Як розвиватиметься ситуація на полях війни цього літа: прогнози

Ось уже 100 днів, як кожного ранку для кожного українця починається з військових зведень. Заспокійливі колись заяви Арестовича про ще два-три тижні вже давно нікого не заспокоюють. Час дивитися реальності відразу прямо в очі. Інформатор зібрав актуальні на цей момент думки експертів та оглядачів, щоб спробувати дати відповідь на питання – як може розвиватися літня кампанія на південному та східному театрі воєнних дій.

Літо почалося з обговорень гучної заяви американського президента Байдена про готовність США поставити в Україну «досконаліші» ракетні системи та боєприпаси. Про це він написав у колонці для The New York Times, яка була опублікована увечері 31 травня.

Зокрема, Джо Байден пообіцяв, що США продовжать постачання в нашу країну сучасного озброєння, включаючи протитанкові ракети Javelin, зенітні ракети Stinger, артилерійські та високоточні ракетні комплекси, радари, безпілотні літальні апарати, вертольоти Мі-17 та боєприпаси. Пізніше високопосадовці адміністрації президента США уточнили журналістам, що йдеться також про передачу Україні реактивних систем залпового вогню HIMARS, з боєприпасами з дальністю дії до 80 км. І це набагато далі, ніж в артилерійських систем, наприклад, яке передавалося до ЗСУ із США до цього моменту. Наприклад, гаубиці M777, які США вже постачають Україні, мають максимальну дальність дії близько 25 км.

За допомогою цих ракет Україна зможе завдавати ударів по оперативних тилах російських військ (складів озброєнь, військових частин, командних пунктів, транспортних вузлів), у тому числі на тимчасово окупованих територіях України.

Потрібно сказати, що подібні системи залпового вогню («Торнадо», «Ураган») є і в армії росії, але їх не так багато і точність їх значно нижче, ніж в американських систем. Річ у тому, що росіяни наводять на ціль через застосування навігаційної системи ГЛОНАСС, яка в Україні працює дуже погано.

Американська рука в російсько-українському реслінгу

Застосування українськими військовими американської реактивної артилерії може значно змінити оперативну картину на театрах військових дій. Оскільки в зоні ураження будуть будь-які військові об'єкти окупанта до 70 км від лінії фронту. У тому числі: склади боєприпасів і палива, командні пункти, та й власне позиції російської далекобійної артилерії, яка зараз завдає основної шкоди бойовим порядкам ЗСУ.

«Зважаючи на те, що написав Байден у колонці для New York Times, нам дадуть достатньо зброї, щоб зупинити рашистів. З цього приводу консенсус в адміністрації Байдена є. Щодо подальшого, українцям треба вчитися реалістично формулювати свої очікування. Після першої фази війни у ​​багатьох вони злетіли гіпертрофовано. Хтось уже звільняв Крим, але виявилось, що треба зупинити рашистів. На це ми матимемо зброю. А далі все залежатиме від дискусії на заході. І нам потрібно активно на неї впливати», – вважає головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Безперечно, в цей момент агресори намагаються максимально повно відіграти ситуацію на свою користь - хоча б на Донбасі. Така військова мета значно скромніша за більш ранні цілі: «взяти Київ за 3 дні», «розгромити ЗСУ за три тижні», «пробити коридор з Криму до Придністров'я». Але ці дії російських окупантів все ще смертельно небезпечні для України.

«Через сто днів невиправданої війни росії проти України українські військові показали себе набагато ефективніше, ніж очікувалося. Завзятість та рішучість української оборони, безумовно, здивували Кремль та російський Генштаб. Наразі вже можна сподіватися, що українські військові зможуть зібратися з силами та провести великий контрнаступ, щоб витіснити росіян. Зробити цей перехід – від оборони до наступу – може виявитися складним… Це може стати війною на виснаження, яке затягнеться тривалий час. Я хотів би, щоб українські військові взяли гору і відтіснили росіян, принаймні, до лінії 23 лютого, але війна на виснаження здається більш ймовірним сценарієм на найближчу перспективу», - вважає Стівен Пайфер, старший науковий співробітник Brookings Institution та колишній посол США в Україні.

