В Ощадбанку запевняють, що жінка власноручно ввела паролі, які надійшли на її номер Київстар для проведення платіжних операцій, на запит сумнівного чат-бота в застосунку Telegram, що свідчить про те, що безпосередньо її дії як власниці рахунку призвели до втрати та незаконного використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції
Жінка прийшла до Ощадбанку, щоб отримати електронний цифровий підпис. Працівниця Ощадбанку в месенджері Telegram набрала в пошуковому вікні "Ощадбот", де ввела номер Київстар та останні 4 цифри пенсійної картки. Через деякий час клієнтка побачила, що з її карток зникло 26 400 гривень. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 10 вересня 2024 року.
23.08.2022 року жінка звернулась до відділення Ощадбанку для отримання ЕЦП (електронний цифровий підпис), де її направили на консультацію до старшого економіста. Працівник банку запропонувала згенерувати ЕЦП через чат-бот банку в Telegram. Надалі фахівець зайшла в месенджер Telegram набрала в пошуковому вікні "Ощадбот", де ввела фінансовий номер телефону мережі Київстар та останні 4 цифри пенсійної картки. Під час даної операції працівником банку було 2 рази підряд введено код з повідомлення, що дало можливість третім особам (шахраям) можливість змінювати пін-код за допомогою оператора. Надалі вона повідомила, що можна зробити такий ключ через Viber, де його було успішно сформовано. Через деякий час клієнтка побачила, що з її пенсійної картки було перераховано 21 500 гривень на карту іншого банку, а з картки киянина - 4 900 гривень на карту іншого банку.
"23.08.2022 року через систему ДБО «Ощад 24/7» (новий мобільний додаток FLUMO) по карткових рахунках позивачки відбулись успішні операції з переказу коштів на загальну суму 26 400 гривень. Операції з переказу коштів 23.08.2022 року в сумі 21 500 гривень та 4 900 гривень проведені через застосунок «Мобільний Ощад» з введенням всіх відповідних даних, спірні операції проведені коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжних карток Банку з правильним введенням паролів, які направлялись 23.08.2022 року на особистий (фінансовий) номер клієнтки. Вона власноручно ввела паролі, які надійшли на її фінансовий номер телефону для проведення платіжних операцій, на запит сумнівного чат-бота в застосунку Telegram, що свідчить про те, що безпосередньо її дії як власниці рахунку призвели до втрати та незаконного використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції", - заявили в Ощадбанку.
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Операції з переказу спірних коштів були здійснені у мережі інтернет саме з її ініціативи, яка власноручно ввела паролі, які надійшли на фінансовий номер телефону для проведення платіжних операцій, то АТ «Державний ощадний банк України» не повинне нести відповідальність за дані операції.
"Вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (мобільний Ощад) та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності інформації для реєстрації в мобільному додатку, яка направлялась на фінансовий телефон позивачки та реквізитів облікового запису, які були відомі виключно їй. Вказана інформація підтверджується відповіддю ПРАТ «Київстар» та роздруківкою з автоматизованої системи банку щодо направлених повідомлень. Отже, отримавши повідомлення, з одноразовим паролем на номер для входу до системи «Ощад 24/7», вона зобов'язана була негайно повідомити банк про такий вхід в додаток «Ощад 24/7», втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карток. Її посилання щодо вчинення спірних операцій, а саме: введення фінансового номера телефону, кодів з повідомлення працівником банку не підтверджується доказами, з клопотанням до допиту працівника банку, як свідка сторона позивачки не зверталась", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.