Всі види ядерних ракет Росії: Орешники скінчилися - чим Путін може вдарити ще

Чим відрізняються між собою російські носії ядерної зброї та які несуть найбільшу небезпеку

пуск ракети, ракета ярс, ракета орешник
Орешник після свого першого запуску став лише однією з ракет, якими Росія обстрілювала Україну.

Можливість нового удару загадковою ракетою "Орешник", яка влучила по заводу Южмаш в Дніпрі 21 листопада, вкрай низька. Певно росіяни битимуть чимось іншим. За часи Холодної війни СРСР накопичила вражаючий арсенал ракет, здатних нести ядерний заряд. Росія його ще трохи розширила. Щоб більше не плутатися у термінології, Інформатор вирішив розібратися, чим відрізняється міжконтинентальна балістична ракета від "Кинжала" та чому у дію пішла зброя із назвами, які ми досі не чули. 

Ракети крилаті та балістичні

За час війни ці назви напевно вивчили всі українці: Х-101, Х-22, Х-55, Калібр, Кинджал, Циркон, Іскандер. Таких ракет по Україні прилетіли одних – десятки, інших – сотні. Все вони здатні нести ядерний заряд (тільки, наприклад, Х-101 з ядерною бойовою частиною називається Х-102) і відрізняються лише типом.

Ракети зазвичай класифікуються за типом траєкторії польоту, за дальністю польоту, за типом боєголовки, за типом систем управління та наведення, за місцем та спрямованістю запуску, за типом двигуна. Нас цікавлять перші три класифікації.

Причому з боєголовкою вже зрозуміло – всі перелічені вище ракети універсальні (ядерна/неядерна). Але тут треба зробити ремарку: боєголовка "Орешника" - розділяється. Цим вона відрізняється від решти ракет, які раніше використовувала Росія.

За типом траєкторії польоту є чітка відмінність: крилаті ракети та балістичні ракети. Наприклад, крилаті ракети – Калібр, Іскандер-К, Х-101, Х-55, Х-22. Крилата ракета летить як літак - прямою траєкторією над землею. Якщо вона летить низько, то оминає рельєф місцевості.

Особливості: політ цих ракет керований аж до попадання. Він або задається заздалегідь або оператор може в окремих випадках коригувати курс під час польоту. Як наслідок, курс цих ракет може бути дуже складним – тому їх складно виявити та збити.

Крилаті ракети можуть летіти низько над землею, робити маневри. При цьому вони можуть рухатися з надзвуковою швидкістю - як Х-22. При цьому вона є дуже неточною. Це пов'язано з тим, що її основне призначення - влаштувати ядерний армагедон американському авіаносцю, а тут плюс-мінус пів кілометра особливої ​​ролі не відіграють.

Балістичні ракети – такі, як "Орешник", яким вдарили по Південмашу у Дніпрі. А також Іскандер-М, Воєвода, Кур'єр, Тополь-М, Ярс, Циркон, Булава, Сармат.

Навіть у цьому, здається, простому і зрозумілому розподілі є нюанси. Наприклад, ракету "Іскандер-М", яку в обивателів заведено вважати балістичною, більшість фахівців називають "квазібалістичною". А за ракетою Кинджал (нагадаємо - це той самий Іскандер-М, який стартує з літака), яку росіяни вважають "гіперзвуковою", закріпилася класифікація "аеробалістична".

Як далеко летить балістика

Зазвичай балістичні ракети поділяють між собою по дальності польоту (крилаті теж, але там це не стало такою принциповою ризницею). Проте тут, на диво, єдиної стандартної класифікації немає. Наприклад, американці розрізняють три основні групи балістичних ракет: міжконтинентальні, середньої дальності та навіть малої дальності. Росіяни - п'ять. 

Головна особливість "балістики" - природно, у русі балістичною траєкторією. Тобто ракета підіймається високо над Землею (в стратосферу) за рахунок власних реактивних двигунів, набираючи високу швидкість.

У цей час здійснюється корекція курсу. На максимальній висоті двигуни задають напрямок для удару, відключаються (і зазвичай відокремлюються). Ракета рухається за інерцією, яку посилює гравітація. Грубо кажучи, ракета б'є вертикально донизу.

Починаючи з балістичних ракет середнього радіусу дії, та у міжконтинентальних балістичних, точність перестає мати вирішальне значення (хоча у того ж "Іскандера-М" точність в ідеалі заявлена ​​в районі 1,5-2 м від мети). Це тому, що вони розраховані на ядерний заряд. А там помилка у сто метрів жодної ролі не відіграє (це як у Х-22, про яку вже йшлося).

Міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) – це ракети класу земля-земля, дальність польоту яких перевищує 5500 км. Так це визначено у ст. 2 договору ОСВ-2. Тобто, це такі ракети, які можуть знищувати цілі на інших континентах.

Цікаво, що крилаті ракети в СРСР теж розроблялися в міжконтинентальному варіанті: "Буря" (виріб Ла-Х), а також М-40 "Буран". Але на озброєнні Росії таких ракет зараз, мабуть, немає. МБР виявилися дешевшими, простішими та надійнішими.

Балістичні ракети, зокрема, МБР часто оснащуються боєголовками, що розділяються. Тобто ракета одна, а прильотів багато. Те, що спостерігалося під час удару по Дніпру.

Балістичні ракети середньої дальності - це таки, що можуть долати від 1000 до 5500 км. Той самий путінський "Орешник" потрапляє до цієї групи. Нюанс у тому, що ці ракети не перебувають на озброєнні з 1991 року відповідно до Договору ДРСМД (договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності). Але, як виявилося, у Росії над їх виробництвом працювали. Ось і з'явився експериментальний "Орешник".

