Як оформити спадщину після пропущеного строку, пояснює Мін'юст
Мін'юст пояснив, як діяти спадкоємцям, які пропустили шестимісячний строк на оформлення майна.
Міністерство юстиції роз'яснило, що робити спадкоємцям, які пропустили встановлений законом шестимісячний строк для оформлення спадщини. Прийняти спадщину в такому разі все ще можливо, але доведеться скористатися одним із двох передбачених законом шляхів. Відомство нагадало, що відлік строку починається з дня смерті спадкодавця або з дня, коли його оголосили померлим. Якщо людина не проживала постійно зі спадкодавцем і не подала заяву вчасно, вона вважається такою, що спадщину не прийняла. Проте навіть у цьому випадку закон залишає можливість відновити право на спадкування.
Роз'яснення підготували фахівці системи безоплатної правничої допомоги разом із Міністерством юстиції. У матеріалі детально описано, кому заяву подавати не потрібно взагалі, а також які саме кроки чекають тих, хто строк пропустив.
За законом, спадкоємець, який на момент відкриття спадщини мешкав разом зі спадкодавцем, автоматично вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову. Такими, що прийняли спадщину, також вважаються:
- малолітні та неповнолітні особи;
- особи, цивільна дієздатність яких обмежена.
Якщо нотаріусу бракує документів про спільне проживання зі спадкодавцем, цей факт можна встановити в судовому порядку.
Для тих, хто постійно не проживав зі спадкодавцем і пропустив строк подання заяви, стаття 1272 Цивільного кодексу України передбачає два варіанти дій. Перший - отримати письмову згоду всіх інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Якщо вони погоджуються, звертатися до суду не потрібно: заяву подають нотаріусу, а в сільській місцевості - уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування.
Другий спосіб - звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд задовольнить позов лише тоді, коли встановить, що строк пропущено з поважної причини - через об'єктивні, непереборні й істотні обставини.
Які причини суд визнає поважними
Мін'юст навів перелік обставин, які судова практика визнає поважними причинами пропуску строку. Серед них:
- тривала хвороба спадкоємця;
- тривале перебування за межами України;
- відбування покарання в місцях позбавлення волі;
- необізнаність про наявність заповіту;
- велика відстань між місцем проживання спадкоємця і місцезнаходженням майна;
- складні умови праці, зокрема тривалі відрядження за кордон;
- строкова служба у складі Збройних сил України;
- необхідність отримання свідоцтва про смерть з апостилем, якщо смерть настала за кордоном.
Водночас у відомстві уточнили: саме лише перебування за кордоном не вважається непереборною перешкодою. Суд з'ясовуватиме, чи мала особа змогу подати заяву через консульство або дипломатичне представництво чи надіслати її поштою.
Натомість не визнаються поважними такі причини, як незнання строків і порядку прийняття спадщини, необізнаність про саме існування спадкового майна, похилий вік, відсутність коштів на проїзд чи непогода. Не зарахують суди й емоційні переживання через смерть родича, якщо вони не підтверджені медичним висновком про захворювання.
Що треба підготувати для суду
Головний доказ у таких справах - письмові документи, що підтверджують обставини, які завадили вчасно звернутися до нотаріуса. Це довідки медичних установ про стан здоров'я та лікування, підтвердження відрядження чи перебування за кордоном, а також інше листування, що фіксує причини затримки.
Раніше Інформатор повідомляв, що не втратити спадщину можна, якщо вчасно виконати конкретні юридичні кроки, які назвало Міністерство юстиції.
Також ми писали, що борги померлого переходять до спадкоємців, і Мін'юст пояснив головні правила, за якими відповідальність за зобов'язання спадкодавця розподіляється між тими, хто прийняв спадщину.
Крім того, Інформатор писав, що спадщина і подарунки від резидентів України нерезидентам оподатковуються за окремими ставками, а порядок сплати податку має свої особливості.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
