Виробник ракет PAC-3 може передати ліцензію Україні - чому монополіст сам себе переграв
Дефіцит протиракет змушує шукати альтернативи - від корейських комплексів до NASAMS, тому монополіст ракет до Patriot ризикує втратити ринок
Передача ліцензії на виробництво ракет PAC-3 до зенітно-ракетного комплексу Patriot є цілком реальним сценарієм. І саме затяжний дефіцит цих боєприпасів підштовхує партнерів до такого кроку. Монополія американського виробника, яка роками трималась на репутації "знака якості США", тепер обертається проти нього самого - бо ринок вже шукає замінники.
Про це йдеться у аналітичному коментарі щодо перспектив передачі ліцензій на ракети до Patriot військового експерта Івана Тимочка у етері телеканалу Київ 24. Виробник PAC-3 фактично сам спровокував пошук альтернатив - довготривалий дефіцит ракет змусив союзників звернути увагу на південнокорейські комплекси, ізраїльські системи (Iron Dome - ред.) та NASAMS. Ці напрямки розвиваються паралельно, і монополіст ризикує втратити домінування на ринку.
"Абсолютно ймовірно, [що Україна отримає ліцензію до ракет для комплексів "Петріот"]. Власне, той виробник ракет переграв сам себе. Оскільки довготривалий дефіцит на ці ракети призведе, та й вже призвів до пошуку альтернативи. Тобто всі прекрасно розуміють, що альтернатива є і є питання їхнього нарощування", - сказав Тимочко.
Patriot - складний комплекс, який потребує близько 100 фахівців різного профілю для повноцінного обслуговування. Розгалужена система підготовки персоналу формувалась роками під американські стандарти безпеки - і це ще один чинник, що стримує швидкий перехід до альтернатив. Водночас саме ця складність не зупиняє пошук: йдеться про гібридні рішення - зокрема розробку дроноракет для протидії балістичним цілям.
Окремим треком залишається питання запасів у Європі. Союзники акумулюють ракети PAC-3 для власних потреб - і тут виникає ризик, що вони також "переграють самі себе": накопичені запаси можуть знецінитись, якщо технології підуть уперед і з'являться дешевші або ефективніші перехоплювачі, попереджають експерти.
Що змінила війна в Україні для антибалістики
Бойовий досвід в Україні довів, що технології не стоять на місці, і обидві сторони постійно адаптуються. Росія, знайшовши прогалину в системі ППО, намагається використати її з максимальною шкодою - саме тому тиск балістичних ударів не слабшає. Це прискорює роботи над альтернативними засобами перехоплення з боку України та союзників.
Отримання ліцензії на виробництво протиракет PAC-3 залежить не лише від політичної волі США - ключовими залишаються міжнародний контроль, безпека виробництва та доступ до американських компонентів. Першим кроком має стати політична домовленість між країною-виробником і США, які володіють технологіями. Окремо потрібні бізнесові домовленості з компанією-власником прав на ракету.
Навіть передача ліцензії Україні не зможе критично пришвидшити загальне виробництво цих ракет у світі - причиною є дефіцит ресурсів, зокрема мінералів, двигунів та електроніки. Без збільшення виробництва компонентів створення нового заводу не наростить загальний обсяг. Показовий приклад - Японія, єдина країна у світі, яка ліцензійно збирає ракети до Patriot з американських комплектуючих, і навіть на це їй знадобилося два роки.
Зеленський і ліцензійне питання на порядку денному
Попри певні зміни в риториці, низка експертів переконана, що США штучно гальмуватимуть передачу ліцензії Україні - американці не хочуть втрачати монополію, адже це не просто монополія, а позиціонування на ринку. Водночас Україна вже готується до виходу на ринок власної ракети-перехоплювача FP-7.х від компанії Fire Point за орієнтовною ціною близько 700 тисяч доларів. Це суттєва економія порівняно з Patriot PAC-3, одиниця якого коштує близько 3,8 мільйона доларів.
Питання виробництва ракет PAC-3 в Україні стало одним із ключових на переговорному треку із союзниками. Уже до грудня 2026 року Європа планує розгорнути власний протибалістичний щит на основі радара Hensoldt TRML-4D та головок самонаведення IRIS-T від компанії Diehl Defense. Паралельно Київ наполягає на отриманні американської ліцензії як окремого пріоритету.
Польща розпочала локалізацію ще з 2018 року після придбання двох батарей Patriot, однак їй дозволили виробляти лише окремі елементи - шасі, генератори та мікродвигуни поперечного маневрування. На цю вузьку задачу пішло 7 років: домовленість підписали у 2019 році, сертифікат на виробництво підприємство отримало лише у вересні 2025 року. Україна, яка запізно долучилась до цих переговорів, вимагає ліцензій на виробництво ракет Patriot вже зараз - без многорічного офсетного циклу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