За фактом ДРСМД було підписано, щоб убезпечити Європу від можливих ядерних ударів з боку Росії. Ударом по ПМЗ Путін показав, що таку зброю має.

І Європа на прикладі побачила, у чому різниця та чому такі ракети були під обмеженням. Крилата ракета Х-101 (вона, до речі, теж може вдарити на 5500 км) летить із району Каспійського моря до Дніпра понад годину. Крім того, більшість з них збиває українська ППО. А "Орешник" долетів за 15 хвилин, і збити його не вдалося. Принаймні поки що.

Кедр - Орешник: удар "новою" розробкою РФ по Дніпру

21 листопада росіяни запустили по Дніпру з Астраханської області РФ, як вважалося, міжконтинентальну балістичну ракету. Правитель РФ Володимир Путін заявив, що удар був завданий "новою балістичною ракетою "Орешник". У Повітряних силах ЗСУ заявили, що запуск МБР, як і попадання "Кинджала" за кілька секунд до цього, не спричинило значних наслідків.

Втім вже 22 листопада в ГУР заявили, що Росія 21 листопада вдарила по Дніпру не "Орешником", а ракетним комплексом "Кедр". Підлітний час цієї російської ракети з моменту запуску в Астраханській області до влучання в Дніпрі склав 15 хвилин. На ракеті було встановлено шість бойових частин: кожна - оснащена шістьма суббоєприпасами. Експерти, своєю чергою, підтвердили, що "Орешник" є балістичною ракетою середньої дальності, а не міжконтинентальною.

Пізніше 22 листопада керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов розкрив більше деталей про ракету "Кедр". За його даними, станом на жовтень 2024 року Росія мала виготовити два експериментальні зразки ракети зі складу ракетного комплексу "Кедр", одна з яких прилетіла по Дніпру 21 листопада. Розвідник також пояснив плутанину з назвою нової ракети РФ - каже, що "Орешник" є назвою науково-дослідної роботи, за якою вона вироблялась, а ось система її запуску називається "Кедр".

Володимир Путін 22 листопада оголосив, що "Орешник" - це нібито не модернізація старих систем, а новітня технологія. Правитель Росії похвалився, що такої зброї у світі начебто поки немає. Главі Кремля настільки захоплений запуском "Орешника" (вважаючи його, мабуть, демонстрацією величі РФ), що він привітав з ним росіян, як зі святом.

Чому по "Південмашу" прилетів "Орешник" і чи прилетить ще

Ще одне цікаве питання. Чому по Південмашу в Дніпрі Путін запустив саме "Орешник"?. Адже стосовно цієї ракети питання звучить інакше: чи може вона нести неядерну боєголовку (бо для ядерного удару вона створена за умовчанням). Більшість експертів вважає, що звичайна бойова частина для "Орешника" просто не створена, оскільки в ній немає жодного сенсу. Тому на "Південмаш" з неба падали макети та болванки.

Експерт Канадського інституту з питань зовнішньої політики Максим Старчак у коментарі "Голосу Америки" висловив думку, що Кремль шукав навіть не ескалацію, а "красиву" відповідь на удари ATACMS. І знайшов її.

"(Пуск "Орешника" - це) - незвичайно, звісно, ​​але не дивно. У цій війні Росія піднімає з пилу багато різного барахла", - заявив експерт, нагадавши, що "Орешник" - це перероблена МБР Р-26 "Рубєж", яку так і не почали виготовляти.

Додамо, це була "гарна відповідь" на адресу саме американців. Мовляв, ви вийшли із договору про ракети середньої дальності? Розпишіться – отримайте, "ось наша страшно секретна ракета середньої дальності, яку ми після цього створили".

Якщо Росія захоче завдати по Україні ядерного удару, це можна зробити за допомогою будь-якої з російських ракет. А також бомбою з літака, пострілом з гаубиці та навіть залпом з міномета (відповідні тактичні заряди існують).

Якщо ж Путін захоче ще чимось здивувати без "ядерки" - можна запустити по "Південмашу" "Ярс" звідкись із Сибіру або навіть "Булаву" з Північного Льодовитого океану. Гучний ефект гарантовано, та й Зеленський цього разу мати рацію (а не як зараз), якщо скаже, що по України вдарили МБР.

У цьому розкладі сенсу в "Орешнику" немає. Новизну він уже втратив і тепер сприйматиметься як "Калібр", у кращому разі - "Кинджал". Без ядерної боєголовки ніякого бойового значення він не має, сходяться на думці багато експертів (до того ж є підозра, що неядерна бойова частина для "Орешника" не розроблялася).

Крім того, за оцінкою ГУР, окупанти виготовили від двох до 10 таких ракет. Нудні обличчя російських міністрів і генералів, у присутності яких глава Кремля 22 листопада хвалився, що серійне виробництво "Орешників" "практично налагоджене", натякають, що Путін у цей момент, швидше за все, фантазував, і ракет немає в природі.

Напрошується висновок: нових ударів "Орешником", скоріш за все не передбачається. Можуть бути ти чи інші "експериментальні зразки", якщо Росія встигла підготувати ще щось "надсекретне". Або, навпаки, щось дуже старе. 

"Може, ще розкопають (для пусків) якісь старі радянські ракети, що йдуть на утилізацію, але їх також незначна кількість. Для організації піар-події такі ракети ще згодяться, але ні на що вони серйозно вплинути не можуть", - підсумував Старчак.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube