Понеділок розпочався з нових графіків відключення світла, які тривають донині, а також РФ вперше вдарила новою ракетою Кедр - Орешник; на цьому тижні також виповнилося 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення – в цю дату відбулася низка важливих подій
Цього тижня багато чого відбулося вперше – українські військові вперше після дозволу західних партнерів вдарили їхніми далекобійними ракетами по території Росії. Водночас та ж Росія вперше запустила нову балістичну ракету з назвою “Кедр” або “Орешник”. І відбулося це після підписання диктатором Путіним нової ядерної доктрини Кремля. Крім того, президент Володимир Зеленський у 1000 день війни представив у Раді внутрішній План перемоги.
Масований російський удар по Україні у минулу неділю, 17 листопада, пошкодив українську енергосистему, тож цей тиждень розпочинався для українців з нових графіків відключень світла. За інформацією МАГАТЕ, Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС не зазнали безпосередніх прямих ударів внаслідок ракетної атаки та не зупинили роботу. Але "кілька електричних підстанцій, від яких вони залежать, отримали подальші пошкодження під час ударів".
Тепер графіки оновлюються щодня і станом на 24 листопада все ще діють, хоча і не всю добу – з 14:00 до 18:00. І поки що неможливо спрогнозувати точно, коли ці відключення електроенергії закінчаться. Особливо в умовах загрози масштабних обстрілів з боку РФ - 21 листопада Путін наголошував на подальших ударах.
Верховна Рада у п'ятницю навіть припинила засідання через підвищену загрозу ракетної атаки Росії по урядовому кварталу. При цьому Офіс президента запевняв, що працює у звичному режимі. Інші працівники держпідприємств не отримували спеціальних попереджень щодо роботи станом 22 листопада - так повідомляв кореспондент Інформатора з урядового кварталу.
19 листопада виповнилося 1000 днів від повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Інформатор писав, чим унікальна ця велика війна. А в ЗСУ в цей день згадали десять моментів, що вже точно увійдуть в історію.
19 листопада президент Володимир Зеленський і презентував свій План стійкості, який стосується внутрішніх українських питань. Він складається з 10 пунктів: фронт, зброя, гроші, енергетика, безпека, громади, людський капітал, культура і політика героїв.
Документ має на меті все це вирішити, але викликає низку нових питань: де брати гроші на його реалізацію, як бути з розколотим суспільством у питанні мирних переговорів та територіальних поступок? Як бути із корупцією, ухилянтами, СЗЧ та поразками на фронті, що спричинені помилками некомпетентних генералів? Інформатор спитав у політичних експертів. Більше – у цьому матеріалі.
А в ніч проти 19 листопада – одразу ж після дозволу Джо Байдена бити західними ракетами по територію Росії – українські військові зробили “подарунок” російським окупантам на 1000 днів великої війни. Вони вперше вдарили ракетами ATACMS по території РФ, а ціллю став 67-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) у Брянській області.
Вже 20 листопада Україна вперше вдарила далекобійними ракетами Storm Shadow/SCALP - по підземному командному пункту окупантів у Курській області Росії. Внаслідок цього загинуло 18 військовослужбовців РФ. Ще 33 отримали поранення різного ступеня важкості. Серед поранених є троє військовослужбовців КНДР. The Wall Street Journal писало, що поранення отримав високопоставлений північнокорейський генерал, але його особу не розкривають.
Російський правитель Володимир Путін, який любить "сакральні" дати, 19 листопада – теж на 1000 днів війни – своїм указом затвердив оновлену ядерну доктрину. Умовою застосування ядерного озброєння у документі названо старт балістичних ракет або загрозу територіальній цілісності Росії й Білорусі. Однак відповідне рішення він має ухвалювати сам.
Його речник Дмитро Пєсков прокоментував це рішення, заявивши, що використання західних неядерних ракет з боку України проти РФ може спричинити ядерну відповідь за новою доктриною.
Західні аналітики вважають, що Путін не наважиться на ядерний удар, оскільки таке рішення могло б поставити під загрозу відносини Росії та Китаю. Зокрема, сам китайський лідер Сі Цзіньпін неодноразово попереджав його, що цього не варто робити. Водночас The New York Times пише, що західні чиновники обговорюють повернення ядерної зброї в Україну як частину обговорень щодо гарантій безпеки для країни.
Наступного дня після затвердження ядерної доктрини РФ в Україні почали говорити про те, що Росія може вдарили міжконтинентальною балістичною ракетою по Україні. Повідомляли й про загрозу масованого удару, навіть закривалися посольства США, Італії, Іспанії та Греції зокрема.
