У Польщі викрили схему фіктивного працевлаштування іноземців - серед фігурантів є українці
У схемі фігурують організатори-українці, а 130 компаній оформили понад 11 тисяч фіктивних документів
У Польщі розслідують масштабну схему: компанії без реальної господарської діяльності масово реєстрували фіктивні заяви про доручення роботи іноземцям. За даними Окружної прокуратури в Лодзі, на 130 таких компаній оформили понад 11 тисяч неправдивих документів, які фактично відкривали шлях до перетину кордону та отримання робочих віз без жодного реального роботодавця чи вакансії. У схемі фігурують організатори-українці. Міжнародна компанія з працевлаштування Gremi Personal попереджає, що такі фіктивні документи становлять серйозну загрозу для українців, які шукають роботу через посередників. Головна небезпека в тому, що про обман людина дізнається вже після приїзду, коли гроші витрачені, а законність її перебування в Польщі опиняється під питанням.
Про деталі шахрайської схеми та ризики для заробітчан повідомили NV Бізнес у компанії Gremi Personal. Там наголошують, що документи на неіснуючого роботодавця не підтверджують законності працевлаштування, а це ускладнює отримання чи продовження дозволу на тимчасове проживання. Крім того, через відсутність офіційної зайнятості відомості про доходи та внески до ZUS не відповідають дійсності, тож підтвердити заробіток і страховий стаж стає складно.
"Реєстри та договір - це мінімум, який потрібно перевірити до виїзду. Якщо цей крок пропустити, наслідки можуть бути серйозними навіть для людини, яка не знала про обман", - зазначають у Gremi Personal.
У компанії розрізняють два сценарії для українців. Якщо людина щиро шукала роботу і стала жертвою шахраїв, кримінальне покарання їй, як правило, не загрожує, хоча вона втрачає сплачені посереднику кошти і не отримує обіцяної вакансії. Інша річ - якщо іноземець свідомо купив заяву про доручення роботи від фіктивної компанії: за статтею 270 § 1 Кримінального кодексу Польщі використання підробленого документа як справжнього карається позбавленням волі від трьох місяців до п'яти років, а також можливою відмовою у в'їзді чи рішенням про зобов'язання повернутися із забороною повторного в'їзду до Шенгенської зони.
Як убезпечитися від шахраїв перед виїздом
Фахівці Gremi Personal радять перевіряти агенцію праці у польському Національному реєстрі агенцій зайнятості (KRAZ), а самого роботодавця - у Центральному реєстрі та інформації про господарську діяльність (CEIDG) або Національному судовому реєстрі (KRS), звіряючи назву, реєстраційні дані та адресу. Утім запис у реєстрі ще не гарантує, що компанія реально працює і має заявлену вакансію, тому додатково варто вимагати проєкт договору, назву підприємства, адресу робочого місця та інформацію про те, хто виплачуватиме зарплату.
Тривожним сигналом компанія називає відмову посередника назвати конкретного роботодавця або пропозицію оформити запрошення без участі самого підприємства - без договору чи підтвердження від нього.
"Якщо після приїзду з'ясувалося, що вакансії не існує, потрібно зберегти листування з посередником, оголошення, копії документів і підтвердження оплати для звернення до компетентних органів або юридичної допомоги", - підкреслюють у Gremi Personal.
У компанії додають, що контроль за агенціями праці в Польщі останнім часом посилився, але це не означає, що ризики для заробітчан зникли. Тому українцям радять надавати перевагу великим агенціям із підтвердженою репутацією та прозорими умовами співпраці.
Раніше Інформатор повідомляв, що українські біженці збагачують економіку Польщі майже на 100 мільярдів за рік, попри те, що частина з них стикається саме з проблемами при працевлаштуванні. Також ми писали, що українці в Польщі дедалі частіше шукають лише тимчасову роботу, і дослідники назвали причину такої обережності на ринку праці. Крім того, Інформатор писав, що деякі категорії українських біженців у Польщі заробляють більше, ніж місцеві, за даними окремого дослідження ринку праці.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
