Заколот Пригожина був спецоперацією ФСБ проти путіна - що варто знати про причини та наслідки

"Марш справедливості", який ПВК "Вагнер" влаштував в росії минулого тижня, міг відбутися в інтересах і під керівництвом силового блоку влади рф, а саме Федеральної служби безпеки та секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева. На користь цієї версії служить гіпотеза про можливий звʼязок організатора ПВК Євгена Пригожина з ФСБ та інформація про роль Служби у "згортанні" руху колонни бойовиків у 200 км від Москви.

Інформатор знайшов відповідь на головне питання щодо заколоту Пригожина – що взагалі відбулося. Найбільш вірогідно, що в росії відбувся бунт еліт проти путіна. І що цей бунт наразі досяг своє мети. 

Пригожин – людина ФСБ

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко прямо стверджує, що "Вагнер" є проектом ФСБ і під час війни ПВК використовується силовиками у якості конкурента Міноборони рф при розподіленні фінансування.

"Пригожин зараз виконує роль інформаційного кілера Шойгу та Герасимова. У його діях немає нічого несподіваного, оскільки спочатку він та його ПВК "Вагнер" були конкурентами МО РФ у розподілі бюджету на гібридні операції. І ця конкуренція, спочатку на рівні ПВК, зараз перейшла до особистісної, а точніше міжвідомчої... Наразі йдеться вже не просто про боротьбу за бюджет, фінансування, а про повоєнне виживання цих персонажів", - казав експерт у травні цього року.

Вже після спроби заколоту Коваленко звернув увагу на те, що на самому початку "маршу" в Ростові-на-Дону російські поліцейські ввели в дію план "Фортеця", що передбачав екстрений збір особового складу та взяття під контроль особливо важливих обʼєктів. Втім, вже вранці 24 червня виявилося, що "Фортеця" "не встояла" і "вагнерівці" взяли під свій контроль штаб Південного військового округу МО рф.

"Річ у тім, що російська поліція, ОМОН та СОБР перебувають під керуванням ФСБ. У свою чергу, ще вчора ФСБ оголосила, що ставить усі свої підрозділи у бойову готовність. Слід розуміти, що “група вагнера” – це гібридне угруповання, яке створювалося ФСБ для конкуренції з Міноборони рф. Тобто, “вагнера”, це така сама філія ФСБ як прикордонники, фіскали, поліцаї, ОМОН, СОБР та інші внутрішні силові структури", - зазначає автор публікації.

Коваленко висловив думку, що мова йде саме про конфронтацію між ФСБ та Міноборони рф, а силовики мають намір поставити на місце міністра оборони та голови генштабу зс рф "своїх" людей - на думку експерта, це Сергій Суровікін (жовтень 2022 - січень 2023 - командувач Об'єднаного угрупування військ у вторгненні Росії в Україну) та Михайло Мізинцев (30 квітня було звільнено з посади заступника міністра оборони, у квітні став заступником командира ПВК "Вагнер").

Про підконтрольність Пригожина ФСБ каже і експерт Центру дослідження Росії Сергій Борщевський. За його словами, силовики завербували керівника ПВК поки той перебував у вʼязниці. Відомо, що у 1981 бізнесмена засудили до 12 років увʼязнення, з яких він відсидів девʼять.

"Візьмімо його біографію, ті 12 років, до яких він був засуджений і відсидів зрештою дев’ять років. Отам його і завербували. Пригожин — фігура абсолютно не самостійна. Те, що він був наближений до Путіна, — це безперечно. Ми бачимо фотографії його, де він обслуговує Путіна, бачимо фото, де він обслуговує Путіна ще в товаристві лідерів інших країн. Тобто він дуже-дуже наближений до Путіна. Та завдяки чому? Завдяки ФСБ", — заявив Борщевський.

Експерт вважає, що заколот Пригожина є проявом протистояння між ФСБ та армією рф. Він додає, що в медіа зʼявлялися повідомлення щодо можливої участі у переговорах з очільником "вагнерівців" губернатора Тульскої області Олексія Дюміна, колишнього особистого охоронця путіна. Варто зазначити, що про Дюміна раніше компліментарно писали канали з орбіти ПВК "Вагнер". ЗМІ навіть пророкували, що Дюмін може зайняти місце Шойгу на посту міністра оборони РФ. Дюміна Борщевський також називає "людиною ФСБ".

