Як законно не платити за послуги ЖКГ, яких ви фактично не отримували, пояснює адвокат
Документи набагато важливіші за емоції. Якщо послугу не надали, неякісно надали або надали не в повному обсязі, не варто просто ігнорувати платіжку. Потрібно зафіксувати порушення і запустити процедуру перерахунку
Адвокатка та керівниця юридичної компанії «Prima Leader Group» Діна Дрижакова радить споживачам, — не просто віднімати суму з платіжки за не отриману послугу на власний розсуд. Якщо послуга не надавалася або надавалася неякісно, закон передбачає спеціальний механізм — звернення до виконавця та проведення перерахунку. Постанова Кабінету Міністрів №127 прямо визначає перерахунок як зменшення нарахованої плати у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або невідповідної якості.
Що вважається ненаданою або неякісною послугою?
Йдеться не лише про ситуацію, коли послуга повністю відсутня. Наприклад, підставою для перерахунку може бути:
- послуга взагалі не надавалася протягом певного періоду;
- послуга надавалася лише частково; • послуга надавалася з порушенням установлених показників якості;
- виконавець перевищив допустимі строки аварійно-відновлювальних робіт.
Саме такі випадки охоплює чинний порядок здійснення перерахунку. Тому, наприклад, якщо опалення формально було увімкнене, але температура у квартирі не відповідала встановленим вимогам, питання може бути не у повному скасуванні платежу, а у перерахунку вартості послуги за відповідний період.
Як довести, що послугу не отримували?
Це принципове питання. Фрази «у нас не було опалення» або «двір не прибирали» недостатньо, якщо справа доходить до спору. Потрібно створити докази.
- Зафіксувати порушення. Для цього можна зробити фото або відео, зафіксувати показники температури, показання лічильників, дату та час аварії, зберегти повідомлення від постачальника, заявки до аварійних служб тощо.
- Повідомити виконавця. Бажано зробити це письмово або іншим способом, який дозволяє підтвердити факт звернення.
- Вимагати складання акта-претензії.
Законодавство про житлово-комунальні послуги передбачає можливість споживача викликати представника виконавця для складення та підписання акта-претензії у разі порушення умов договору. В акті потрібно максимально конкретно зазначити: яка саме послуга не надавалася або надавалася неналежно, у який період і в чому полягало порушення. Це значно сильніша доказова база, ніж усна скарга оператору кол-центру.
А якщо представник виконавця не приходить?
Потрібно мати підтвердження, що споживач повідомив виконавця про проблему і запропонував провести перевірку. Якщо виконавець не реагує, подальші дії залежать від конкретної послуги та умов договору.
Важливо зберегти копію звернення, доказ його направлення, фотографії, відео та інші матеріали. Для окремих комунальних послуг законодавство передбачає спеціальні процедури оформлення порушень та перерахунку, тому універсального «акта на все» немає.
Чи можна просто не оплачувати спірну суму?
“Я б не радила робити це без документального оформлення. Якщо споживач просто перестане оплачувати рахунок, у постачальника формально може виникнути інформація про заборгованість. Надалі доведеться вже доводити, чому відповідна сума не підлягала оплаті”, - каже Діна Дрижакова.
Набагато безпечніший алгоритм: зафіксувати порушення → повідомити виконавця → скласти акт-претензію → вимагати перерахунок → отримати письмову відповідь. Якщо перерахунок проведено — споживач сплачує вже скориговану суму.
А якщо виконавець відмовляється робити перерахунок?
Тоді відмова не означає, що споживач автоматично втрачає право вимагати перерахунок. Потрібно отримати письмову позицію виконавця, після чого залежно від ситуації можна звертатися до органу, який здійснює державний контроль у відповідній сфері, регулятора, органу місцевого самоврядування або до суду. Якщо йдеться про послуги управителя багатоквартирного будинку, законодавство також передбачає окремий порядок перерахунку вартості послуги у разі її ненадання або неналежної якості.
“Важливо: не всі платежі можна просто «відняти» Тут є принциповий нюанс. У платіжці можуть бути різні складові: електроенергія, вода, тепло, управління будинком, поводження з побутовими відходами тощо. Для кожної послуги можуть діяти свої правила формування плати та перерахунку”, - каже Діна Дрижакова.
Крім того, існують платежі, які не залежать безпосередньо від того, чи користувався конкретний мешканець послугою у певний день. Тому аргумент «я не користувався — тому не плачу» сам по собі юридично недостатній. Наприклад, відсутність мешканця у квартирі не означає автоматичного звільнення від усіх платежів, пов’язаних з утриманням спільного майна будинку.
Що робити, якщо вже заплатили за послугу, яку фактично не отримували?
У такій ситуації також можна вимагати перерахунку. Якщо за результатами перевірки підтверджується ненадання або неналежна якість послуги, відповідна сума має бути скоригована відповідно до встановленого порядку. Перерахунок за своєю суттю саме і полягає у зменшенні нарахованої плати за період порушення. Тобто факт уже здійсненої оплати сам по собі не означає, що споживач втратив можливість вимагати коригування.
“Моя головна порада споживачам У таких спорах документи набагато важливіші за емоції. Якщо послугу не надали, неякісно надали або надали не в повному обсязі, не варто просто ігнорувати платіжку. Потрібно зафіксувати порушення і запустити процедуру перерахунку. Оптимальна формула дій: «Не отримав послугу — зафіксував → повідомив → склав акт-претензію → попросив перерахунок → отримав письмову відповідь → за необхідності оскаржив». Саме такий підхід дозволяє законно не сплачувати вартість послуги, яка фактично не була надана, або домогтися зменшення плати за послугу неналежної якості”, - підсумувала Діна Дрижакова.
Читайте нас у Facebook
