Арешт російських активів: чи може це дійсно допомогти відбудувати Україну

Теоретично і без урахування всіх нюансів все виглядає просто – заарештували активи, продали та передали на потреби України. Тим не менш, у цих процесів є куди більше підводного каміння, ніж здається.

У ситуації зналися експерти видання Economist, – передає Інформатор.

У світі наразі активно проводиться арешт майна людей, які потрапили під санкції Західних країн. Активно цим питанням займається оперативна група KleptoCapture, створена Джо Байденом після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Також ЄС уже заарештував близько 7 мільярдів доларів у вигляді предметів мистецтва, судів чи іншого майна. Водночас Італія заарештувала суперяхту за 700 млн доларів, яка нібито пов'язана з путіним. Під санкції потрапили валютні резерви російського центрального банку. Фактично зараз для росіян заблокованими залишаються близько 400 млрд доларів їх активів.

Варто зазначити, що Київська школа економіки оцінила приблизну економічну шкоду, яку встигла завдати Україні рашистська федерація. Вона становить близько 600 млрд доларів, і при цьому ворог продовжує збільшувати цю суму.

Багато хто згадав про заарештовані активи. Навіть глава Євроради Шарль Мішель заявляв, що потрібно не лише заморозити російські активи, а й дати можливість конфіскувати їх та направити на відбудову України. Ідею підтримали багато представників країн світу – від Канади до Німеччини. Щоправда, це має дві перешкоди: практичні перешкоди для заморожування активів та юридичні – для арешту.

Практичні особливості заморожування активів

Валютні резерви центробанку рф відносно очевидна ціль. Більше половини резервів рф утримуватися на Заході і вже під санкціями. Проблема в тому, що вони поки що «обмежені», але не технічно заблоковані. Операції із Центральним банком заборонені, але юридично вони не заблоковані.

Адам Сміт із юридичної фірми Gibson Dunn зазначає, що західні країни поки що далекі від того, щоб мати можливість конфіскувати ці гроші. Це йдеться лише про очевидні активи найбільшого банку рф.

З приватними активами все ще складніше. Наразі, за відомими даними, це близько 500 млрд доларів. Щоправда, небагато з цього можна заморозити. Насамперед, складно зрозуміти, де саме розташовані ці активи: гроші часто переказують через Кіпр, який є лише проміжним пунктом. У зв'язку з цим, зусилля зосередили на окремих випадках, а не на приватних активах рф повністю.

Щоправда, навіть тут є проблеми. Відстежити такі активи також непросто. Андерс Аслунд, колишній радник урядів рф та України, підрахував, що росіяни, які вже потрапили під санкції, мають близько 400 млрд доларів активів за кордоном. Заморожено з них лише 50 млрд. Однією з проблем є фіктивні компанії, за якими олігархи приховують гроші. Деякі фізичні активи росіяни переправляють на більш «дружню» територію. Також налічується близько сотні приватних російських літаків, які прилетіли у Дубаї майже відразу після початку вторгнення рф в Україну.

Проблеми конфіскації

Насамперед, для конфіскації необхідно юридично довести та обґрунтувати необхідність порушити закони, за якими «захоплення» іноземного майна на основі національних чи політичних переконань є незаконним. Прецеденти, звичайно, були, але для них були потрібні унікальні обставини та довга робота юристів.

Для окремих осіб причиною конфіскації найчастіше стає кримінальна відповідальність. Докази необхідності таких заходів часто затягуються на роки.

Щоб спростити процес конфіскації, західні лідери працюють над розширенням списку злочинів, які вимагають арешту. У квітні адміністрація президента США вже подала законопроєкт, який має включити до цього списку ще й ухилення від санкцій чи експортного контролю. 25 травня Єврокомісія також описала свої плани на спрощення для країн-членів процес конфіскації активів, які належать особам, які підозрюються у порушенні санкцій.

Всі ці рішення зустрічаються з жорсткими обмеженнями та бар'єрами. Чимало з них зумовлені існуючими законами. У кожній країні ситуація з цим унікальна, але їм усім доведеться щось міняти, щоби можна було без проблем відбирати активи рашистів.

Інша справа була б у тому випадку, якби західні країни були в стані війни з рф. Або як мінімум, на офіційному рівні вони повинні закликати до зміни режиму в росії, що також буде сприйнято як ворожі дії. У такому разі закони деяких країн (особливо США) дозволяють одразу конфіскувати активи ворожої країни та спрямувати їх на потреби самої держави, що влаштувала арешт цих активів. Але Америка сьогодні намагається не вплутуватися в прямий конфлікт з рф, тому цей варіант не розглядається зараз. Приводом для конфіскації могло б стати невизнання західними країнами влади путіна, або офіційне визнання росії країною-терористом.

Міжнародні суди теж не є виходом із ситуації. Щоправда, ні рф, ні Україна не погодилися на його юрисдикцію, за винятком деяких менш важливих справ. Та й для такого органу за підсумком потрібно згоду рф на виконання оголошених умов, чого від рашистів навряд чи можна буде дочекатися.

Ідеї ​​вирішення проблеми

Зараз почали з'являтися й інші способи вирішити описані вище проблеми. Перша така – орієнтуватись на дохід кремля від експорту, а не на активи. У травні на зустрічі G7 США запропонували ввести митницю на російську нафту, дохід якої можна буде спрямовувати в Україну. Щоправда, для таких рішень потрібна чітка злагодженість та згода всіх країн, а досягти цього непросто.

Інша схема передбачала переведення платежів за нафту з рф на депозитні рахунки в міжнародних банках, як це було з іранською нафтою у 2010-х роках. У такому разі з рахунків рашисти змогли б забрати кошти лише після зняття санкцій. Правда, в такому випадку експерти побоюються, що рф просто перестане продавати нафту Заходу. Водночас, потрібно, щоб на такий крок пішли всі країни, а це навряд чи станеться.

Наразі країнам доведеться знайти нові шляхи конфіскації активів, при цьому не порушуючи існуючі закони та зберігши довіру людей до урядів. Інакше – очікуються довгі судові позови. Креативні ідеї, водночас, можуть або викликати на себе «гнів» рф, чого Захід досі боїться, або викликати невдоволення решти світу.

А репарації – це трохи інший спосіб надання компенсації. Вони обчислюються вже після закінчення війни, і можуть бути умовами для розморожування активів. путін поки що далекий від думок про мир, але йому все ж таки доведеться задуматися про те, щоб виділити кошти на репарації, щоб повернути обмежені активи у рф.

Нагадаємо, що Туреччина була готова евакуювати жінок, дітей та поранених із «Азовсталі». Що пішло негаразд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.