За словами Борщевського, заколот Пригожина каже про намір ФСБ змістити путіна. Внаслідок "маршу" "Вагнера" російський диктатор "серйозно похитнувся", тому заколот виконав свою місію, вважає експерт.

Слід відзначити, що підтвердження наведених версій є очевидним навіть без висновків експертів всім, хто знайомий зі структурою російських спецслужб. Справа у тому, що різні спецслужби – СВР, ГРУ чи власне ФСБ – це зачинене коло людей, які добре знають один одного, часто працюють разом. Наприклад, в Нью-Йорку співробітники цих спецслужб працювали в одному приміщенні, яке звалося "субмариною". В них майже однакові методи роботи. Працівників ФСБ долучають до підготовки працівників ГУР. Про це свого часу докладно розповідала Медуза. 

Тобто, наприклад той же Олексій Дюмін, який починав кар'єру у 90-ті роки з роботи у секретній частині під Москвою, що протидіяла технічним засобам розвідки НАТО, міг особисто не служити в ФСБ, але він точно співпрацював з сотрудниками цієї установи, так само як і у період, коли Дюмін був офіцером Служби безпеки президента – структури, що була створена на базі радянського КДБ, мала найширше коло повноваженнь, навіть включно із протидією корупції, а наразі її злили із Федеральною службою охорони. 

Чи, наприклад, Дмитро Уткін, який є фактичним керівником ПВК Вагнер, тоді як Пригожин більше відповідає за фінансування цієї структури. Уткін служив у спецназі ГРУ, тобто він – така ж людина спецслужб та ФСБ, як і Дюмін. 

Йдемо далі: навіть обличчя тих дивних перемовин із Пригожиним – батько Лукашенко – теж пов'язаний із ФСБ. Причому, ці зв'язкі є суто прагматичними, тобто фінансовими. Про що йшлося ще у вересні 2020 року у докладному розслідуванні The Insider. 

Навіщо ФСБ потрібен Пригожин?

Варто нагадати той факт, що саме ФСБ припинило провадження проти Пригожина, про що служба і повідомила 27 червня, усього через три дні після відкриття справи. Це сталося незважаючи на загибель 13 російських льотчиків в ході протистояння з "вагнерівцями" під час заколоту.

Як це виглядає з урахуванням складу учасників перемовин із Пригожиним? Це як би те зачинене коло людей, грубо кажучи, фсбшники з ПВК Вагнер та фсбшники з кіл російської влади зібралися разом та "всьо порєшалі". Ніхто не поніс відповідальності та не був покараний. 

Враховуючи все це можна припустити, що спецслужби рф заздалегідь зпланували заколот Пригожина та реалізували його для конфронтації із путіним, який отримав найзначніші іміджеві збитки від усього, що трапилося. 

Але є питання, чому ФСБ не вдалося до повного усунення путіна руками Вагнера? Відповідь проста: ані Пригожин, ані Патрушев та інші справжні заколотники не мають реальної підтримки росіян на відміну від путіна. Тобто їх прихід до влади шляхом заколоту не буде сприйнятий, як легітимний. Це те саме слово з кремлівського лексікону, що путін так полюбляв вживати у часи Євромайдану, мотивуючи власні дії щодо анексії Криму. Мабуть слово є значущим у кремлі. 

Той же Патрушев схильний грати в довгу. Він мабуть не має намірів очоліти росію, але хоче, щоб путін сприйняв за наступника його сина Дмитра Патрушева, який зараз очолює мінагропром рф. Тож Патрушеву-батьку важливішою є саме легітимна передача влади. А для того путін має залишитися президентом та погодитися на його вимоги під тиском обставин.

Серед цих обставин найважливіші, що Вагнер зупинився за 200 км від Москви, не стикаючись з будь-яким спротивом. Армія ніяк не допомогла путіну. А російське суспільство фактично розкололося між симпатиками Пригожина та кремля. Тобто "цілі спецоперації було досягнуто", якщо під спецоперацією мати на увазі саме заколот Пригожина. 

