У Раді пропонують скасувати золоті та срібні медалі у школах: непотрібна радянська спадщина
Нардеп Наталія Піпа впевнена, що відхід від медалей заощадить державі гроші, а школи зможуть відзначати найкращих учнів власними нагородами
Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій пропонує скасувати в українських школах медальну систему. Централізоване виготовлення медалей за кошти держбюджету визнано недоцільним. Мабуть, друга цьогоріч за корисністю та своєчасністю ініціатива Ради після скасування переведення стрілок імені Стефанчука.
Про це 11 вересня поінформувала у Facebook нардепка від "Голосу" Наталія Піпа. За її даними, за п'ять останніх років було виготовлено більш ніж 66 тисяч медалей для школярів.
"За 2024 рік виготовили в два рази (!!!) більше ніж у 2020, хоча рівень знань і кількість учнів - зменшилась. Робимо висновок, що у кількість медалей не відображає якості освіти", - стверджує депутатка.
Вона каже, що початково у бюджеті на 2025 рік був запит на майже 4,6 млн грн на золоті медалі. І більш ніж 1 млн гривень на срібні медалі. Також Піпа нагадала, що останні роки ці медалі не давали ніяких переваг при вступі до вишу (але ж, як нагадав у січні 2024 року освітній омбудсмен Сергій Горбачов, надає переваги при вступі до закладу професійної чи професійно-технічної освіти).
"Ця застаріла практика медалей розповсюджена у пострадянському просторі, в тому числі РФ. Нехай там і залишається!", - наголосила нардепка.
Піпа додала, що сама є золотою медалісткою і має диплом з відзнакою.
Медалі хочуть скасувати вже не вперше
Шкільні медалі в Україні хочуть скасувати вже давно. Дискусії про це йдуть не перший рік, пропозиції позбавитися медальної системи звучать постійно. Зокрема, два роки тому доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук у Facebook нагадував, що традиція нагороджувати такими медалями випускників закладів загальної середньої освіти України - не українська.
Вона прийшла з Російської імперії, коли в 1828 році вперше було введено нагородження випускників гімназій, повітових і парафіяльних училищ медалями, нагадав Лікарчук. З 1917 року більшовиками такі медалі були скасовані, але в 1945 році керівник СРСР Йосиф Сталін повернув практику.
Після відновлення в 1991 році незалежності в Україні вирішили не відмовлятися від традиції нагородження золотими і срібними медалями. З тією лише різницею, що трохи змінили назву. Так, "золота", яка була в колишньому СРСР і називалася "За особливі успіхи у навчанні", стала називатися "За високі досягнення у навчанні". А "срібна", яка мала назву "За успіхи у навчанні", стала йменуватися "За досягнення у навчанні".
"Але сутність медалей від зміни назв не змінилася. Я цю сутність іще у 2012 р. в одній зі своїх статей назвав "липовою". Бо був добре відомий механізм нагородження та і результати ЗНО перших років не дали можливість багатьом претендентам ці медалі отримати. З часу написання цієї статті пройшло десять років, але ситуація практично не змінилася", - писав Лікарчук.
Піпа і Цой
Нагадаємо, раніше депутатка Піпа прославилася боротьбою з ще одним (як вона вважає) проявом радянської спадщини – піснями Віктора Цоя. Влітку 2023 року у Львові нардепка посварилася з неповнолітнім одеситом, який виконував у місті під гітару пісні Віктора Цоя.
На її прохання перестати виконувати російськомовні пісні, хлопець та його друг відповіли жінці в грубій манері. Вона написала заяву до поліції, щоб їх притягли до відповідальності. Пізніше хлопець опинився у притулку. Згодом його звідти відпустили.
Пізніше Держагентство з питань мистецтв роз’яснило, що Цой не був громадянином російської федерації і не включений до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, а отже співати його пісні публічно не заборонено. Виходить, що депутатка незаконно здійняла галас через пісні Цоя. Поліція оштрафувала хлопця за лайку на депутатку, але не за пісні. А сама депутатка не понесла покарання за незаконне знімання і поширення відео з неповнолітнім без дозволу батьків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
Зараз читають на Інформаторі
