Після атаки 12 жовтня експерт Дмитро Следюк пояснив, скільки етапів проходить інформація про ракетний запуск до ухвалення рішення про оповіщення населення, невчасність оголошення може не мати нічого спільного з тим, що Україна не отримала розвідувальних даних від партнерів
Балістичний удар по Києву та Харкову 12 жовтня, коли вибухи пролунали ще до оголошення повітряної тривоги, став приводом для публічної дискусії про причини затримки сигналу оповіщення. Військові експерти розходяться в оцінках, наскільки небезпечним прецедентом це стало для українців, які фізично не встигли зорієнтуватися. Керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк в етері Київ 24 пояснив, чому система оповіщення не спрацьовує миттєво навіть за наявності розвідданих.
За його словами, головна проблема навіть не в тому, скільки часу є у людини на реакцію, а в тому, скільки часу потрібно самій системі, щоб ухвалити рішення про оголошення тривоги. Следюк зазначив, що оголошення тривоги - це багатоетапний процес, який включає спостереження за запуском, аналіз траєкторії ракети і лише потім передачу інформації до центрів прийняття рішень.
"Одні люди спостерігають за самим запуском ракети, далі він аналізується, бо коли ракета тільки почала політ, ще незрозуміло, куди вона летить. Далі відстежується її траєкторія, далі інформація передається, умовно кажучи, в центри прийняття рішень, і там вже вирішують, треба чи не треба оголошувати тривогу", - пояснив Следюк.
Експерт додав, що для ракет, які запускають з Брянської області Росії, час підльоту настільки малий, що сигнал тривоги фізично може пролунати вже під час вибухів або навіть пізніше. За його оцінкою, навіть якби тривога надійшла вчасно, у пересічного киянина було б у кращому разі кілька хвилин, щоб підвестися і дійти до коридору.
"Давайте не забувати, що є також людський фактор. Це не автоматична система. Є людина, яка приймає рішення, чи оголошувати тривогу. Бо кожне оголошення тривоги - це зупинка якихось процесів у нашій країні. Чисто теоретично ми можемо постійно оголошувати тривогу і всі сидітимуть в укриттях, але тоді в нас просто закінчиться життя", - наголосив Следюк.
Щодо погроз США призупинити передачу розвідданих, Следюк визнав, що деталі цієї співпраці публічно невідомі, тому можна лише спекулювати на цій темі. Він нагадав, що Україна не має власних розвідувальних супутників і літаків дальнього радіолокаційного виявлення, тож залежність від партнерів справді існує.
"У нас ще є європейські партнери, в яких частково ця технологія є, тому чи буде це просто крахом системи української розвідки - скоріше за все, що не буде. Чи це ускладнить нам життя - безумовно, ускладнить", - зауважив Следюк.

Уже 13 жовтня президент Володимир Зеленський підтвердив, що під час удару 12 жовтня розвідданих від партнерів дійсно не було надано. Це сталося на тлі заяв американської сторони про можливе призупинення обміну інформацією, якщо Україна не припинить удари по нафтопереробних заводах Росії.
Радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов одразу після обстрілу закликав не поспішати з висновками і нагадав, що рік тому вже траплялися випадки, коли повітряну тривогу в Україні оголошували вже після вибухів або одночасно з ними. Фахівці пояснюють це розташуванням пускових установок С-400 на Брянщині, звідки до цілі в Україні ракета долітає за лічені хвилини - часу на повноцінне оповіщення населення просто не вистачає.
Раніше Інформатор писав, що крім розвідданих та програми Purl у США є й інші важелі тиску на Київ - зокрема постачання протиракет PAC-3 для комплексів Patriot та оновлення авіоніки для F-16, і найбільш вразливим напрямом експерти називають саме забезпечення Patriot. Також ми писали, що військовий аналітик Олексій Гетьман запевняв: Україна зможе продовжувати боротьбу навіть без американських розвідданих, адже обмін інформацією носить двосторонній характер і Київ так само ділиться з Вашингтоном важливими даними про дії Росії. Крім того, Інформатор повідомляв, що наразі США продовжують безкоштовно передавати Україні розвіддані для ударів по Росії, і значну роль у збереженні цієї співпраці, за даними журналістів, відіграє директор ЦРУ Джон Реткліфф.