Чи відомо путіну про справжніх гравців? Мабуть, відомо. Але також цілком ймовірно, що він вже нічого не може вдіяти, бо йому майже нема на кого спиратися. 

Навіщо путіну потрібні Шойгу та Герасимов?

У звʼязку з подіями минулого тижня виникає питання, чому путін заздалегідь не звільнив Шойгу та Герасимова, які у всьому облажалися, і це розуміє вже мабуть кожен росіянин? Більш за те, чому путін навіть зараз відмовляється зливати Шойгу? 

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловили думку, що очільник Кремля поки не планує робити цей крок, щоб ситуація не виглядала так, наче він виконує вимоги учасників заколоту. Але мабуть є ще реальніша причина. Вона у тому, що путін спирається саме на армію у протистоянні із спецслужбами, і його тандем з армією є цілком природнім. 

Армія, тобто Шойгу та Герасимов, є кінцевими бенефіціарами війни. Вони отримують космічні кошти із бюджету рф, а також через систему держзамовленнь.

Тобто, верхівка армії відчуває себе в умовах війни, яку почав путін, максимально комфортно. Виходить, Шойгу приречений підтримувати путіна, і кремлівський диктатор насправді йому довіряє, бо розуміє його інтерес. 

Чого доречі не можна сказати про ФСБ. За словами Юлії Латиніної, ФСБ левову частку своїх сірих доходів отримувало за охорону іноземних компаній в росії. Зараз кількість таких компаній суттєво знизилася. Перспектива тих, що залишилися, теж дещо примарна. ФСБ втрачає гроші у час, коли армія навпаки стає багатше.

Тому попри всі невдачі на фронті, Шойгу залишається непотоплюванним. І навіть зараз путін намагатиметься його врятувати.  

Що з усього цього Україні?

Навіть якщо Патрушев переможе путіна, навряд чи хід війни зазнає кардинальних змін. Вони обидва – яструби і мають вороже ставлення до нашої держави. Парадокс у тому, що і плани в них майже однакові. Патрушев, як і путін, бажає мира на вигідних для росії умовах. Тобто з визнанням російськими окупованих територій, запобіганням вступу України в ЄС та НАТО. Різниця у тим, що для путіна це питання виживання. Бо якщо путін погодиться на відкат, то одразу ж втратить владу. 

Видання Politico писало, що одним з вірогідних сценарієв "транзиту" влади в рф може бути усунення президента росії "трійкою". Її ймовірними учасниками журналісти називають саме Патрушева, голову ФСБ Олександра Бортнікова та міністра внутрішніх справ рф Володимира Колокольцева. 

"Можливо, найближчою історичною паралеллю до самодержавного путіна є історія Сталіна, чия смерть у 1953 році спричинила боротьбу за владу, в якій короткочасна "трійка" закінчилася стратою одного з її членів, ненависного колишнього начальника таємної поліції Лаврентія Берії. У 1955 році Хрущов відійшов від прем’єр-міністра Георгія Маленкова, став безперечно лідером Комуністичної партії та уряду. Через рік він виголосив таємну промову, в якій засудив культ особи Сталіна, поклавши початок відлизі після років терору", - йдеться у матеріалі.

А щодо Патрушева, йому важливіше передати країну сину у нормальному стані. Тобто він так само, як путін, прагне підписання якихось угод на кшталт Мінську-3 та поступової відміни санкцій проти росії за "мировторчість". 

При тому Патрушев більш рішучий за путіна. Також він є автором редакції воєнної доктрини рф, що мала передбачати право росії першою застосувати ядерну зброю (наразі ця редакція не прийнята). 

Виявляється, що хто б з них не виграв – Україні по цимбалах. Лише контрнаступ та рішучий опір ворогові здатний змінити ситуацію нам на користь країні. Корисні лише чвари між ними, бо вони послаблюють країну-агресора. Тож не віримо ані Патрушеву, ані Пригожину – віримо лише ЗСУ. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.