Великий податковий закон: МВФ вимагає від Свириденко страшних речей
У проєкт закону війде податок на цифрові платформи, скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок та закріплення ставки військового збору на рівні 5%
Більшість непопулярних податкових вимог міжнародних партнерів вирішили об'єднати в одному законопроєкті. Однак для його ухвалення уряду доведеться йти на компроміс з народними депутатами. В УП розбирались, які шанси на успіх.
Протягом останнього візиту директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої до Києва у січні урядовці та парламентарі намагалися переконати її пом'якшити деякі вимоги МВФ. Особливо ті, які стосуються перегляду податкових норм. Зокрема, йдеться про:
- ухвалення закону про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро;
- ухвалення закону про оподаткування доходів від цифрових платформ (його часто називають "податком на OLX");
- закріплення ставки військового збору на рівні 5% назавжди (наразі передбачається, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, який настане після скасування воєнного стану);
- ухвалення рішення, яке заборонить ФОПам-платникам єдиного податку брати участь у державних тендерах;
- внесення до Ради законопроєкту про запровадження податку на додану вартість для ФОПів;
внесення законопроєкту про запровадження критеріїв трудових відносин, аби побороти схему з використання ФОПів замість найму.
Хоча розмір програми з МВФ незначний – "лише" 8,2 млрд дол., розтягнуті на наступні 4 роки – проте без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, 90 млрд євро від Європейського союзу – головного джерела покриття дефіциту бюджету та закупівлі озброєння на наступні 2 роки. А отже, альтернативи тому, аби виконати все обіцяне, в України немає.
Один великий закон та маленький пряник
В парламенті політична криза. Багато депутатів грають у гру: "чим гірше уряду – тим краще". Через складну ситуацію зі збором необхідних 226 голосів більшість непопулярних податкових вимог вирішили об'єднати в один законопроєкт. Співрозмовники ЕП у парламенті вже встигли охрестити його "одним великим податковим законом" – за аналогією з "Одним великим прекрасним законом", ухвалення якого Конгресом США у 2025 році вимагав Дональд Трамп.
В українську версію One big beautiful bill увійде податок на цифрові платформи, скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок та закріплення ставки військового збору на рівні 5%. Усі ці норми планують включити у законопроєкт про оподаткування цифрових платформ між його першим та другим читаннями.
"Відповідні правки вноситиме уряд", – не під запис висловлює своє сподівання один із депутатів Ради.
Як знайти голоси на настільки непопулярні зміни? Ймовірно, аби заохотити депутатів підтримати підвищення податків, їм запропонують "пряник". Троє співрозмовників ЕП у Раді та керівництві "Слуги народу" називають таким "пряником" скасування довічного статусу PEP (politically exposed person – політично значущої особи).
"Для депутатів це дійсно болюче питання, адже цей статус фактично закриває для них роботу з більшістю банків. Наприклад, Приватбанк просто без розбору блокує рахунки PEPам. Через це у нас ніхто не хоче йти в публічну службу", – розповів ЕП один з депутатів, ознайомлений з планами переглянути цей статус.
Депутати вже не вперше намагаються зняти із себе довічний статус PEP. Восени 2022 року вони проголосували за правку, яка залишала статус PEP лише на 3 роки після звільнення, а не на все життя. Однак згодом, з великими труднощами та під тиском того ж МВФ та інших партнерів, довічний статус PEP повернули.
Ймовірно, правка про PEP буде у тому ж законопроєкті, що й скасування пільг для міжнародних посилок та оподаткування цифрових платформ. За задумом, її також повинен буде вносити уряд між першим та другим читаннями документа.
Чи потрапить "солодкий пряник" у "гіркі" податкові зміни – поки що не відомо. Нардепи планують розглянути "великий податковий закон" у першому читанні на початку лютого. Лише після цього будуть вноситися всі правки до законопроєкту, про які урядовці домовляться з депутатами.
Компроміс щодо ПДВ для ФОПів
Найбільш скандальна вимога МВФ – запровадження податку на додану вартість для ФОПів. Проте, на відміну від пільги на посилки, військового збору чи оподаткування цифрових платформ, законопроєкт про ПДВ необхідно не ухвалювати в цілому, а лише внести у Раду. Тож ця норма так і не увійшла до "великого податкового закону".
Текст законопроєкту про ПДВ для ФОПів Міністерство фінансів оприлюднило ще 18 грудня. Після публічного обговорення уряд мав внести документ у Раду в середині січня. Однак відповідного рішення так і не ухвалили.
Ба більше, Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою запровадив спеціальні одноразові виплати у розмірі 7,5-15 тис. грн ФОПам через проблеми з електроенергією. Проти вимоги запровадити ПДВ для ФОПів виступають не лише урядовці, затягуючи внесення відповідного законопроєкту до парламенту, а й представники бізнесу та аналітичних центрів. Цілком ймовірно, що остаточний варіант цього документу буде не таким суворим, як пропонується наразі.
Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на усі послаблення податкових вимог. Особливо, якщо разом з ними Рада "наступить на ті ж самі граблі" та вчергове спробує скасувати довічний статус PEP. Однак час на ухвалення всіх необхідних змін спливає: без програми МВФ та прив'язаного до неї фінансування ЄС гроші в Україні закінчаться вже у квітні.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
