“Балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. Путін просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру. Його треба зупинити. Потрібно, щоб він відчував, чого коштують його хворі амбіції”
"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ми не завжди цінуємо тих людей, які поруч з нами, і нажаль, їх дуже легко втратити в одну лише мить. Бо жінка — це муза, вона надихає, розуміє, підтримує. Але якщо вона вже йде — то в більшості випадків назад не повертається. Ця одна помилка може розривати твоє серце багато років поспіль, а, можливо, і до кінця життя.
Про головне "не говорять, а мовчать і зітхають ..."
Сьогодні цілий день у всіх студіях журналісти і експерти будуть детально обговорювати - про що говорили президенти Байден і Зеленський. Тим паче зустріч тривала на годину більше, ніж планували заздалегідь. Крім виступів глав держав всі аналізуватимуть спільну україно-американську заяву, яку оприлюднили ще до закінчення зустрічі.
Вважаю, за кілька днів буде проаналізована кожна сказана фраза. Трактування будуть різні, що цілком природно. А ось для мене найбільший позитив не в тому, про що президенти сказали, а в тому, про що промовчали. Так, ось такий цікавий момент, який привернув увагу. Іноді в політиці, як в любові. Про головне "не говорять, а мовчать і зітхають ..."
Так ось - ні у виступах президентів, ані у спільній заяві НІ СЛОВА про зав'язлі на зубах, як погано проварене м'ясо мертвої конячки "Мінські угоди". Ні про їхню безальтернативність, ані про неухильне виконання. Це дуже хороший сигнал для України. Тому що в російському трактуванні злощасні "Мінські угоди" - вирок незалежності. Нагадати, що там записано?
Амністія бойовикам. Перетворення їх на "народну міліцію" з фактично незалежними від Києва (читай підконтрольними Москві) місцевою владою, прокуратурою та судами. Вибори до повернення контролю над кордоном. Право регіону на особливу співпрацю з РФ і право вето на зовнішньополітичні рішення Верховної Ради. Ви серйозно? Україна ніколи не прийме цього. Незалежно від прізвища президента. Кілька днів тому ми згадували загиблих чотирьох нацгвардійців під Верховною Радою, коли Порошенко тягнув законопроект про Особливий статус Донбасу через Верховну Раду. Все - не потрібно більше жертв в центрі Києва, одного уроку досить.
Берлін і Париж постійно повторюють, як мантру, про безальтернативність "Мінських угод", Вашингтон від цього ритуалу відмовився. Хоча тема російської агресії і підтримки територіальної цілісності України за словами обох президентів була основною. Значить, Зеленський зміг переконати Байдена в тому, що "мінські" - міна уповільненої дії для України. І Байден вник в суть питання досить глибоко. Тому з "Мінськими угодами" Зеленський і Байден обійшлися справедливо - хорошого сказати нічого, значить нічого. Як свідчить американська індіанська приказка: "Якщо конячка здохла - злазь". "мінська конячка" здохла вже давно. Це розуміють в Києві (ритуальні фрази ми теж вміємо повторювати без практичного наповнення), тепер це розуміють і в Вашингтоні. Але нехтують ритуальними фразами. Сильні можуть собі дозволити.
Це матеріал рубрики «Блог». Позиція редакції може не збігатися з думкою автора колонки.
Заголовне фото - © REUTERS / Jonathan Ernst