За ексміністра Германа Галущенка внесли всю суму застави
Кошти політику дали чотири фірми зі скромними доходами
За ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка вже внесли повну суму застави - 150 млн грн. Протягом кількох днів різні компанії поетапно перераховували кошти. Це відкриває Галущенку шлях до виходу зі столичного СІЗО, де він перебуває з лютого цього року. Водночас питання щодо походження грошей залишається без відповіді.
Співрозмовники "Української правди" у правоохоронних органах повідомили, що заставу вносили виключно юридичні особи - чотири компанії. Розподіл платежів такий:
- ТОВ "Тетрас оптіма" - 54 млн грн (найбільший внесок)
- ТОВ "Гіран констракт" - 87 млн грн
- ТОВ "Скайт рітейл" - 5 млн грн
- ТОВ "Пелет сервіс" - 4 млн грн
Увагу привертають фінансові показники цих підприємств. "Тетрас оптіма", яка внесла найбільшу суму - 54 млн грн, займається гуртовою торгівлею деревиною. Власницею компанії є жителька Харківської області Тетяна Ліннікова. Востаннє фірма подавала звіт за 2023 рік - чистий прибуток тоді становив 35,6 тисячі гривень.
У 2026 році компанія була відповідачем у справі про стягнення податкового боргу в розмірі майже 4 тисяч гривень. З вересня 2024 по січень 2025 року у засновниках фірми значився інвестиційний фонд "Адамант". Він є співвласником низки юридичних осіб разом із фірмами з групи компаній "Авалон".
Як розвивалася справа "Мідас" проти Галущенка
10 листопада 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення 15-місячного розслідування діяльності організованої злочинної групи у сфері енергетики. Операцію умовно назвали "Мідас" - вона передбачала документування корупційних механізмів впливу на стратегічні держпідприємства, насамперед "Енергоатом". Детективи провели понад 70 обшуків із залученням усього особового складу Бюро та зафіксували близько 1000 годин аудіорозмов.
Основним об'єктом схеми стало систематичне одержання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі 10-15% від вартості контрактів. За даними слідства, протягом 2021-2025 років посадовець під псевдонімом "Сигізмунд" особисто отримав 12,9 млн доларів відкатів від підрядників "Енергоатому". Корупційні кошти легалізували через криптовалюту та офшори на Маршаллових островах - для оплати елітного життя та навчання дітей ексміністра у Швейцарії.
У ніч на 15 лютого правоохоронці затримали Галущенка під час спроби перетину державного кордону. 16 лютого йому повідомили про підозру у справі "Мідас". 17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 200 млн грн застави.
Участь у злочинній організації та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, інкримінують колишньому міністрові, який обіймав посаду у 2021-2025 роках. За інформацією антикорупційних органів, через довірену особу ексміністра злочинна організація отримала понад 112 млн доларів. Галущенка також зобов'язали утриматися від спілкування з Тимуром Міндічем, Олександром Цукерманом, Ігорем Миронюком і Дмитром Басовим - іншими фігурантами справи.
12 червня ВАКС продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на два місяці та зменшив суму застави до 150 млн грн. Слідчий суддя продовжив термін до 10 серпня 2026 року. Раніше у суді сам Галущенко назвав заставу непідйомною:
"Такий розмір застави фактично змушує мене перебувати у слідчому ізоляторі без можливості її внести."
Хто ще фігурує у справі про розкрадання в "Енергоатомі"
НАБУ оприлюднило фрагменти розмов за участю осіб під псевдонімами "Рокет", "Карлсон", "Тенор", де обговорювалися механізми відкатів. Народний депутат Ярослав Железняк ідентифікував ймовірних учасників: бізнесмена Тимура Міндіча ("Карлсон") як керівника групи, Ігоря Миронюка ("Рокет") - радника міністра енергетики, Дмитра Басова ("Тенор") - виконавчого директора "Енергоатому". Після завершального етапу операції правоохоронці оголосили підозри сімом особам.
Серед фігурантів - ймовірний організатор злочинної групи, колишній радник міністра енергетики, топменеджер "Енергоатому" та кілька осіб з "бек-офісу" з відмивання коштів. Одним із ключових організаторів схеми легалізації 100 млн доларів вважається громадянин Сейшельських Островів і Сент-Кітс і Невіс Айвар Омсон. Крім того, він виявився причетним до каналів впливу РФ на Україну.
Масштабна корупційна схема охоплювала й інші сфери, крім енергетики, а кількість підозрюваних може збільшитися. Про це заявив директор НАБУ Семен Кривонос на засіданні комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики. Практика примусу до сплати "відкатів" за уникнення блокування платежів отримала внутрішню назву "шлагбаум".
Ексміністр заперечував втечу і втратив посаду
Правоохоронці затримали Галущенка в ніч на 15 лютого під час спроби виїзду з України потягом. Сам він заперечив спробу втечі та назвав своє затримання незаконним. Фігурант заявив, що збирався за кордон лише заради зустрічі з дітьми.
Президент Зеленський закликав обох урядовців - Галущенка та міністерку енергетики Світлану Гринчук - піти зі своїх посад. Верховна Рада звільнила обох. Учасники схеми фактично вдарили в серце енергобезпеки країни - "Енергоатом" утримує до половини всієї генерації електроенергії в Україні.
Що ще варто знати про справу та фігурантів
Рішення у справі Галущенка ухвалюють у межах розслідування "Мідас". Слідство інкримінує створення злочинної організації та легалізацію незаконних доходів у сфері енергетики. Раніше ВАКС уже продовжував арешт Галущенку - у квітні суд залишив його під вартою ще на два місяці із заставою 200 млн грн.
Апеляційна палата також підтвердила це рішення, відмовивши захисту у скасуванні арешту. Основним об'єктом схеми "Мідас" стало систематичне одержання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому". Про те, як розгортається корупційна справа навколо "Енергоатому", видання Informator.ua повідомляло раніше.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
