Загострення між Україною та Польщею через УПА - політтехнолог назвав несподівану причину
Аграрна конкуренція та виборча кампанія у сусідній країні - справжні рушії протистояння навколо символіки ОУН-УПА та вулиці Бандери, пояснив аналітик Голобуцький
Суперечки між Польщею та Україною довкола УПА і вулиці Бандери у Вінниці мають значно глибше коріння, ніж здається на перший погляд. Торговельний тиск Польщі на Україну вже демонстрував, що економічні інтереси нерідко переплітаються з політичними гаслами. Поштовхом для нової дискусії стали заклики польських депутатів із Кельце змінити назву вулиці Степана Бандери у Вінниці, а також реакція польського суспільства на присвоєння українському військовому підрозділу імені героїв УПА. За гучними історичними суперечками ховаються цілком прагматичні мотиви.
Про це в ефірі телеканалу Прямий розповів політтехнолог Олексій Голобуцький. За його словами, справжня причина загострення - виборча кампанія в Польщі та побоювання мешканців її східних регіонів щодо конкуренції з боку України на аграрному ринку. Саме ця економічна тривога, на думку Голобуцького, штовхає польських політиків до гри на історичних образах.
"Пройшло майже 100 років. Ми повинні вибачитись. Вони теж повинні вибачитись і далі жити в XX сторіччі проти спільного ворога боротися", - заявив експерт.
Голобуцький наголосив: претензії щодо Бандери чи УПА є найпростішим інструментом для вираження незадоволення - і водночас найвигіднішим з погляду передвиборчої риторики. Обидва народи мають складні сторінки спільної історії. Проте зараз, за словами політтехнолога, важливо рухатися до примирення заради протистояння спільному ворогу.
Ситуацію також прокоментував громадський активіст, політик і журналіст Віталій Гайдукевич. Він пов'язав резолюцію міста Кельце - з вимогою до мера Вінниці перейменувати вулицю Бандери - з внутрішньою польською політикою напередодні виборів 2027 року. За словами Гайдукевича, подібні заяви є реакцією на передвиборчу динаміку, а не відображенням реального стану двосторонніх відносин.
Що стоїть за польськими закидами на адресу Києва
Мешканці східної Польщі традиційно займаються сільським господарством і сприймають Україну як потужного конкурента на аграрному ринку. Під час виборчих кампаній цей страх легко трансформується у підтримку популістських гасел. Саме тому тема УПА та Бандери стає зручним об'єднавчим нарративом для певної частини польського електорату.
Водночас обидва аналітики підкреслили: суперечка не відображає загальних настроїв польського суспільства. Польща залишається одним із ключових союзників України у війні проти Росії, а переважна більшість поляків підтримує Україну. Скандал навколо назв вулиць і символів УПА - радше інструмент внутрішньої боротьби, ніж сигнал про зміну зовнішньополітичного курсу Варшави.
Польща та Україна - контекст двосторонніх суперечок
Польська сторона неодноразово піднімала питання, пов'язані з відзнаками для України та символікою УПА. Польща свого часу зупиняла транзит українських агротоварів, розширюючи перелік заборонених позицій: під обмеження потрапили ріпак, кукурудза, пшениця та соняшник. Згодом до списку додали цукор, яйця, м'ясо птиці та фрукти - і аграрне питання переросло у серйозне дипломатичне протистояння між двома союзниками.
Паралельно тривають дискусії і на символічному рівні. У Польщі заявили про нібито компроміс щодо УПА, проте в команді Буданова це спростували. Про умови, які Польща висунула Україні щодо УПА, а також про позицію польської сторони щодо нагороди Зеленського ми писали раніше. Такожокладніше про компроміс щодо українсько-польських питань, читайте в матеріалах Інформатора.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
