Міністр оборони Євгеній Хмара назвав цей орієнтир для потреб різних видів озброєння, а експерт Dronarium Academy Дмитро Следюк пояснив, чому такі обсяги реалістичні за умови виробництва простіших твердопаливних двигунів
Україна може потребувати до 10 тисяч реактивних двигунів одного типу щомісяця вже у 2027 році, заявив міністр оборони Євгеній Хмара. Про роботу очільника Міноборони над протидією реактивним безпілотникам та успішні перехоплення дронів відомо давно, а тепер міністр озвучив конкретні орієнтири виробництва двигунів для далекобійних засобів ураження. Експерт з навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк у коментарі телеканалу Київ 24 пояснив, чому ця цифра насправді реалістична, якщо йдеться не про турбореактивні, а про прості порохові двигуни.
За його словами, саме такий тип рухових установок Україні варто нарощувати найперше. Про підготовлений орієнтир напередодні повідомив міністр оборони України Євгеній Хмара під час спілкування з журналістами. За словами міністра, в Україні у трьох основних категоріях зараз працює близько двох десятків виробників, яких держава супроводжує та підтримує.
"Україна розглядає виробництво реактивних двигунів як один із критичних напрямів розвитку власного ОПК. Потреба охоплює різні класи засобів - від перехоплювачів і середньої дальності до далекобійних засобів та крилатих ракет", - повідомив міністр оборони Євгеній Хмара.
Хмара уточнив, що орієнтир у 10 тисяч одиниць на місяць стосується лише одного з типів двигунів і спирається на потреби різних класів озброєння - від перехоплювачів до крилатих ракет.

Керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк звернув увагу, що в українському суспільстві немає чіткого розуміння, що таке реактивний двигун, адже цим терміном зазвичай узагальнено називають усе підряд.
"Фактично, реактивний двигун - це будь-який двигун, який працює на законі збереження імпульсу. Але частіше за все, коли ми кажемо "реактивний двигун", ми маємо на увазі турбореактивний двигун, з яким до нас прилітають "Бандеролі" і "Шахеди". І це дійсно дуже складна технологія", - пояснив керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк.
Експерт зазначив, що турбореактивні двигуни для завдань перехоплення є далеко не ідеальним варіантом, і у світовій практиці перехоплювачі на таких двигунах майже не будують. За його словами, виробничих потужностей усієї Європи не вистачить, щоб випускати 10 тисяч турбореактивних двигунів щомісяця, тож ідеться про інший, значно простіший тип рухових установок.
"Якщо йдеться взагалі про всі типи реактивних двигунів, то так, це можливо. Наприклад, як зараз іде Росія в сенсі робити дешешої ППО - вони беруть протиградові реактивні ракети, встановлюють на неї головку наведення, і от вам дешева ППОшна ракета", - розповів Дмитро Следюк.
За словами фахівця, усі системи швидкого реагування протиповітряної оборони у світі працюють переважно не на турбодвигунах, а на твердопаливних порохових установках. Адже турбореактивний двигун потребує прогріву та старту з прискорювача чи катапульти. Експерт нагадав, що подібні порохові двигуни з головками наведення Радянський Союз почав випускати ще у роки Другої Світової війни - саме за таким принципом працювали "Катюші".

Зростання кількості двигунів напряму повʼязане з нарощуванням обсягів ворожих повітряних атак, через які Міноборони змушене переглядати пріоритети роботи та зосереджувати ресурси саме на протидії загрозам з неба. Паралельно відомство намагається розвивати власне виробництво компонентів для перехоплювачів і далекобійних засобів ураження, щоб менше залежати від імпортних поставок.
Раніше Інформатор повідомляв, що Хмара розкрив склад своєї команди у Міноборони та розповів, що пропонував ексміністру Михайлу Федорову під час особистої зустрічі. Також ми писали, що міністр збирався їхати до Німеччини та Норвегії, але візитів не відбулося через різке посилення російських ударів по Україні, що змусило керівництво відомства зосередитися на оперативному реагуванні. Крім того, Інформатор писав, що Росія готує реактивні дрони зі швидкістю до 800 км/год, і експерти намагаються зрозуміти, яка технологія лежить в основі цієї розробки.