Київ готується до весняного наступу з боку рф під тиском після недавніх втрат на полі бою, пише західна преса
Кампанія України з будівництва укріплень на дала значних результатів, а українські війська змушені рити окопи під обстрілами. До укріплення фортифікацій залучені навіть ті війська, які мають бути задіяні у виконанні бойових завдань. При цьому президент Володимир Зеленський закликав прискорити будівництво, а приватні компанії та донорів - долучитися до цього, щоб мати змогу контратакувати.
Як повідомляє видання The Wall Street Journal, Україна оголосила про запуск ініціативи щодо будівництва розгалуженої мережі фортифікаційних споруд уздовж фронту ще у листопаді 2023 року, особливо в районі Авдіївки. Президент Володимир Зеленський закликав до прискорення цього процесу.
Але західні чиновники і українські військові запевняють, що ця ініціатива провалилася. Натомість невдачі у будівництві стають проблемою для України, оскільки росія нарощує свої атаки. Останніми днями вона витіснила українські війська з численних сіл на захід від Авдіївки, хоча пагорби та водні перешкоди трохи далі на захід можуть послужити природними бар'єрами для захисту ЗСУ.
При цьому москва розуміє, що українським військам не вистачає свіжих бійців і боєприпасів. США та Європа не в змозі швидко переозброїти Київ. Українські офіційні особи та військове командування стверджують, що нинішня тактика росії, зокрема її провокаційні атаки, націлені на те, щоб використати ініціативу москви на полі бою перед, на їхню думку, масштабним наступом росії цієї весни. При цьому раптовий наступ росіян уздовж 600-мильного фронту почався з Авдіївки як першої великої перемоги в останні кілька місяців.
"Те, до чого росія довго готувалася, зараз відбувається. Вона зібрала достатньо сил і засобів, щоб тиснути на різні напрямки одночасно", - коментує Максим Жорін, заступник командира 3-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, яка нещодавно була витягнута з Авдіївки.
Українські війська намагаються відповісти на напад, зберігаючи свої залишки боєприпасів і шукаючи шляхи для ураження російських сил під час їх руху - це відомо як активна оборона. Щоб протистояти краще укомплектованому та оснащеному ворогу, українські війська також активно будують укріплення.
На заході від Авдіївки екскаватори, які зазвичай використовуються для будівництва, розкопують землю для створення протитанкових ровів і траншей. Українці намагаються відтворити фізичні перешкоди, створені росією на своєму фронті понад рік тому, які діяли зі смертельною ефективністю, стримуючи наступ України минулого літа.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що на будівництво оборонних споруд виділено майже 31 мільярд гривень, або близько 800 мільйонів доларів. Франц-Стефан Гаді, аналітик з питань оборони з Відня, який недавно відвідував прифронтові зони на сході Донбасу каже, що "відсутність багаторівневої оборони вздовж фронту викликає певне хвилювання в Україні, ситуація стає досить критичною для українських сил".
Військовослужбовці в цьому районі стверджують, що військам, які мають виконувати бойові завдання, доводиться самостійно копати окопи, часто під вогнем. Складність завдання полягає в тому, що однієї робочої сили недостатньо.
"У таких умовах, в яких ми опинилися, нам доводиться копати, переховуватись і будувати самим", - каже Жорін, який висловлює надію, що лінія оборони в напрямку міста Покровськ на заході достатньо розвинена, щоб протистояти очікуваному російському нападу в найближчі тижні.
Видання пише, що розбудова фізичної оборони зараз життєво важлива для України, не в останню чергу через затягнення мобілізації військ. Мовляв, країна досі проводила "незвичайну політику" і не мобілізувала чоловіків, яким менше 27 років. Також батьки трьох і більше дітей, особи, які доглядають за людьми з обмеженими можливостями, і працівники критичних галузей були звільнені від необхідності воювати. При цьому у більшості країн військова служба більш поширена для чоловіків і жінок, починаючи з 18 років.
Редакція закону України про мобілізацію, яка має на меті розширення призовного фонду та зниження призовного віку до 25 років, застрягла в парламенті. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк минулого місяця заявив, що з одномільйонної постійної армії в Україні менше 300 000 військових брали участь у активних бойових діях.
Тож наразі, за даними WSJ, українське військове командування перевіряє бригади, які були створені для торішнього контрнаступу, намагаючись залучити до бою тисячі військових, які зараз виконують допоміжні функції, сказав Микола Бєлєсков, науковий співробітник пов’язаного з урядом Національного інституту стратегічних досліджень України.
"Допоміжні війська є життєво важливими для великої армії, хоча їхня кількість відносно бойових частин може змінюватися. Україна розгортає майже три допоміжні війська на кожен бойовий підрозділ, велика кількість їх є спадщиною її радянської військової структури. Перерозподіл цих солдатів може призвести до послаблення сил", - пише видання.
Україна з початку року розпочала будівництво власної так званої "лінії Суровікіна", яка, за задумом, повинна зупинити російське вторгнення. За даними британського видання The Telegraph, головна оборонна лінія знаходиться за 15 км та 25 км від Авдіївки, ключового міста на сході України. Наразі вже укріплені північні кордони України на 63%.
Про те, що українські військові почнуть зводити оборонні споруди від Донбасу до заходу України 1 грудня 2023 року заявляв також президент країни Володимир Зеленський. Він провів спеціальну нараду, де обговорили будівництво фортифікаційних укріплень на основних оборонних рубежах.
За його словами, фортифікаційні споруди з'являться на Авдіївському, Мар'їнському та Куп'янсько-Лиманському напрямках. Крім того, таким же чином будуть укріплені прикордонні регіони, що межують із рф та Білорусією.
Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах «Україна на часі», а також «Україна на часі Shorts». Там оперативно зʼявляються новини – від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки.Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.
У нашому відео ми розглянемо проблему тиску на бізнес зі сторони держави як системну проблему, яка має своє коріння. Розкриємо, чому влада продовжує крадіжки, та чи може цьому бути кінець. Приєднуйтеся до нашої розмови з головою Ради громадського контролю Бюро економічної безпеки Тарасом Котовим, щоб дізнатися більше про ці питання. Очікуйте цікаві висновки та розгорнуті обговорення у нашому відео. Не пропустіть!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.