Як зняти арешт з рахунків боржника і отримати хоч якійсь кошти з карток, пояснює Мін'юст
Мінюст роз'яснив правила арешту рахунків боржників і доступ до коштів під час воєнного стану.
Міністерство юстиції роз'яснило, за яких умов накладають і знімають арешт з коштів боржника, а також як користуватися рахунком під час воєнного стану. Арешт рахунку боржника не означає повної заборони доступу до грошей - навіть у нинішніх умовах закон залишає боржнику мінімальний фінансовий простір. Механізм передбачає чіткий порядок дій: від подання заяви виконавцю до отримання постанови, яку зобов'язаний виконати банк. У Мінюсті пояснили, які саме кошти захищені від стягнення і що робити, якщо арешт наклали неправомірно.
Примусове виконання рішень суду в Україні здійснюється відповідно до Закону "Про виконавче провадження". Як пояснює Міністерство юстиції, звернення стягнення на кошти боржника - один із заходів примусового виконання рішень, і арешт застосовується саме для того, щоб гарантувати його реальне виконання. Накладає арешт державний або приватний виконавець шляхом винесення відповідної постанови.
Водночас закон встановлює перелік виплат, на які стягнення звертати заборонено. Серед них вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника, компенсація працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням, матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, а також низка інших соціальних виплат. Якщо арешт накладено саме на такі кошти, він підлягає обов'язковому зняттю.
Підстави для зняття арешту визначає стаття 59 закону "Про виконавче провадження". Серед них - документальне підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти на ньому заборонено законом, а також надходження на рахунок виконавця суми, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів. Якщо банк надасть виконавцю документи, що підтверджують захищений статус коштів, виконавець зобов'язаний зняти арешт не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.
Окремо в Мінюсті звернули увагу на позицію Верховного Суду щодо відповідальності банків. У постанові від 29 січня 2025 року у справі №279/809/24 суд зазначив: якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому перебувають кошти боржника, має спеціальний режим використання, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на такому рахунку та їх подальшого списання не можна вважати протиправними. Водночас боржник і надалі має право подати виконавцю документи про захищений характер коштів - тоді арешт із них знімають.
Як користуватися коштами на рахунку, на кошти якого накладено арешт, під час воєнного стану?
Під час воєнного стану фізична особа — боржник, на кошти якої накладено арешт, може користуватися частиною коштів на одному поточному рахунку.
Протягом календарного місяця з такого рахунку можна здійснювати видаткові операції на суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного року. У межах цієї суми звернення стягнення з визначеного рахунку не здійснюється. Також боржник може сплачувати з нього податки та збори без урахування накладеного арешту.
Важливо: користуватися коштами в таких межах можна не з будь-якого арештованого рахунку. Спочатку один із поточних рахунків потрібно офіційно визначити для здійснення видаткових операцій.
Якщо кошти арештовані на кількох рахунках, навіть якщо вони відкриті в різних банках, визначити для видаткових операцій можна лише один поточний рахунок в одному банку.
Як визначити рахунок для видаткових операцій?
Для цього боржнику потрібно звернутися із заявою до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти. Заяву можна подати:
- у паперовій формі — особисто або поштою;
- в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
У заяві потрібно зазначити номер поточного рахунку, який боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому його відкрито. Боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний або приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви має винести постанову про визначення такого рахунку. Не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови її надсилають до банку.
Якщо щодо боржника відкриті інші виконавчі провадження, виконавець перевіряє цю інформацію та надсилає постанову органам державної виконавчої служби або приватним виконавцям, які здійснюють примусове виконання в цих провадженнях. Визначений рахунок вважатиметься рахунком для здійснення видаткових операцій і в межах цих виконавчих проваджень.
Навіть якщо вчинення виконавчих дій або виконавче провадження зупинено, це не є підставою для відмови у визначенні рахунку для здійснення видаткових операцій. Після отримання постанови виконавця банк здійснює видаткові операції з визначеного рахунку в межах установленої суми.
Держава посилює контроль за боржниками
Паралельно з роз'ясненнями щодо захисту прав боржників у Мінюсті готують масштабну реформу самої системи виконавчого провадження. Йдеться про запровадження автоматичного арешту активів: після відкриття провадження банківські рахунки боржника перевірятимуть кожні два тижні, а майновий стан - кожні три місяці.
Відповідний законопроєкт №14005 направили на підпис президенту в квітні 2026 року. Реформа має перевести систему з паперової моделі в автоматичну - з миттєвими арештами та інтеграцією з державними реєстрами. У Мінюсті вже спростовували маніпуляції довкола цього документа, зокрема чутки про нібито автоматичне блокування рахунків через мінімальну заборгованість. Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко пояснив підхід так:
"Якщо борг становить одну гривню, то арешт накладається саме на одну гривню", - зазначив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.
Раніше Інформатор повідомляв, що податкова заблокувала рахунок одному з громадян, і адвокат Богдан Янків покроково пояснював, як діяти в такій ситуації - від з'ясування причини арешту в банку до звернення до виконавця та підготовки документів для розблокування.
Також ми писали, що Київське міжрегіональне управління Мін'юсту детально розповідало, як діяти, якщо розблокувати арештовані рахунки, адже причиною блокування картки може бути не лише фінмоніторинг, а й борги за кредитами, штрафами чи комунальними платежами.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
