Офіцер ГУР Владислав Реут отримав 60 діб під вартою за вбивство підозрюваної у замаху на Єрмолаєва в Монако, він спростовує свою вину
Суд обрав запобіжний захід чинному офіцеру ГУР Владиславу Реуту у справі про вбивство Анастасії Березовської - жінки, яку підозрювали у замаху на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако. Тіло Березовської знайшли під Києвом, а самого Реута затримали разом із колишнім силовиком Віталієм Жиковичем. Реут проведе під вартою 60 діб без права на заставу - саме такий термін вимагала прокуратура.
Як повідомив кореспондент Інформатора безпосередньо із залу засідання, Реут спростовує свою вину у вбивстві Березовської. Він стверджує, що Жикович запросив його допомогти з охороною якоїсь жінки, якій "загрожувала небезпека від третіх осіб" та яку "треба сховати".
Потім Жикович неочікувано вбив жінку. Реут нібито просив цього не робити.
"Коли він поставив зброю на запобіжник, я сказав, що цього робити не можна, її треба сховати. Але він сказав, що це лише для того, щоб залякати її, якщо та почне панікувати або поводити себе агресивно", - заявив Реут під час судового засідання.
Офіцер також розповів суду, що перший постріл Жикович зробив жінці у потилицю - вона впала, після чого пролунали ще постріли. Загалом, за словами Реута, було зроблено 4 постріли.
"Або ми її, або – нас", - нібито заявив Жикович, щоб пояснити свій вчинок, зі слів Реута.
Після цього Жикович наказав Реуту копати яму та зняв із загиблої кросівки й забрав усі особисті речі. Реут заявив, що наполягатиме на поліграфі, аби довести свою непричетність.

Вже відомо, що Віталій Жикович, інший підозрюваний у вбивстві Анастасії Березовської, також свою вину не визнає. Про це Інформатору розповів адвокат Жиковича Анатолій Іванов.
За його словами, працівник ГУР Реут спершу зізнався у вбивстві. Але під час вручення підозри вказав, що Березовську застрелив Жикович. Адвокат стверджує, що саме Реут, а не його підзахисний, вбив Березовську. Також Іванов підтвердив, що обидва підозрюваних знайомі між собою.
Проте до Жиковича у правоохоронців може бути набагато більше питань. Віталій Жикович - колишній працівник поліції. За даними розслідувачів "Схеми" він також був повʼязаний із Службою безпеки України.
Раніше стало відомо, що у підвалі у будинку Жиковича було знайдено приміщення для тортур. Там навіть знаходилося відповідне обладнання.
"Це не катівня, це бомбосховище, в якому є лопати і сокира, щоб у випадку прильота себе відкопати", — вже прокоментував той факт адвокат Іванов.

Коли ця новина готувалася до публікації, вже було відомо, що суддя Печерського суду Новак вибрав для Реута запобіжний захід - тримання під вартою без права застави, терміном на 60 днів. Це повністю співпало з вимогами прокурорів. Рішення щодо запобіжного заходу щодо Жиковича ще немає. Прокурори висунули щодо нього такі самі вимоги – під вартою без застави.

29 червня близько 21:00 в Монако стався вибух - постраждали троє людей, двоє з яких отримали дуже тяжкі поранення. Серед постраждалих був український бізнесмен Вадим Єрмолаєв та його близькі. Після вибуху розпочалась масштабна операція з пошуку підозрюваного.
Спочатку слідство шукало чоловіка, однак пізніше журналісти з'ясували, що підозрюваною є жінка, яка могла видавати себе за чоловіка. 3 липня Інтерпол оголосив у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську - за підозрою у встановленні вибухового пристрою в Монако.
На той момент Березовська вже перебувала в Україні. Вона перетнула кордон двома днями раніше.
Того самого дня, 3 липня, за даними правоохоронців, Березовська була вбита неподалік від Юрова на Київщині. Слідство вважає, що Реут і Жикович, ймовірно, причетні й до замаху на Єрмолаєва. Є дані про неодноразові перекази коштів на криптовалютні та банківські рахунки Березовської. Якщо це відповідає дійсності, то Реут і Жикович знають справжніх замовників злочину.
Нагадаємо, Нацполіція, СБУ, ГУР і ОГП спільно затримали офіцера ГУР та колишнього силовика. Те, що серед підозрюваних виявився чинний співробітник військової розвідки, надає справі особливої гостроти й неминуче ставить питання про можливу інституційну причетність.