“Балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. Путін просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру. Його треба зупинити. Потрібно, щоб він відчував, чого коштують його хворі амбіції”
"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ми не завжди цінуємо тих людей, які поруч з нами, і нажаль, їх дуже легко втратити в одну лише мить. Бо жінка — це муза, вона надихає, розуміє, підтримує. Але якщо вона вже йде — то в більшості випадків назад не повертається. Ця одна помилка може розривати твоє серце багато років поспіль, а, можливо, і до кінця життя.
Все, що залишили після себе "асвабадітєілі", - сміття, пусті домівки та вщент зруйновані вулиці
В Ізюмі більшість будівель або повністю зруйновані або частково пошкоджені окупантами. Місцеві жителі вже оговтуються від «русского мира», але вулиці ще майже пусті - виходять погуляти одиниці. У звільненому місті побував наш журналіст, зняв на відео руйнування та поспілкувався з людьми.
У центрі Ізюма журналіст зустрів подружню пару. Жінка розповіла, що була така рада після окупації побачити ЗСУ, що цілувала пікселі на формі військових.
Її чоловік поділився історією про те, як росіяни на початку березня обстріляли з танків житловий будинок, бо побачили українського військового, який заходив усередину. У цей час у підвалі були люди. Їх завалило цеглою, а розбирати завали окупанти почали приблизно за місяць. Люди виживали завдяки запасам їжі та води, але в результаті не всі вибралися живими з-під завалів.
"Які злочини були? Можемо розказати. Навпроти пішохідного мосту вистроїлися танки й всю ніч стріляли по будинках. Вони побачили, що там військовий зайшов погрітися в під'їзд, а в підвалі сиділи люди. Чоловік 30 там накрило зразу. Деякі люди вийшли наступного дня, а ще біля 30 там ще залишилися, і вони там були близько місяця. Вижили, але не всі, завдяки тому, що там була вода. Евакуйовувати їх було нікому. Люди почали самі відкопувати, бо знали, що там їх родичі", - каже чоловік.
Як не дивно, одним з основних видів злочинів росіян в Ізюмі було мародерство. Чоловік уточнив, що в його невістки забрали навіть білизну.
"Виносили, вивозили і пральні машинки, і все. Ми спочатку бачили таке по телевізору, важко було уявити, що в наш рік, в таку цивілізацію - таке", - додає жінка.
Діти у центрі Ізюма також розповіли, що загарбники часто вели хаотичний вогонь у місті та стріляли ракетами по житлових будинках. Батьки їм говорили уникати спілкування з росіянами. До слова, окупанти тікали з Ізюма під покровом ночі. Йдучи, вони висадили в повітря основні мости, що з'єднують місто через річку, залишивши цілим тільки пішохідний міст.
Ізюм - одне з найважливіших міст Харківщини з довоєнним населенням близько 48 тисяч людей, що лежить на 127 км на південний схід від Харкова та дуже близько від лінії кордону Донецької області. Навесні росіяни витратили кілька тижнів на його захоплення, завдавши місту величезних руйнувань артилерією та авіацією.
На початку прориву на Харківському фронті українські збройні сили частково оточили місто, в якому були зосереджені значні сили росіян та яке вони використовували як плацдарм для подальшого наступу на Донецьку область, а вже 10 вересня повернули місто під контроль України. Ізюм - це була стратегічна ціль у війні для обох армій. Втративши Ізюмський плацдарм, російські окупанти можуть забути про вихід на кордони так званої ДНР.
Нагадаємо, 14 вересня у звільненому українськими десантниками Ізюмі урочисто підняли прапор України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.