Військове літо-2022: потрібно вистояти

В ізраїльського військового експерта Вадима Фріда склалося враження, що початок цього літа в ході російсько-української війни може складатися не дуже успішно для ЗСУ. Оскільки новими озброєннями із Заходу позиції будуть насичені поки що мало, а росіяни кидатимуть у бій абсолютно все, що вони мають. Тому червень, на його думку, може стати досить успішним для армії рф. І цей місяць Україні треба вистояти.

«Судячи з того, як зараз складається ситуація на всіх театрах воєнних дій – Донбасу та північного Причорномор'я, дивлячись на те, як формують та залучають резерви та росіяни, і як ЗСУ, можу зробити висновок, що для України червень (особливо перша половина місяця) може бути досить важкими з військової точки зору. Можу припустити, що на зниженні активності української армії позначиться нестача озброєнь та боєприпасів, загальна виснаженість військ. Дуже можлива тимчасова втрата нових територій на Сході. При цьому думаю, що деякі тактичні відступи в деяких місцях будуть розумними і необхідні задля збереження життів українських військових. У червні українській армії головне – вистояти стратегічно. Всій Україні потрібно вистояти у цей важкий період. І розуміти, що оскільки російська армія найближчого місяця покаже свою максимальну бойову ефективність, то інтенсивніше, ніж у червні, вони не зможуть уже проводити наступальні операції», - повідомив в інтерв'ю Інформатору Вадим Фрід.

На його думку, до середини літа ЗСУ розпочнуть масоване застосування сучасних західних зразків техніки, і це дозволить українській стороні остаточно перехопити ініціативу на полі бою.

Майбутній успіх ЗСУ у всій війні пов'язує із масованими західними військовими постачаннями ще один експерт – міністр оборони України (2019-20 рр.), а зараз керівник Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк.

«Зараз ми ясно розуміємо, що можемо перемогти, коли ми матимемо нові поставки військової техніки та боєприпасів. Тому ключове питання перемоги – співпраця з нашими партнерами. Раніше я вже казав: якби влітку ми мали всю техніку, яка нам потрібна, то навіть до зими ми могли б точно звільнити всі українські території, захоплені від 24 лютого. Єдиний момент – я не прив'язувався б стільки до часу, скільки до подій. А ключова подія – це надання нам озброєнь у тому обсязі, в якому нам потрібне. Як тільки це станеться, далі плюс 2-3 місяці, і в принципі ситуація отримає докорінні зміни», - так спрогнозував ситуацію Андрій Загороднюк.

Він також підвів межу під умовно символічною датою «100 днів великої війни» двома висновками.

Перший – українські військові зупинили ворога і на великій кількості напрямків атаки змусили його відійти назад. Тобто ЗСУ сильніше, ніж думали у всьому світі.

Другий – реальна боєздатність російських БТГр набагато нижча, ніж очікувалося. Їхня армія управляється, забезпечується і діє значно менш ефективно, ніж ми побоювалися.

«Основна маса експертів і фахівців вважали, що з третім у світі оборонним бюджетом $60 млрд у них буде якась суперармія. А суперармії то й нема, українська армія набагато ефективніша, як виявилося», - підсумував Андрій Загороднюк.

Що буде на Півдні та на Сході

До цього моменту на окремих ділянках фронту в Херсонській області ЗСУ провели низку досить вдалих тактичних дій – у районі Давидова Брода та північно-західного кута плацдарму російських позицій. Ці вдалі дії українських бійців поставили супротивника на деяких ділянках фронту у дуже незручне положення. Проте, на думку військових експертів, на Херсонському напрямку росіяни можуть готувати новий наступ, і для цього вже намагаються концентрувати сили та засоби.

«Цей тактичний успіх ЗСУ, за певних умов, цілком може перетворитися на оперативний. Причому, з явною та виразною перспективою на розростання в стратегічний (якщо ЗСУ вдасться зробити крок за Дніпро у його нижній течії). Але, все ж таки, на сьогоднішній день, я б не надавав особливого значення всім цим подіям на північному заході Херсонської області. Більше того, за моїми враженнями, командування військ противника на цьому напрямку, хоч і сконцентрувалося поки що на утриманні позицій, явно розраховує в майбутньому перейти до активних наступальних дій. Принаймні БРК 3К55 «Бастіон-П», який засікли у районі Долматівкиявно з'явився тут аж ніяк не для боротьби з корабельними угрупованнями ВМС України. А зосередження в районі Раденська свіжої танкової БТГр противника, перманентне посилення ППО на лівому березі Дніпра в комплексі з перекиданням підрозділів ракетних військ, включаючи ОТРК «Іскандер» та ТРК «Точка-У» в район Нечаєво-Олешки теж каже аж ніяк не про пасивні форми реакції на те, що відбувається з боку супротивника», - написав у своєму блозі військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець.

