Від навчання під землею до переїзду на захід: як запобігати трагедіям, подібним до обстрілу Полтави
В результаті ракетного удару по Полтавському військовому інституту загинула 51 людина і понад 200 поранених. Аналізуємо, чому місто виявилося вразливим до атаки і які уроки варто винести
У вівторок, 3 вересня, Росія завдала удару по Полтавському військовому інституту зв’язку, в результаті якого загинула 51 особа(станом на 20:00), а майже триста - отримали поранення. Цей напад викликав численні питання щодо обороноздатності міста, організації евакуації та загального стану безпеки військових об'єктів у тилових регіонах України.
Інформатор проаналізував трагедію в Полтаві. Чому вона сталася та які висновки потрібно зробити.
Порівняння з попередніми атаками та ігнорування тривоги: що відрізняє трагедію в Полтаві?
Трагедія в Полтаві схожа на інші атаки на тилові об'єкти, зокрема на ту, що сталася 3 листопада 2023 року у селі Зарічне Запоріжжя. Проте сьогоднішній обстріл має свої унікальні риси. Як і в багатьох інших випадках, удар був завданий балістичними ракетами, ймовірно, "Іскандерами". Відмінністю ж стало те, що проміжок між оголошенням тривоги та ударом був надзвичайно коротким (від Бєлгорода до Полтави підлітний час ракет приблизно до двох хвилин - ред.), через що евакуація людей до укриття виявилася фактично неможливою, йдеться в офіційній заяві Міноборони.
Інша особливість полягає в тому, що метою атаки були конкретні приміщення, а не загальне місце дислокації особового складу. Про це пишуть військові пабліки з посиланням на дані курсантів коледжу, який зазнав атаки. Мовляв, весь особовий склад знаходився в укритті і майже всі встигли евакуюватися. А велика кількість жертв пояснюється службовою недбалістю.
"Насправді часу для того, щоб спуститися в укриття було достатньо, хвилини 2 точно. Дякуючи начальникам, які підганяли людей, всі курсанти були в укритті. Наряд також перебував в укритті. Наразі особовий склад знаходиться в укритті. Медичним персоналом було надано психологічну та медичну допомогу курсантам які цього потребували. Курсанти, які більш-менш тримали себе в руках - допомогали курсантам в шоковому стані" - повідомили курсанти коледжу.
На жаль, інформація, що частина мобілізованих і контрактників, які загинули у приміщенні коледжу, проігнорували тривогу.
"А тепер пояснимо в чому різниця між тим, як ходять в укриття курсанти та всі інші. Курсанти - примусово і під контролем офіцерів, а всі інші - здогадайтеся. Срали ті контрактники та мобілізовані на укриття. От і все. Немає зради, не було там шикування. Вони просто були в приміщенні коледжу і не встигли вийти", - пояснює паблік slon.fm.
Державне бюро розслідувань вже відкрило кримінальне провадження щодо ракетного удару з загиблими. Йдеться про недбале ставлення до військової служби. Це 4 статті 425 ККУ, за якою передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Будівництво підземних вузів, маскування об'єктів та симетричні удари по Росії: висновки для командування
Полтава, як важливий навчальний центр з військовим інститутом, мала б бути краще захищеною. Проте, як показала ця атака, місто було погано прикрите або ж зовсім не мало належної системи протиповітряної оборони. Хоча в Полтаві розташований військовий навчальний заклад, який має стратегічне значення, заходи з його захисту не відповідали реальним загрозам. В умовах постійної загрози з боку Росії, навіть тилові області мають бути готові до можливих ударів, а Полтава виявилася неготовою до такої ситуації.
Трагедія в Полтаві висвітлила важливі уроки, які повинні бути враховані середнім і вищим командуванням. Перш за все, необхідно переглянути стратегію розміщення військових навчальних закладів. В умовах, коли балістичні ракети можуть досягати своїх цілей за лічені хвилини, варто розглянути можливість перенесення таких об'єктів до західних областей України, де вони будуть краще захищені від атак. Або й зовсім - зачинити такі наземні вузи або будувати їх під землею.
Таку ідею озвучили брати Яковлеви, які зараз проходять службу в лавах ЗСУ на посаді снайперів. Вони запевняють, що необхідно розробити та впровадити підземні навчальні центри та укриття для військових. Мовляв, цей підхід вже показав свою ефективність у цивільних школах і повинен бути адаптований для військових установ. Такі заходи не лише забезпечать збереження життя курсантів та офіцерів, а й зменшать витрати на ліквідацію наслідків атак.
Також військові зазначають, що вузи не треба робити секретними, але підвищити рівень безпеки можна. Наприклад, не здавати місце дислокації військових, як це зробили у Полтавській ОВА.
"Не шикувати особовий склад кожен день (хоча вже відомо, що шикування 3 вересня у Полтаві не було - ред.), зробити підземні навчальні класи, не підвозити особовий склад колонами, не ходити у формі посеред міста, розподілити навчання на декілька змін у різних місцях та багато інших речей", - перелічують всі відповідні заходи брати Яковлеви.
