Заблокували рахунки через Дію - як чоловік на Кіровоградщині оскаржив штраф від ТЦК
Чоловіка мали викликати до ТЦК для уточнення даних обліку, однак повістка фактично до нього не дійшла
Олександрівський районний суд Кіровоградської області скасував постанову начальника районного ТЦК та СП про притягнення місцевого жителя до адміністративної відповідальності за неявку до військкомату, якою чоловіку загрожував штраф у 17 000 гривень. Суд встановив, що стягнення наклали вже після закінчення встановлених законом строків.
Як йдеться в рішенні Єдиного державного реєстру судових рішень, чоловіка мали викликати до ТЦК на 16 квітня 2026 року для уточнення даних військового обліку. Повістку №7043289 направили позивачу за адресою його місця проживання, однак, за версією позивача, до нього вона фактично не дійшла. 27 липня 2026 року він надіслав до ТЦК заяву, у якій визнав, що не прибув за повісткою, і погодився на притягнення до відповідальності за його відсутність, сподіваючись отримати відстрочку та мінімальне стягнення.
"Сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення", - зазначив суд, посилаючись на правову позицію Верховного Суду.
30 липня 2026 року начальник ТЦК виніс постанову про стягнення штрафу в розмірі 17 000 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про її існування чоловік, за його словами, дізнався лише 21 жовтня 2026 року - коли у застосунок "Дія" надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до матеріалів справи, цього ж дня державний виконавець Олександрівського ВДВС відкрив провадження про стягнення з чоловіка вже 34 000 гривень на користь держави та наклав арешт на його рахунки. У відзиві на позов представники ТЦК наполягали, що процедура розгляду заяви за статтею 279-9 КУпАП не передбачає закриття провадження, а позивач добровільно підтвердив факт правопорушення і погодився на притягнення до відповідальності без свого виклику.
Через накладений арешт чоловік був змушений сплатити борг разом із виконавчим збором та витратами - загалом 37 900 гривень, що підтверджує квитанція від 22 жовтня 2026 року. У позові йшлося про те, що обмеження негативно вплинули на його роботу.
Суд встановив пропуск строку накладення стягнення
Суд з'ясував, що днем вчинення правопорушення є саме 16 квітня 2026 року - дата, на яку чоловіка викликали до ТЦК і коли він мав з'явитися. Виходячи з цього, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не має характеру триваючого, а є одноактним - вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначену дату та час. Відповідно до статті 38 КУпАП стягнення за такі порушення в особливий період можна накласти протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше року з дня вчинення.
Оскільки штраф наклали 30 липня 2026 року - тобто через понад три місяці після 16 квітня - суд визнав, що це відбулося поза межами встановленого строку. Суд також послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Грабчук проти України", згідно з яким у разі закриття провадження питання доведеності вини не вирішується.
- штраф у розмірі 17 000 грн накладено постановою від 30.07.2026
- загальна сума, сплачена чоловіком разом зі зборами та витратами, - 37 900 грн
- про виконавче провадження чоловік дізнався 21.10.2026 через застосунок "Дія"
- днем вчинення правопорушення суд визнав 16.04.2026 - дату виклику до ТЦК
Що вирішив суд
Суд поновив чоловікові строк для оскарження постанови, визнавши причини його пропуску поважними, оскільки про саму постанову він дізнався лише 21 жовтня 2026 року. Позов задовольнили частково:
- постанову №R663222 від 30.07.2026 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасовано
- справу щодо чоловіка закрито
- у визнанні постанови протиправною - окремим пунктом - відмовлено, оскільки така вимога виходить за межі повноважень суду в цій категорії справ
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Чому виникають спори довкола штрафів ТЦК
Строк давності за статтею 38 КУпАП - одна з найпоширеніших підстав, на яку посилаються у судах особи, оштрафовані за порушення правил військового обліку: стягнення можна накласти лише протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення й не пізніше року з моменту його вчинення.
Раніше Інформатор повідомляв, що Закарпатський ОТЦК пояснював причини штрафу чоловіку з інвалідністю, наголосивши, що покарання стосувалося виключно порушення правил обліку, а не мобілізації, і що справа згодом перейшла в площину судового розгляду.
Також ми писали, що червона стрічка "у розшуку" в застосунку Резерв+ може з'явитися через неявку за повісткою, і за словами адвоката, саме неможливість ТЦК підтвердити належне вручення повістки часто стає підставою для скасування штрафів у судах.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
