В Міноборони розповіли, як написати та передати лист українському захиснику в російському полоні
Міноборони пояснило вимоги до мови, тем і оформлення конверта для листів полоненим
Рідні українських військовополонених можуть написати їм лист, але для цього потрібно дотриматися низки правил - від мови тексту до оформлення конверта. Напередодні 270 українських захисників повернулися з полону додому, а для тих, хто й досі залишається в неволі, звістка з дому може стати єдиною підтримкою. Міністерство оборони нагадало, які вимоги висуває до кореспонденції російська сторона і куди можна звернутися, щоб лист дійшов до адресата.
Про порядок складання та передачі листів полоненим розповіли на сайті Міністерства оборони України. Там наголосили, що кожен лист - це не просто повідомлення, а важливий знак підтримки, однак недотримання вимог може зашкодити отримувачу або призвести до того, що кореспонденцію взагалі не доставлять.
Згідно з Женевськими конвенціями, держава-отримувач має право цензурувати та обмежувати кореспонденцію, тому в Міноборони наполегливо радять не надсилати малюнки, листівки та інші матеріали, які можуть нашкодити людині в полоні, а також не вказувати місце проживання, номери телефонів чи електронні адреси. Листи варто писати на політично-нейтральні теми - наприклад, про сімейні новини, - і вживати нейтрально забарвлені слова підтримки.
Окрема вимога стосується мови: за правилами, які висуває російська сторона, листи оформлюють і пишуть виключно російською мовою, добре розбірливими друкованими літерами. У відомстві радять уважно вивчити рекомендації щодо оформлення, адже листи, складені з порушеннями, росіяни можуть повернути як такі, що неможливо доставити, а в деяких випадках це здатне негативно вплинути на становище полоненого.
Через які структури можна передати лист
Передати кореспонденцію можна трьома шляхами. Перший - через Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими: лист вкладають у білий конверт без марок, наліпок і логотипів, зліва вгорі пишуть повні ПІБ відправника, а справа внизу - повні ПІБ отримувача з датою його народження. Конверт не заклеюють, адже лист передають виключно відкритим - особисто в консультаційному центрі штабу або поштою на адресу громадської приймальні у Києві на вулиці Спаській, 37.
Другий спосіб - через Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тут також діє правило відкритого конверта, а під ПІБ відправника додатково зазначають родинний зв'язок із полоненим. Листи приймають особисто або поштою за адресою приймальні на вулиці Інститутській, 21/8 у Києві, адресат - Секретаріат уповноваженого.
Третій варіант - через Національне інформаційне бюро. У цьому випадку лист має бути написаний російською мовою, так само як і всі написи на внутрішньому конверті, а зміст - політично нейтральним, без оцінок військових дій чи політичної ситуації. Адресу відправника зазначають лише на зовнішньому конверті, а кореспонденцію можна надіслати через "Укрпошту" на адресу державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" або через "Нову пошту" на вказане Міноборони відділення в Києві.
Що впливає на доставку листа
У Міноборони наголосили, що навіть правильно оформлений лист не гарантує вручення адресату, адже передача залежить від того, чи дотримується російська сторона норм міжнародного гуманітарного права. Попри обмеження, українські інституції разом із Міжнародним Комітетом Червоного Хреста продовжують працювати над тим, щоб захисники та цивільні в російській неволі отримували звістки від рідних.
Питання повернення українців з полону й надалі залишається одним із пріоритетних. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, станом на вересень Україна повернула з російського полону 9 726 дорослих громадян, серед них 8 823 військовополонених та 903 цивільних, а окремо додому повернули 2 573 дитини. Омбудсман наголосив, що міжнародна підтримка необхідна, щоб питання повернення українців залишалося серед пріоритетів світового порядку денного.
Раніше Інформатор повідомляв, що на тлі обміну полоненими в Україну з Росії повернули також 7 цивільних українців - серед них літня жінка з обмеженою мобільністю та молода мати з дитиною, яка роками не могла виїхати з окупованого Маріуполя. Також ми писали, що понад 95% опитаних українських військовополонених повідомили про тортури в російському полоні - про це на засіданні Ради Безпеки ООН заявила помічниця Генсека ООН з прав людини Клавдія Фуентес-Хуліо.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
