У Польщі масово затримують українців: майже сотні загрожує депортація
Польські правоохоронці під час масштабної операції перевірили тисячі мігрантів, загалом затримали майже дві тисячі людей, а 91 громадянин України отримав рішення про примусове повернення додому
У Польщі затримали десятки українців в ході спеціальної масштабної операції правоохоронців. 91 людині загрожує депортація. Чому частина наших співгромадян опинилася під ризиком примусового повернення, навіть маючи документи, розповів міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський.
Його слова цитує польське видання Рolskie Radio. В ході спецоперації і рейдів правоохоронців масово затримували іноземців, зокрема громадян України.
У загальнонаціональній операції брали участь понад 27 тисяч правоохоронців, сотні іноземців були затримані, а десятки людей можуть бути примусово повернуті на батьківщину. Польська влада заявляє про максимальне посилення контролю за мігрантами.
Найбільше рішень про примусове повернення отримали саме українці. Лише за одну ніч 91 громадянину України повідомили про депортацію.
Найбільша операція з початку року
Перевірки проходили у всіх воєводствах Польщі 2 та 3 березня. Правоохоронці провели близько 1800 цільових інспекцій у місцях проживання та працевлаштування мігрантів. До рейдів долучилися не лише поліція та Прикордонна служба, а й спеціалізовані підрозділи - Центральне бюро кіберзлочинності та Бюро поліцейських розслідувань.
Основною метою було виявлення осіб, які ухиляються від правосуддя, а також іноземців, що перебувають у країні без законних підстав. За словами міністра внутрішніх справ Марціна Кервінського, це перша масштабна подібна операція у 2026 році.
Усього правоохоронці затримали 1944 людей, які перебували в розшуку. Серед них - 147 іноземців, на яких були видані ордери на арешт. Статистика по затриманню іноземців виглядає так:
- українці - 91 особа (переважна більшість)
- грузини - 14 осіб
- білоруси - 8 осіб
- молдавани - 3 особи
- росіяни - 2 особи
Чому депортація загрожує саме українцям
За даними операції, українці складають понад 60% серед усіх затриманих іноземців. Причини, через які вони опинилися під загрозою видворення, різні. Але найпоширеніші підстави наступні:
- Перевищення дозволеного терміну перебування. Деякі мігранти залишилися після завершення дії віз або тимчасового захисту.
- Нелегальне працевлаштування. Робота без офіційного контракту часто стає підставою для депортації під час перевірок.
- Порушення громадської безпеки. Понад 20 людей зі списку визнали такими, що можуть становити загрозу громадському порядку.
- Кримінальні справи. Частина затриманих перебувала в розшуку через правопорушення, скоєні раніше в країнах ЄС.
Прикордонна служба Польщі вже розпочала понад 110 адміністративних процедур щодо видворення іноземців. Для більшості з 91 затриманого українця це означає скасування дозволу на перебування в країні, примусове повернення до кордону, заборону на в’їзд до країн Шенгенської зони на строк від шести місяців до п'яти років.
У польській владі наголошують, що подібні перевірки проводитимуться й надалі на регулярній основі. Експерти радять українцям уважно стежити за термінами дії документів і уникати неофіційної роботи.
Поляки більше не підтримують так українців, як на початку війни
Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році Польща стала однією з країн, які найактивніше підтримували українців. Однак із часом початкова хвиля солідарності поступово слабшала. Останнім часом у країні фіксували більше випадків ксенофобських проявів і агресивного ставлення до українців, які проживають у Польщі. Через це питання підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Варшаві.
Тим часом у Польщі попереджають і про нову хвилю шахрайських схем. Зловмисники почали надсилати SMS-повідомлення, представляючись співробітниками Центрального бюро розслідувань поліції. Людям пишуть, що вони нібито проходять підозрюваними у певній справі або перебувають під спеціальним наглядом поліції. Мета таких повідомлень - залякати отримувачів і змусити їх перейти за підозрілим посиланням або передати особисті дані.
Читайте нас у Facebook
