В Україні змінять правила роботи засобів масової інформації

В Україні збираються суттєво змінити правила роботи ЗМІ. Депутати готують Закон «Про медіа». Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк вже заявила, що його можуть ухвалити до Дня незалежності 24 серпня.

Законопроект вже розкритикували міжнародні організації.

Найважливіше в цьому законопроекті стосується саме Нацради. Документом пропонується суттєво розширити її повноваження. Дозволити визнавати недійсною реєстрацію Інтернет-видань, виписувати на них штрафи та закривати їх відповідно до судових рішень. Про це кажуть у Міжнародній організації Комітет захисту журналістів (CPJ). І просять український парламент переглянути цей законопроект, оскільки його норми загрожують обмеженням свободи преси в Україні та можуть віддалити країну від стандартів Євросоюзу.

“Перегляд застарілого медійного законодавства України необхідний, якщо країна хоче відповідати стандартам Європейського Союзу, але законодавці не повинні використовувати такі реформи як привід для розширення державного контролю над інформацією”, — заявив програмний директор CPJ Карлос Мартінес де ла Серна.

Національна рада отримає право ухвалювати рішення, виносити санкції, затверджувати механізми не лише щодо телебачення і радіо, але і друкованих та електронних ЗМІ, стримінгових сервісів. Усе це непокоїть Національний союз журналістів України. Його голова Сергій Томіленко вважає – Нацрада може бути залежною від влади – і це також небезпека для свободи слова в Україні. А медіасфера в Україні перебуває в надзвичайно важкому становищі через війну. Зараз медіа, які намагаються працювати на ринку, прагнуть одного – вижити, - каже Томіленко. За його словами, для 85% керівників українських ЗМІ великою проблемою є виплата заробітних плат співробітникам. 20% українських медіа втратили доступ до свої редакцій і фактично не працюють. 46% скоротили свій штат. 20% керівників українських медіа заявили, що серйозно прораховують варіанти вийти до кінця року з медіабізнесу, ще 10% уже закрили свій бізнес.

 "У цій ситуації бажання влади розширювати свій вплив на медіа і реформувати їх буде негативним чинником, який виштовхне із медіагалузі ще більше журналістів і керівників ЗМІ", – сказав Сергій Томіленко.

Розкритикувала нинішню редакцію Закону «Про медіа» і Європейська федерація журналістів. Там вважають, що примусове регулювання, передбачене цим законопроєктом, «гідне найгірших авторитарних режимів». Це положення має бути вилучено із законопроєкту.

 "Державі, яка б застосовувала такі положення, просто немає місця в Європейському Союзі", – переконана президентка Європейської федерації журналістів Майя Север.

У Європейській федерації журналістів стверджують, що регулюванням медіа має займатися орган, який би був незалежним від уряду.

Позиція влади

Тим часом українські урядовці часто аргументують жорсткість норм нового законопроекту воєнним часом. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко каже, що в документі мають бути новації, які відрізняються від європейських законів. Бо в країні війна.

"Окрема новела присвячена російській агресії. Ми вводимо норми, які дозволяють у законний спосіб, не через рішення судів, а користуючись законом, боронити український інформаційний простір від агресії варварів з Росії", - сказав міністр.

Законопроект також регулює відносини із ЗМІ Росії, каже Олександр Ткаченко. А ще документ передбачає можливість скасування реєстрації  і процедуру анулювання ліцензії за рішенням Нацради у випадках, коли у медіа є так звані «російські елементи». Є в законопроекті і спеціальні норми щодо блокування онлайн-сервісів РФ.

Нові правила роботи для блогерів

Ще одна цікава новація у законопроекті – це можливість для блогерів та Інтернет-видань зареєструватися як медіа і отримати відповідний захист, який мають журналісти. Все це – лише добровільно. Якщо блогери вирішать це зробити, то й обов’язки та відповідальність у них будуть такі самі, які і у представників інших медіа.

Максим Урлапов