Віткофф і Кушнер погрожували Україні відключенням розвідданих через удари по НПЗ Росії - Axios
Стів Віткофф та Джаред Кушнер поставили вимогу українській делегації під загрозою припинення обміну розвідданими. У Вашингтоні погрози заперечують
Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час перемовин у Маямі 10 жовтня погрожували українській делегації відключенням розвідданих, якщо Київ не припинить атаки на російські нафтопереробні заводи. Вісім годин перемовин у Маямі в п'ятницю завершилися кризою в стосунках Вашингтона і Києва саме через питання ударів по російській нафтопереробці. Американська сторона заперечує, що погроза пролунала саме в такому вигляді.
Про це з посиланням на українського посадовця пише Axios. За словами джерела видання, обізнаного з перебігом перемовин, саме ігнорування президентом Володимиром Зеленським пів десятка прохань США зупинити удари по заводах підштовхнуло Трампа укласти дизельну угоду з Путіним.
"Атаки на нафтозаводи завдають болю Росії, але й завдають болю США", - заявив американський посадовець виданню Axios.
Американський посадовець прямо заявив виданню, що Зеленський невірно зчитує ситуацію. Продовжуючи бити по нафтозаводах, український лідер, за його словами, підриває добру волю, яку напрацював із Трампом за останні шість місяців. Водночас сам Зеленський в інтерв'ю Axios після оголошення угоди сказав, що угода стала для нього несподіванкою, і назвав її нечесною та невиправданим подарунком Путіну.
З'ясовують, хто мав зупинити удари першим
Зеленський ще до скандалу повідомляв Трампу та його посланцям, що готовий припинити удари по російських нафтозаводах, якщо натомість Росія зупинить атаки на українські електростанції. Проте за даними Axios, Трамп хотів, щоб Україна в односторонньому порядку відмовилася від ударів по НПЗ - адже вони впливали на високі ціни на пальне у самих США. Видання зазначає, що президент США не вважав удари по нафтозаводах рівнозначними російським атакам на українську енергосистему.
Під час перемовин у Маямі Віткофф і Кушнер також представили українській та європейській делегаціям повоєнний пакет для України - з ідеями щодо фінансування відбудови, відновлення армії та покриття бюджетного дефіциту, а також обговорили дорожню карту вступу в ЄС і майбутні відносини Києва з НАТО. Водночас, за даними джерела Axios, посланці розглядають можливість поїздки до Москви та Києва наступного тижня для обговорення мирних пропозицій, хоча п'ятнична криза може вплинути на ці плани.
Чому дизельна угода загострила кризу
Удари України по нафтозаводах Росії останніми місяцями виявилися настільки ефективними, що спровокували в країні-агресорці енергетичну кризу та змусили Москву запровадити заборону на експорт дизелю. Саме на тлі цього дефіциту Трамп і домовився з Путіним про масштабні поставки російського дизпалива на світовий ринок, скасувавши відповідні санкції. Під час телефонної розмови з Трампом Путін, за словами його радника Юрія Ушакова, відмовився брати на себе зобов'язання щодо відновлення мирних переговорів із Києвом, пояснивши це українськими ударами по Москві та інших містах під час виборів до російського парламенту.
Рішення Вашингтона скасувати санкції на невизначений термін уже отримало критику з боку Києва: США скасували обмеження на торгівлю російськими нафтопродуктами без жодних зустрічних зобов'язань Росії щодо припинення ударів по українській енергетиці. Президент Зеленський назвав будь-яке послаблення санкцій без чіткої деескалаційної угоди очевидною слабкістю, яка лише розв'язує Кремлю руки для продовження терору, і запропонував Вашингтону дзеркальну домовленість: Україна не б'є по нафтозаводах, якщо Росія не руйнує українську енергетику.
Інформатор писав, що аналітик Олексій Копитько розібрав реальний зміст угоди Трампа і Путіна і дійшов висновку, що обіцяні обсяги російського дизелю настільки мізерні, що не можуть вплинути на світові ціни, а скасування санкцій слугує радше сигналом ринку, ніж реальною торговельною домовленістю.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