Волонтер Сергій Стерненко вважає, що трагедії у Полтаві можна було б уникнути, якби правила безпеки існували не лише на папері. Він пише про маскування, розподілення військових і інші заходи, завдяки яким жертв трагедії було б більше.
"Розосередження людей? Не чули. Маскування? У нас в містах "маскують" місця перебування особового складу буквально зеленими масксітками. Правилами безпеки нехтують навіть у містах ближнього тилу, тому що вже казати про Полтаву. Винних як завжди не буде. Якийсь час будуть наради, особистий контроль і вказівки, щоб ніколи більше. А потім такі трагедії будуть повторюватися знову і знову", - коментує він терористичний удар росіян.
Що стосується прогнозу Стерненка, що якийсь час після трагедії буде імітація бурхливої діяльності у вигляді нарад, взяття справи під особистий контроль тощо, то тут впадає в око символічна заява Сухопутних військ ЗСУ, які вже оприлюднили одне зі схожих на чергове звернень. В ньому вони обіцяють провести ретельне розслідування, щоб встановити, чи були вжиті всі необхідні заходи для забезпечення безпеки військовослужбовців на об'єкті, та чи належно здійснювалося керівництво закладом в умовах постійної ракетної загрози з боку противника.
"Заходи щодо убезпечення особового складу на обʼєктах будуть посилені, як і вимоги до дисципліни та до командування наших частин. Разом з військовим керівництвом держави закликаємо міжнародних партнерів пришвидшити надання допомоги, яка дозволить відсунути смертоносну російську зброю від українських кордонів", - йдеться у заяві Сухопутних військ.
Що ж стосується маскування військових об'єктів, то навряд чи воно завадить росіянам завдати ударів по будь-якій точці України - у Ковелі чи Львові - бо військові вузи неможливо зробити абсолютно секретним закладом без витоку інформації, вважає український військовий Станіслав Бунятов, автор Telegram каналу "Говорять Снайпер+". І якщо у ворога ціль - вищий військовий навчальний заклад, то він по ній влучить, додає він.
Як пише Бунятов, одним з варіантів, щоб запобігти подібним атакам з боку Росії, може бути закриття військових навчальних закладів в Україні або симетричні удари по військових закладах Росії. Адже ціллю було приміщення, де навчалися курсанти. І вони, за його словами, знаходилися не на шикуванні.
"Єдиний варіант запобігти втратам від подібних обстрілів - закрити ВВНЗ на період війни, це неможливо, влучання в будь-який навчальних заклад, під час шикування чи ні, приведе до 100% втрат, бо це скупчення особового складу. Ціллю був не плац, а приміщення в якому загинули курсанти, ті хто загинули на плацу знаходилися там не на шикуванні. Русакам по@уй куди бити, по 16-17 річним курсантам, по лікарням чи по дитячим садочкам. Ось така реальність", - написав він.
Тож, логічно, що Україна потребує рішучих дій у відповідь на нові виклики, що постають перед нею. Найефективнішою відповіддю стали б дозволи на удари по об'єктах у безпосередній близькості до Росії або в самій Росії. Саме ці направлені й далекобійні атаки могли б стати ключовим елементом нової стратегії захисту. Також слід прискорити процес отримання та розгортання західних систем протиповітряної оборони, таких як ракети JASSM, що вже обговорюються.
Поки Україна не може повноцінно відповідати на удари "Іскандерами", необхідно зробити все можливе для захисту військових об'єктів та мінімізації жертв серед особового складу. Трагедія в Полтаві має стати сигналом для серйозного перегляду підходів до захисту тилових регіонів та військових об'єктів, що розташовані там.
Що відомо про трагедію у Полтаві
Внаслідок удару балістикою по Полтаві пошкоджено 10 будинків, у місті збирають донорську кров, а на місці ворожого удару розгорнули оперативний штаб для надання допомоги мешканцям.
За наявною інформацією від Міноборони, ворог використав дві балістичні ракети. Часовий проміжок між тривогою і прильотом смертельних ракет був настільки коротким, що застав людей в момент евакуації до бомбосховища. Попередньо, більшість загиблих у Полтаві, - це мобілізовані, які проходили навчання на курсах в коледжі, повідомляють пабліки. Тобто це вчорашні цивільні.
Відзавтра, 4 вересня, область – у триденній жалобі. Про це повідомив голова Полтавської ОВА Філіп Пронін.
Трагедія у Полтаві нагадала багатьом ракетну атаку 3 листопада минулого року, коли російські війська вдарили ракетою "Іскандер-М" по військовим 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, яких вишикували на захід до Дня ракетних військ і артилерії. Захід організували у 20 км від лінії фронту - у селі Зарічне Запорізької області. Унаслідок атаки Україна також втратила багато своїх захисників, військове командування покарання не понесло.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
