю торкнулися перспектив завершення бойових дій. На думку Буданова, шанс завершити активну фазу у 2026 році існує, але перед деескалацією сторони пройдуть через максимальне загострення. Він також категорично відкинув будь-які сценарії територіальних поступок: ультиматумів Україна не прийматиме незалежно від того, від кого вони надходять.
Водночас Державна прикордонна служба підтверджує: попри відсутність ознак активної підготовки, загроза з північного напрямку повністю не зникла. Росія продовжує розглядати Білорусь як потенційний плацдарм і постійно тисне на Мінськ, намагаючись домогтися ширшої участі у війні.
Що стоїть за рішенням Мінська відключити ретранслятори
Американський Інститут вивчення війни (ISW) фіксує, що Лукашенко опирається намаганням Кремля втягнути Білорусь у збройний конфлікт з 2022 року. Мінськ не дозволяє задіяти білоруську армію і уникає кремлівської риторики про нібито загрозу з боку України. Москва посилює тиск: за даними The Wall Street Journal, Кремль погрожує Мінську скороченням фінансової підтримки у разі відмови ширше задіяти білоруську інфраструктуру для ударів по Україні.
На цьому тлі Лукашенко намагається балансувати між збереженням підтримки Росії і залишками власного суверенітету. Китай пообіцяв підтримку Білорусі, а сам Лукашенко апелював до ядерного арсеналу, розміщеного на білоруській території. Ці заяви прозвучали на тлі загострення відносин одночасно з Україною і Росією - що свідчить про прагнення Мінська зберегти видимість стратегічної автономії.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
