Воєнний потенціал росіян поволі вичерпується, але вони не полишають спроб штурму на окремих напрямках фронту
Понад двох місяців українська армія намагається втримати позиції біля Бахмута і вичерпати потенціал ворога. Це дає свої результати: прогрес росіян не такий помітний, а ілюзії про стрімкий наступ згасли. Втім, це не означає кінець війни. Прогалини у військовій техніці окупанти намагаються залатати старою радянською технікою, особовий склад – новими силами з тилу. А в звітах Генштабу щодня лунають повідомлення про спроби штурму.
Значить, розслаблятись зарано. Інформатор проаналізував аналітику вітчизняних та іноземних експертів, подивився на мапу і визначив – на яких ділянках росіяни спробують прорватись і чи вистачає у них для цього ресурсу.
Анонсований наступ росіян добігає кульмінації. Так, Микола Бєлєсков у випуску Національного інституту стратегічних досліджень сказав, що інтенсивні бої тривають протягом останніх двох місяців, і підтримувати їх так довго без швидкого прориву. Ворог несе втрати, а прихована мобілізації в росії не дає потрібного ефекту. Тому для українців відкривається певне “вікно можливості”. Те ж саме було і восени, коли ЗСУ вдалося здійснити наступ на Харківщині.
Військовий експерт Олег Жданов припускає, що наступ може бути в районі Вугледару та Куп’янська. В цьому він посилається на дані британської розвідки. Але спікер впевнений – свій потенціал росіяни вичерпали. Їхнє завдання було вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Захопити Бахмут швидко не вдалося. А перекидати ресурси на інший напрямок не так вже й легко.
Голова Харківської ОВА Олег Сінєгубов 21 березня свідчив про намагання окупантів прорвати оборону Куп’янська. Він здійснив артилерійський обстріл населених пунктів лінії зіткнення. Ситуація (як і наші позиції) залишились під контролем. Але з тих часів міста і села в тому напрямку піддаються ворожим обстрілам.
Про підсилення ворожого війська під Вугледаром казали і в самому Генштабі, у зведеннях за 19 грудня. Згідно зі звітом, протягом минулого тижня у 36 окремій мотострілецькій бригаді 36 армії Східного ВО проводиться бойове злагодження підрозділу “шторм”. Його мають відправити в Україну вже 24 березня. До складу увійдуть навіть ті військовослужбовці, яких відкликали з лікування та реабілітації.
Ще один напрямок, в якому розвиваються інтенсивні бої, – Авдіївський. Навіть на мапі видно, що ворог тисне на нього з півночі та півдня. Командувач оперативно-стратегічного угрупування “Таврія” Олександр Тарнавський повідомляє про те, що окупанти вдаються до спроб штурму і намагаються прорвати оборону з метою оточення міста.
“Сили оборони тримають фронт і дають гідну відсіч. Штурмові спроби ворога розбиваються. Наші воїни завдають росіянам відчутних втрат. В місті залишається біля 2 тисяч людей, які відмовляються виїздити. Люди проживають в підвалах. Ворог веде прицільний вогонь по магазинах, центрах надання допомоги, а також по комунальним підприємствам. В Авдіївці відсутнє світло, вода та тепло вже майже рік. Востаннє світло було 14 травня 2022 року”, – йдеться у повідомленні.
В той же час у своїх телеграм-каналах росіяни майже не щодня повідомляють про авіаудари по Авдіївській промзоні. Втім, не приховують і власні удари по житлових кварталах міста.
Технічний аспект. Аналітики ISW зазначають, що обмежена атака з безпілотників та ракет по Україні вночі з 21 на 22 березня свідчить про нестачу високоточних ракет. Дійсно, її неможна порівняти з тими ж атаками весни 2022 року. Разом із тим аналітики зазначають виступ міністра оборони рф Шойгу, який висловив намір збільшити чисельність ППО рф. Все це вказує на те, що на другий рік війни росіяни змістили фокус своєї уваги на оборону, а не на наступ (хоч і цю загрозу не слід виключати). Фахівці сумніваються в посиленні військового потенціалу росії, оскільки навіть до суворих санкцій та обмежень ресурсів їхня оборонно-промислова база зазнавала багаторічних затримок. А на полі бою окупанти втрачають важку техніку. Замінити її намагаються старою, радянського зразка. Міжнародні спостерігачі повідомляють про перевезення Т-54 до Західної росії, звідки вона може потрапити до України. В мережі вже шириться відео транспортування цих танків.
“І все ж таки не в музей! Судячи з кількості, рота Т-54 на стероїдах, а виходячи з коментаря за кадром, можна говорити про танковий батальйон. Той самий випадок, коли 10 років розповідають про Т-14 “Армата”, а через рік війни відправляють в зону БД Т-54, прийнятий на озброєння в 1946 році”, – прокоментував кадри воєнно-політичний оглядач групи “Інформаційний супротив” Олександр Коваленко.
А сьогодні експерт опублікував відео невдалого запуску російського БПЛА і спробував розібратись, в чому виникає проблема. Якщо узагальнити, то проблема у відсутності якісних матеріалів через санкції і необхідність замінювати їх дешевими і ненадійними матеріалами. Якщо більш детально, то ось які недоліки віднайшов Олександр Коваленко:
Людський ресурс. Тут зіграє роль скорочення присутності приватної кампанії Пригожина “Вагнер” в Україні, яка показала результат для окупантів в боях за Соледар. Російська спільнота тоді підносила Пригожина і ставила на взірець для решти офіцерів. Тому коли “вагнерівців” перекинули на Бахмут, у ворога не було сумніву в тому, що його вдастся захопити місто. Прогрес у росіян в цьому напрямку дійсно був – Бахмут намагались взяти в оточення, перерізаючи шляхи постачання. Втім, бої тривають вже понад два місяці. Попри критичну ситуацію та чутки про відступ ЗСУ вдалося провести локальну контратаку. Тому тепер “вагнерівцям” у Бахмуті не те, щоб просуватись – утримувати позиції важко.
Однак причина скорочення угрупувань Пригожина в Україні може полягати в іншому. Взагалі саму інформацію про це опублікувало видання Bloomberg з посиланням на джерела, що обізнані з цим питанням. ПВК “Вагнер” відомий тим, що вербує у своі озброєні угрупування в’язнів в якості “гарматного м’яса”. Британська розвідка припускала, що таку можливість йому заблокували. Окрім того, сповільнилось постачання боєприпасів – на це “вагнерівці” скаржились вже давно. Тепер, за інформацією Bloomberg, Пригожин зосередить свої зусилля і угрупування на Африці. А хто ж буде "рятувати" Бахмут?
Росіяни сподівались взяти штурмом Бахмут. Після захоплення Соледару це була їхня наступна мета. Ситуація для ЗСУ дійсно була критичною, і ширилися чутки про необхідність виводу українських військ звідти. Проте, і офіцери, і генерали казали про стратегічне значення утримання Бахмута - це мало вичерпати потенціал росіян. Вочевидь, тепер в них немає достатньої кількості людей та техніки для прориву на інших напрямках і виходу на кордони Донецької та Луганської областей.
Нагадаємо, Пригожин показав на мапі, як ЗСУ розгромлять армію рф на окупаційних територіях. Правда це чи ІПСО - на розсуд розвідки та ЗСУ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.