Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Тихий дощ” — це лірична подорож, де похмурого осіннього вечора ти можеш залишитися наодинці зі своїми думками. Здається, місто дихає ритмом цієї пісні, й навіть на перший погляд байдужі бетонні стіни вбирають у себе цю мелодію. І кожен стає свідком цієї магії й частиною осінньої симфонії — меланхолійної, але водночас сповненої тихої надії на новий світанок.
Про головне "не говорять, а мовчать і зітхають ..."
Сьогодні цілий день у всіх студіях журналісти і експерти будуть детально обговорювати - про що говорили президенти Байден і Зеленський. Тим паче зустріч тривала на годину більше, ніж планували заздалегідь. Крім виступів глав держав всі аналізуватимуть спільну україно-американську заяву, яку оприлюднили ще до закінчення зустрічі.
Вважаю, за кілька днів буде проаналізована кожна сказана фраза. Трактування будуть різні, що цілком природно. А ось для мене найбільший позитив не в тому, про що президенти сказали, а в тому, про що промовчали. Так, ось такий цікавий момент, який привернув увагу. Іноді в політиці, як в любові. Про головне "не говорять, а мовчать і зітхають ..."
Так ось - ні у виступах президентів, ані у спільній заяві НІ СЛОВА про зав'язлі на зубах, як погано проварене м'ясо мертвої конячки "Мінські угоди". Ні про їхню безальтернативність, ані про неухильне виконання. Це дуже хороший сигнал для України. Тому що в російському трактуванні злощасні "Мінські угоди" - вирок незалежності. Нагадати, що там записано?
Амністія бойовикам. Перетворення їх на "народну міліцію" з фактично незалежними від Києва (читай підконтрольними Москві) місцевою владою, прокуратурою та судами. Вибори до повернення контролю над кордоном. Право регіону на особливу співпрацю з РФ і право вето на зовнішньополітичні рішення Верховної Ради. Ви серйозно? Україна ніколи не прийме цього. Незалежно від прізвища президента. Кілька днів тому ми згадували загиблих чотирьох нацгвардійців під Верховною Радою, коли Порошенко тягнув законопроект про Особливий статус Донбасу через Верховну Раду. Все - не потрібно більше жертв в центрі Києва, одного уроку досить.
Берлін і Париж постійно повторюють, як мантру, про безальтернативність "Мінських угод", Вашингтон від цього ритуалу відмовився. Хоча тема російської агресії і підтримки територіальної цілісності України за словами обох президентів була основною. Значить, Зеленський зміг переконати Байдена в тому, що "мінські" - міна уповільненої дії для України. І Байден вник в суть питання досить глибоко. Тому з "Мінськими угодами" Зеленський і Байден обійшлися справедливо - хорошого сказати нічого, значить нічого. Як свідчить американська індіанська приказка: "Якщо конячка здохла - злазь". "мінська конячка" здохла вже давно. Це розуміють в Києві (ритуальні фрази ми теж вміємо повторювати без практичного наповнення), тепер це розуміють і в Вашингтоні. Але нехтують ритуальними фразами. Сильні можуть собі дозволити.
Це матеріал рубрики «Блог». Позиція редакції може не збігатися з думкою автора колонки.
Заголовне фото - © REUTERS / Jonathan Ernst