А вже 21 листопада росіяни запустили по Дніпру з Астраханської області РФ, як вважалося, міжконтинентальну балістичну ракету. Диктатор РФ Володимир Путін заявив, що удар був завданий новою балістичною ракетою середньої дальності "Орешник".
У ГУР заявили, що ворог бив ракетним комплексом "Кедр". Підлітний час цієї російської ракети з моменту запуску в Астраханській області до влучання в Дніпрі склав 15 хвилин. На ракеті було встановлено шість бойових частин: кожна - оснащена шістьма суббоєприпасами. Експерти, своєю чергою, підтвердили, що "Орешник" є балістичною ракетою середньої дальності, а не міжконтинентальною.
Також глава ГУР Кирило Буданов додав, що станом на жовтень 2024 року Росія мала виготовити два експериментальні зразки ракети зі складу ракетного комплексу "Кедр", одна з яких прилетіла по Дніпру. Він пояснив плутанину з назвою нової ракети РФ - каже, що "Орешник" є назвою науково-дослідної роботи, за якою вона вироблялась, а ось система її запуску називається "Кедр".
Згодом британське видання Daily Mail написало, що “Кедр - Орешник” може вразити будь-яку ціль на території Європи. До ключових європейських міст вона долетить лише за 11-20 хвилин. Наприклад, до Лондона – за 17 хвилин після запуску, а до Берліна, розташованого на сході континенту – менше ніж 15 хвилин.
А вже вранці 21 листопада два українських дрони завдали удару по полігону Капустин Яр в Астраханській області РФ. Саме тут ворог тестував ці ракети.
У центрі Києва 23 листопада сталася бійка між двома компаніями, яка завершилася стріляниною. І внаслідок цього загинув один 27-річний чоловік, а ще двоє - опинилися у лікарні з пораненням кінцівок.
Інцидент відбувся о 01:00 ночі з 22 на 23 листопада у ресторані столичного готелю Sky Loft, що на Спортивній площі (просто поряд з ТРЦ та БЦ "Gulliver"). І, як виявилося, вогонь відкрив Дмитро Рашевський на прізвисько "Рашик", який раніше був досить відомим українським спортсменом. Він потрапив у кадр: чоловік вдягнутий у спортивний костюм оливкового кольору, і, судячи з усього, брав активну участь у колотнечі.
Є декілька версій конфлікту: за однією з них, у бійці взяли участь військові та правоохоронець - нібито, в одній з компаній і відпочивав "Рашик". За іншою, один із чоловіків, що брав участь у сутичці й був затриманий вже після того, як почалася стрілянина, пов'язаний із шахрайськими call-центрами (першої версії це, втім, не скасовує).
Пізніше стало відомо, що поліція Києва затримала Дмитра Рашевського. Однак більше подробиць поки що немає.
Загалом відомо, що прізвище Рашевського є досить відомим у спортивному світі. Він походить із Запоріжжя, де з юних років тренувався у місцевому клубі тайського боксу "Крос". Ще 2011-го (у 17-річному віці) він здобув золото Кубка Європи. Саме завдяки йому тренер та засновник "Кроса" Максим Стадниченко та отримав звання Заслуженого тренера з тайського боксу.
Однак нині він вже понад п'ять років проходить, як обвинувачуваний у справі про вимагання, викрадення, розбій, грабунок, викрадення транспортного засобу і т.ін. Разом з групою спільників, у тому числі досить відомим у Запоріжжі персонажем - членом т.н. "банди Лисих" Олександром Мокроусовим aka "Мальок". Також є інформація, що 2019 року Дмитро Рашевський брав участь у незаконній діяльності у курортній Кирилівці, що у Запорізькій області.
А ще з 23 листопада польські активісти знову розпочали акцію протесту на кордоні з Україною, заблокувавши рух через пункт пропуску "Медика – Шегині". За попередніми повідомленнями, це триватиме ще до 25 листопада – хоча можуть і продовжити.
На в'їзді до Польщі не пропускають транспортні засоби вагою понад 3,5 тонни. Вантажівки, які виїжджають з України, пропускають лише по одній щогодини.
Польські ЗМІ повідомляли, що до протесту долучилися близько 30 аграріїв. Вони беруть участь у пішохідному марші з прапорами, висуваючи дві ключові вимоги. Перша – ввести сільськогосподарський податок. Друга вимога – відмова від підписання угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом та країнами МЕРКОСУР Південної Америки.
За даними ДПСУ, на українській стороні на виїзді з країни скупчення вантажівок 24 листопада в обід не фіксували. Водночас на польській стороні перед місцем проведення акцій перебувало близько 10 вантажних автомобілів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.