Що ж до обстановки на Донбасі, то тут російські війська перейшли до тактики «малих казанів». Тобто рашисти постійно намагаються створити хоч і не великі, але оточення для підрозділів ЗСУ.

«Наші війська насправді ведуть грамотно оборонні бої, десь відступають. Але цей відступ — не втеча. Цей контрольований відступ застосовується для того, щоб зберегти боєздатність наших військ. Не дати завдати значних втрат у озброєнні та живій силі нашим військам. І те, що вони скорочують свої апетити по оточенню великого угруповання наших військ, застосовують тактику малих котлів, це говорить про те, що їхні цілі починають звужуватися. Я не думаю, що їм удасться вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Наші війська, я гадаю, утримаються. Для цього вживаються всі заходи», - повідомив військовий експерт Микола Сунгуровський

Що ж до південного напрямку, то, на його думку, обов'язково необхідно враховувати, що росіяни обладнали там уже кілька ліній оборонних позицій, включаючи вкопані в землю старі танки Т-62, які для цього зняли з багаторічної консервації та привезли на Херсонщину. Але за грамотно спланованого наступу частин української армії, оснащених сучасними наступальними видами озброєнь, і тут можливий успіх.

«На півдні вони мають глибоко ешелоновану оборону. І прорвати таку оборону, сподіватися, що це буде для нас легкою прогулянкою не варто. Шапкозакидування тут недоречне. Ідуть важкі бої. Але що полегшує наше завдання, я вважаю, що зараз на передовій у них найкращі сили та найкраще оснащені в сенсі вогневого ураження. А ось другі ешелони, там куди слабші. У других ешелонах там розташовані частини Росгвардії, а не збройних сил РФ. І от якщо ЗСУ вдається прорвати першу лінію оборони, то завдання стане легшим. І наші війська на окремих напрямках зможуть переходити до роботи з тилів і по логістичних маршрутах, і по організації котлів – вже для їхніх військ», - підсумував Сунугровський.

У підсумку прогноз на це літо полягає в тому, наскільки швидко західні союзники зможуть наростити обсяги значних поставок для української армії, і наскільки ефективно бійці ЗСУ продовжать різати лінії постачання окупантів. Як показали бої біля Києва, агресор реально побоюється лише тоді за долю своїх військ, коли українці залишають півоточеного супротивника без регулярного підвезення боєприпасів та палива. Тоді рашисти вважають за краще відходити, залишаючи раніше захоплені території.

«Чи зможуть росіяни підтримувати бої після серпня? Я не бачу як. У них проблеми з логістикою, живою силою, транспортом та технікою. Я не знаю напевно, яка у них ситуація з артилерією та реактивними боєприпасами. Але ми знаємо, що у них закінчується високоточна зброя. Але я не впевнений щодо звичайної артилерії та ракет. Тому я все ще бачу, як битва на Донбасі триває місяцями, але й тут ЗСУ перейдуть до контрнаступу у вересні, або навіть до кінця літа у серпні. Також я бачу, що логістична ситуація в Україні покращується з кожним тижнем, а логістична ситуація в Росії стабільно хоч і повільно погіршується. До того ж, зараз у них немає ні союзників, ні друзів», - вважає генерал-лейтенант Бен Годжес, колишній командувач сухопутних військ США в Європі.

Тобто, до сьогодні Україна впевнено перейшла з етапу «встояти у війні» до нового рівня – до етапу «перемогти у війні». І як уже тепер абсолютно очевидно, перемогти Кремль українці можуть не в переговорних кабінетах і не намірами «зійтись десь посередині», лише борючись на полі бою.

Раніше Інформатор повідомляв, що російське командування часом відправляє солдатів у бій із лопатами.

Також писали про історію ядерного шантажу Кремля: як і коли російська ядерна зброя ставила світ на межу знищення.

Крім того, опублікували матеріал про те, чи відбудуться відчутні зміни у нашій країні після перемоги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.