Аналіз 67 тис. цінників показав, як атаки на логістику вплинули на вартість товарів у Києві.
Продукти в київських супермаркетах за десять днів найгострішої хвилі серпневих атак на логістику подорожчали лише на 0,01%, але кількість знижок скоротилася майже вдвічі, а з полиць зникла частина бакалії. Удари по складах змусили торговельні мережі перебудовувати логістику, і найпомітніше зросли ціни саме на побутову хімію та товари для дому. Це показало порівняння 67 тисяч цінників у двох великих київських мережах до і після серпневих обстрілів. Найбільш руйнівною стала атака в ніч проти 5 серпня, коли Росія знищила п'ять розподільчих центрів на Київщині.
Економічна правда тричі зняла повну вітрину сервісу zakaz.ua, який віддає дані двох великих київських магазинів: 8 червня до ударів, 14 серпня після першої хвилі атак і 24 серпня. Усього проаналізували 67 тис. позицій у 28 категоріях. Постраждалі мережі публічно обіцяли не піднімати ціни і формально дотримали слова: продуктовий кошик за десять днів між зрізами додав лише 0,01%.
"Підвищення цін не прогнозуємо", - сказав гендиректор мережі "Фора" Дмитро Фільченков.
Проте нульове подорожчання - не зовсім нуль, якщо порівняти з попередніми роками. За останні вісім років продукти в серпні частіше дешевшали, ніж дорожчали: медіанний серпень - єдиний дефляційний місяць. Це пов'язано з надходженням на ринок нового врожаю, який традиційно дешевшав приблизно на 10%. Натомість цього року овочі та фрукти подорожчали на 1%, тож звичного серпневого здешевлення не відбулося.
Найпомітніше зросли ціни на неїстівні товари: товари для дому й побутова хімія в одній мережі зросли на 2%, а в іншій - на 4-5%, оскільки склади відповідних дистриб'юторів теж постраждали від обстрілів.
Промоекономія кошика впала з 6,4% в червні до 3,5% в серпні. Фактично чек за той самий набір товарів зріс через зникнення знижок, навіть попри майже незмінні цінники.
Постраждав і асортимент: за десять днів частка товарів, яких немає в наявності, зросла з 28,9% до 34,4%, найшвидше порожнів асортимент круп, макаронів та бобових.

Ритейл переглядає саму модель зберігання й доставки товарів, аби зменшити ризики повторних атак.
"Забудьте про гігантоманію", - так формулює нову норму галузі логіст Віктор Барановський.
Замість одного гігантського хабу мережі будують мережу дрібніших складів по кілька тисяч квадратних метрів у різних регіонах.
За оцінкою галузевих фахівців, замінити втрачені площі швидко не вдасться. Ритейл втратив близько 400 тис. кв. м складів, із них 80-100 тис. кв. м - холодильні.
Найчутливішою категорією лишаються охолоджені та швидкопсувні товари - молочка, м'ясо, риба, яйця й овочі, для яких критична регулярність поставок.
Раніше Інформатор повідомляв, що ритейл переходить на дрібні хаби замість кількох великих розподільчих центрів, а в Асоціації ритейлерів України наголосили, що пріоритетом стає не максимальний асортимент, а безперервність постачання. За словами асоціації, основний ризик для галузі - не фізична відсутність продовольства, а подальші удари по логістичній та енергетичній інфраструктурі, які можуть подовжувати строки постачання.
Також ми писали, що думки українців щодо наслідків ударів по ритейлу розділилися майже порівну: 34% опитаних вважають, що Україна перемагає у "війні складів", тоді як 34,8% переконані у протилежному, а переважна більшість респондентів очікують перебоїв із наявністю окремих товарів.