У рамки переговорів США і Росії щодо України включили нафтову угоду навколо Лукойлу - активи продадуть бізнесменам, близьким до Трампа й Віткоффа
Угода з активами Лукойлу повʼязана з бізнес-партнерами Кушнера і Віткоффа
Перемовини адміністрації США з Росією щодо завершення війни в Україні розширились і тепер охоплюють багатомільярдну нафтову угоду, вигідну бізнесменам із Близького Сходу, пов'язаним із головними американськими переговорниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Ідеться про масштабний пакет нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій по всьому світу, що належать "Лукойлу" - одній з найбільших енергетичних компаній Росії. Угода залежить від схвалення з боку уряду США та Кремля.
За даними The New York Times, провідна група, яка прагне укласти угоду, включає американського інвестора Тодда Боллі, який пожертвував 2 мільйони доларів на політичні цілі президента Трампа, дві близькосхідні групи, що вели бізнес із Кушнером чи родиною Віткоффа, та підрозділ самого уряду США. Видання зазначає, що немає жодних ознак того, що особисто Кушнер чи Віткофф можуть отримати прибуток від угоди.
"Угода являє собою разюче переплетення особистих бізнес-звʼязків із геополітикою, навіть для адміністрації, яка регулярно відкидала занепокоєння щодо потенційних конфліктів інтересів", - йдеться у матеріалі The New York Times.
Президент Росії Володимир Путін підняв тему угоди під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером у Кремлі 5 вересня, за словами трьох людей, обізнаних із перебігом переговорів. За інформацією одного з них, Путін запропонував довести угоду до завершення, щоб показати росіянам, що вони можуть вести бізнес зі Сполученими Штатами. Переговори тривали кілька місяців, і про них виданню розповіли вісім людей, обізнаних із деталями, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми.
Нафтові активи Лукойлу опинилися в центрі торгу
Інтерес західних інвесторів до активів "Лукойлу" зʼявився на тлі санкційного тиску, який останніми місяцями суттєво ускладнив роботу компанії як у Росії, так і за кордоном. Компанія володіє мережею з тисяч автозаправок у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході та в Америці, а також низкою нафтопереробних потужностей у самій Росії.
Паралельно з дипломатичними перемовинами "Лукойл" зазнає й прямого військового тиску: українські дрони впродовж останніх місяців вивели з ладу низку ключових нафтопереробних заводів компанії на території Росії, що загострило паливну кризу в країні-агресорі.
Раніше Інформатор повідомляв, що ЄС вилучив засновника Лукойлу Вагіта Алекперова з проєкту 21-го санкційного пакета на вимогу Болгарії, яка побоювалася шкоди для власної економіки через залежність від компанії.
Також ми писали, що США відклали санкції проти заправок Лукойлу - Мінфін дозволив близько двом тисячам АЗС компанії по всьому світу продовжити роботу ще кілька місяців, щоб не завдати шкоди споживачам і постачальникам.
Крім того, Інформатор писав, що усі основні НПЗ Лукойлу в Росії зупинилися після серії українських атак дронами, зокрема після удару по заводу в Кстові 26 серпня, який став останнім з великих підприємств компанії, що вийшло з ладу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
